Єдиний унікальний номер 260/8996/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1660/2014
Головуючий в 1 інстанції Кротінов В.О.
Доповідач: Лоленко А.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді: Лоленко А.В.
суддів: Груіцької Л.О., Ларіної Н.О.
при секретарі: Папоян К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який дії в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 26 грудня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ленінського районного суду міста Донецька від 26 грудня 2013 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № Д002/СЖ-419.07.2 від 13 листопада 2007 року, у розмірі 14 981,55 доларів США, прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 2 881,54 доларів США, пеню за прострочку виконання грошових зобов'язань за період з 13.09.2012 року по 12.09.2013 року у розмірі 42 798,67 гривень, суму за порушення грошового зобов'язання - 400,86 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судом встановлено, що 13 листопада 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № Д002/СЖ-419.07.2. Відповідно до умов кредитного договору Банк взяв на себе зобов'язання відкрити відновлювальну кредитну лінію відповідачу в доларах США на споживчі цілі, в загальному розмірі 55 000,00 доларів США. Факт видачі кредиту відповідачу за кредитним договором підтверджується виписками з банківських рахунків відповідача №№ 2203100211.840.07419, 2207500211.840.07419, 2208600211.840.07419, 2209700211.840.07419, 2208600211.840.07419. Таким чином, банк в повному обсязі виконав свої обов'язки перед відповідачем за кредитним договором.
Кредит був виданий відповідачу під обов'язок сплати ним банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 15% процентів річних. Відповідно до умов договору боржник взяв на себе обов'язок:
- сплачувати нараховані відсотки не пізніше «10»-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому був підписаний кредитний договір, а також в день повного погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку;
- повернути одержаний кредит згідно з умовами кредитного договору не пізніше «13» листопада 2010 року.
Всупереч умовам кредитного договору, зокрема, якими передбачено зобов'язання відповідача щомісячно погашати кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, а також повернути наданий кредит до 13 листопада 2010 року, відповідачем не виконано вищезазначені умови кредитного договору від добровільного погашення боргу відповідач ухиляється внаслідок чого утворилась заборгованість, що підтверджується виписками з банківських рахунків відповідача.
Таким чином, відповідач до теперішнього часу не виконав зобов'язання щодо: повернення в повному обсязі кредитних коштів, які ним були отримані від банку та не повернуті банку за кредитним договором в розмірі 14981,55 доларів США, сплати процентів, які складають грошову суму в розмірі 2881,54 доларів США.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить частково скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути з нього прострочену суму за порушення грошового зобов'язання (3 % річних) у розмірі 11973,92 грн. з тих підстав, що судом першої інстанції був невірно проведений розрахунок3 % річних за порушення грошового зобов'язання, що призвело до завищення суми грошового зобов'язання.
Апеляційний суд вважає можливим справу розглянути у відсутності відповідача та його представника, ОСОБА_1 - представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, нотаріально посвідченою, строк дії якої до 01.11.2016 року ( а.с. 40), належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить телефонограма, належним чином оформлена ( а.с.92) та поштове повідомлення про отримання ним повістки (долучено до матеріалів справи). За клопотанням ОСОБА_1 справа вже відкладалась 12.03.2014 року (а.с.87-90).
Заслухавши доповідача, пояснення представника Банку, яка просила рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду тільки в частині проведення розрахунку 3% річних за порушення грошового зобов»язання, тобто в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов»язання.
З матеріалів справи вбачається, що в суд Банк звернувся з позовом 17.09.2013 року.
За клопотанням представника Банку, до матеріалів справи долучений розрахунок 3% річних за прострочення виконання зобов»язання, з якого вбачається, що вказаний розрахунок проведений: за прострочення тіла кредиту з 16.11.2010 року по 16.09. 2013 року в сумі 12693,26 грн. і за прострочення процентів за користування кредитом з 17.09. 2010 року по 16.09. 2013 року в розмірі 1781,05 грн. Якщо прийняти до уваги , що на момент пред»явлення позову розрахунок був зроблений на 2.09.2013 року, то ця сума повинна бути зменшена до 14212 грн. 07 коп. Разом з тим, це перевищує ту суму 3% річних, яка була стягнута судом в розмірі 12400,86 грн..Оскільки апеляційна скарга Банком не подана, і в апеляційному суді представник банку просив рішення суду залишити без зміни, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішенням суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який дії в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 26 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали суду.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 37899175, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 27.03.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/8996/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: