Постанова № 37897888, 27.03.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2014 р.Справа № 923/1051/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Юхно Я.О. (довіреність № 01-4/03 від 08.01.2014 року)

від відповідача:

- ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 від 28.11.1997 року)

- ОСОБА_3 (довіреність № 242 від 15.01.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від „08 жовтня 2013 року, повний текст якого складено та підписано „14" жовтня 2013 року

у справі № 923/1051/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 15 805,30 грн.

В С Т А Н О В И В :

13.08.2013 року Публічне акціонерне товариство „Херсонська теплоелектроцентраль" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про стягнення 15 805,30 грн., з яких: 15 094,52 грн. - сума основного боргу, 507,23 грн. - пені та 3% річних у розмірі 203,55грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 43 від 26.07.2010 року, свої обов'язки виконував неналежним чином, не оплачував послуги з централізованого опалення, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.10.2012 року по 01.07.2013 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.10.2013 року по справі № 923/1051/13 (суддя Людоговська В.В.) позовні вимоги ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" задоволені повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2, на користь ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" 15 094,52 грн. - суму основного боргу, 507,23 грн. - пені, 3% річних у розмірі 203,55 грн. та 1 720,50- витрат по сплаті судового збору.

Такий висновок суду мотивований тим, що наданими позивачем матеріалами підтверджується факт того, що ФОП ОСОБА_2 за період з 01.10.2012 року по 01.07.2013 року була спожита теплова енергія, але в порушення умов договору та норм чинного законодавства за неї не розрахувалась, у зв'язку з чим підлягає стягненню заборгованість за спожиту теплову енергію, пеня та 3 % річних.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПП ОСОБА_2 звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт посилається на те, що вона була позбавлена можливості використовувати своє право щодо захисту своїх інтересів у судовому засіданні у відповідності до вимог ст.22 ГПК України, оскільки на її думку, ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" невірно зазначив її адресу, на яку були направлені ухвали суду.

Також скаржник зазначає, що вона виконувала покладені на неї зобов'язання відповідно до умов договору, належним чином, про що свідчать квитанції про сплату послуг ПАТ „Херсонська ТЕЦ", що були додані до апеляційної скарги. Відповідачка в апеляційній скарзі зазначає, що в період з 01.10.2012 року по 01.07.2013 року нею було сплачено по виставленим рахункам 17 110 грн. 37 коп.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

24.02.2014 року відповідачкою було надіслано до суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких ФОП ОСОБА_2 зазначила, що вона повністю та своєчасно здійснює оплату за спожиту теплову енергію, про що свідчать відповідні квитанції.

Під час розгляду справи в ході апеляційного провадження, 11.03.2014 року представником позивача було заявлено клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року було продовжено строк та відкладено розгляд апеляційної скарги з зобов'язанням Публічне акціонерне товариство „Херсонська теплоелектроцентраль" надати до суду обґрунтований розрахунок спожитої теплової енергії відповідачкою з урахуванням втрат в теплових мережах споживача відповідно до методики нарахування втрат з розтлумаченням всіх показників згідно розрахункової формули та зобов'язано сторін скласти Акт звірки взаєморозрахунків за спірний період.

Так, 21.03.2014 року на виконання вимог зазначеної ухвали, через канцелярію суду від відповідачки надійшли письмові пояснення з додатками та власний розрахунок втрат теплової енергії

24.03.2014 року також на виконання вимог ухвали суду, від ПАТ „Херсонська ТЕЦ" надійшли додаткові пояснення з додатками.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу відзив на неї, та додаткові пояснення, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, позивач - ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" та відповідач - ФОП ОСОБА_2 знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню теплової енергії.

Так, 26.07.2010 року між ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_2 (Споживач) укладено договір № 43 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.12-14).

Згідно із п. 30 Договір укладено на строк до 15.04.2011 року і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Відповідно до п.1 Договору, виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2 Договору передбачений суб'єкт користування послугами, це власник (наймач, орендар) приміщення за адресою: АДРЕСА_2

Згідно пункту 3 цього Договору опалювальна площа вищезазначених об'єктів становить відповідно 71,0 кв.м.

На момент укладення Договору з централізованого постачання гарячої води та опалення для потреб інших споживачів тариф становить 601,40 грн/Гкал (з ПДВ). При зміні тарифів на послуги з теплопостачання взаєморозрахунки виконуються по тарифам, затвердженим (погодженим) Рішенням виконкому Херсонської міської Ради. Про зміну тарифів виконавець повідомляє споживача листом або в засобах масової інформації (п.5).

Розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) та тарифами, діючими на момент споживання, та затвердженими (погодженими) Рішенням виконкому Херсонської міської Ради (пункт 6 договору).

Згідно пунктів 8, 9 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються безготівковою формою.

За несвоєчасне внесення плати з споживача стягується пеня у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати (пункт 12 договору).

Відповідно до пункту 21 Договору, у разі порушення виконавцем умов договору споживач викликає (письмова заява) представника виконавця для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види порушень. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення, реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідачем спожито теплової енергії у період з 01.10.2012 року по 01.07.2013 року на загальну суму 15 094,52 грн. виходячи з тарифу за 999,90 грн./Гкал.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.10.2012 року по 01.07.2013 ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" на оплату теплової енергії були виставлені ФОП ОСОБА_2 щомісячні рахунки загальною сумою 15 094, 52 грн.(а.с30-36):

- рахунок на оплату № 646 за спожиту теплову енергію у жовтні 2012 року на загальну суму 935,90 грн.;

- рахунок на оплату № 646 за спожиту теплову енергію у листопаді 2012 року на загальну на суму 1 343,88 грн.;

- рахунок на оплату № 646 за спожиту теплову енергію у грудні 2012 року на загальну суму 3 203,69 грн.;

- рахунок на оплату № 646 за спожиту теплову енергію у січні 2013 на загальну суму 3 203,69 грн.;

- рахунок на оплату № 646 за спожиту теплову енергію у лютому 2013 на загальну суму 2 891,71 грн.;

- рахунок на оплату № 646 за спожиту теплову енергію у березні 2013 на загальну суму 3 203,69 грн.;

- рахунок на оплату № 646 за спожиту теплову енергію у квітні 2013 на загальну суму 311,96 грн.;

Зазначені рахунки на оплату послуг були вручені відповідачу під підпис із зазначенням фамілії - Куриленко та посади, що підтверджується реєстром рахунків за період з жовтня 2012 року - по квітень 2013 року. (а.с.37-43).

23.07.2013 ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" направляло на адресу ФОП ОСОБА_2 вимоги про сплату заборгованості за № 06-1/1645 та акт звірки взаєморозрахунків від 18.07.2013 року відповідно до яких, вимагало сплатити заборгованість у сумі 17 229,99 грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги, у протилежному випадку позивач змушений бути звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів (а.с.45-47).

Між тим, така претензія позивача залишена ФОП ОСОБА_2 без відповіді та задоволення, оскільки споживачем була погашена плата за фактично отримані послуги опалення та постачання гарячої води відповідно до договору № 43 від 26.07.2010 року.

Судова колегія частково не погоджується з позовними вимогами ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" і висновками місцевого господарського суду про їх задоволення та вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).

Як встановлено матеріалами справи, у період з 01.10.2012 року по 01.07.2013 ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" поставило, а ФОП ОСОБА_2 отримало теплову енергію на загальну суму 15 094,52грн.

В свою чергу, місцевими господарським судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 за спожиту теплову електроенергію не розрахувалася, залишивши і на даний час непогашеною суму основного боргу у розмірі 15 094,52 грн.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду. Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Втім подання сторонами нових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що на адресу: АДРЕСА_1 , яку позивач зазначив у позовній заяві і по якій апелянт ніякого відношення не має вже дев'ять років , тим самим позбавив її можливості використати своє право прийняти участь у судовому засіданні згідно ст.22 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали місцевого господарського суду направлялись відповідачу на адресу, яку повивачем було зазначено у самій позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1. та які повертались до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Проте, в самому Договорі за № 43 від 26.07.2010 року, а саме пунктом 2 передбачено, що суб'єктом користування послугами є власник приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

Також в рахунках про сплату заборгованості ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" зазначена адреса споживача, якою є: АДРЕСА_2.

Крім того, вимога про сплату заборгованість позивачем була направлена та отримана ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що листування між сторонами проходили за вірною адресою відповідача, яка і міститься в договорі, а місцевим господарським судом не було перевірено належну адресу відповідача, на яку мали б бути відправлені всі процесуальні документи суду, а тому відповідачка по справі, ФОП ОСОБА_2 про існування відносно неї позовного провадження.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль", місцевий господарський суд встановив, що рахунки для оплати вартості спожитої теплової енергії у період з 01.10.2012 року - по 01.07.2013 року відповідачем взагалі не були оплачені у загальній сумі 15 094,52 грн.

Проте, з зазначеним вище висновком колегія суддів не погоджується та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Як вбачається з додатків доданих скаржником до апеляційної скарги, відповідачкою була здійснена оплата за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання саме по рахункам, які були виставлені позивачем за спірний період. Оплату споживач здійснював по отриманим рахункам не в повному обсязі, а лише за фактичне споживання теплової енергії без врахування втрат в теплових мережах споживача, оскільки втрати тепла були невірно визначні та розраховані позивачем, що було підтверджено в ході апеляційного провадження.

Пунктом 3 Договору № 43 від 26.07.2010 року визначено характеристику об'єкта надання послуг:

- опалювальна площа (об'єм) приміщення 71,0 кв.м.;

- норматив тепло споживання згідно Рішенням виконкому Херсонської міськради від 20.01.2008 року № 38 на опалення 0,02228 Гкал/кв.м місяць або 0,0000306 Гкал/кв.м./годину

- теплове навантаження 0,002173 Гкал/годину, у тому числі на опалення 0,002173 Гкал/годину, на гаряче водопостачання ----- Гкал/годину;

- норма витоку мережної води 0,00007 тн/годину.

Нормативні втрати в теплових мережах споживача розраховуються відповідно до методиці нарахування втрат.

Так, в рахунках за теплову енергію ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль", які виставлялись споживачу за кожний місяць були також визазначені втрати у теплових мережах споживача, які невірно розраховані та є занадто великими, що суперечить умовам договору та нормам чинного законодавства.

Додатком № 1 до договору передбачено, що на балансі споживача знаходиться у двохтрубному виконанні 22 м тепломережі діаметром 57 мм та тип прокладки - підземний.

Відповідно до пункту 3.1 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, втрати теплоти в теплових мережах залежать від їх протяжності та діаметрів, способу прокладки, типу та стану теплоізоляції, ґрунтових умов експлуатації та інше і визначаються на підставі відповідних випробувань техніко справних трубопроводів. Результати випробувань належить оформляти актом.

Пунктами 6.3.64, 7.7.23 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року № 72 передбачено, що випробування з визначення теплових втрат у теплових мережах здійснюються з періодичністю один раз на 5 років з програмою, затвердженою технічним керівником організації, що експлуатує теплову мережу і погодженою технічним керівником джерела постачання.

Проте в матеріалах справи, відсутні докази того, що на протязі дії договору зазначені випробування взагалі були проведені, а тому підстави щодо зобов'язань споживача по сплаті втрат теплової енергії не підраховані та не встановлені у передбачений законом спосіб.

В ході апеляційного провадження, ухвалою суду від 11.03.2014 року було зобов'язано Публічне акціонерне товариство „Херсонська теплоелектроцентраль" надати до суду обґрунтований розрахунок спожитої теплової енергії відповідачем з урахуванням втрат в теплових мережах споживача відповідно до методики нарахування втрат з розтлумаченням всіх показників згідно розрахункової формули.

На виконання вимог суду, позивачем надані додаткові пояснення по справі, згідно з якими відповідно до методики вказівок по визначенню теплових втрат у водяних та парових мережах МУ 34-70-080-84 здійснено розрахунок за формулою, яка як вбачається з зазначеної методики розраховується для дільниць надземної прокладки, а зі схеми тепломережі із межею балансової належності споживача вбачається, що тип прокладки - підземний. Таким чином, здійснений розрахунок позивачем на виконання вимог ухвали суду, теплових втрат в мережах споживача був невірно здійснений, у зв'язку з чим в судовому засіданні 25.03.2014 року було оголошено перерву до 27.03.2014 року з зобов'язанням ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" здійснити вірний розрахунок втрат тепла, за формулою яка передбачена для дільниць підземної прокладки.

Проте, з додаткових пояснень які були надані позивачем 27.03.2014 року вбачається, що здійснений розрахунок втрат теплової енергії невірним та також був розрахований за формулою для надземної прокладки, оскільки значення для розрахунку по формулі використовуються саме для надземної прокладки труб, що є порушенням зазначених вище пунктів 6.3.64, 7.7.23 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року № 72.

Більш того, в зазначених вище пояснень, позивач вважає, що складання акту випробувань з визначенням теплових втрат у теплових мережах покладається на споживча, відповідачки по справі.

Між тим, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями позивача, оскільки пунктами 6.3.6.4, 7.7.23 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року №72 складання акту випробувань покладається на організацію, що експлуатує теплову мережу та який погоджується технічним керівником джерела постачання.

Також слід зазначити, п.5 Договору від 26.07.2010 року передбачено, що на момент укладення Договору з централізованого постачання гарячої води та опалення для потреб інших споживачів тариф становить 601,40 грн/Гкал (з ПДВ). При зміні тарифів на послуги з теплопостачання взаєморозрахунки виконуються по тарифам, затвердженим (погодженим) Рішенням виконкому Херсонської міської Ради. Про зміну тарифів виконавець повідомляє споживача листом або в засобах масової інформації.

З рахунків за спірний період на оплату теплової енергії, які були виставлені споживачу вбачається, що тариф за спожиту теплову енергію становить 999,90 грн./Гкал., що суперечить та є грубим порушенням умовам укладеного між сторонами договору, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які листи від виконавця, або докази із засобів масової інформації щодо підвищення та заміни тарифів.

Проте, як було зазначено вище, споживач здійснював оплату за спожиту теплову енергію за тарифом 999,90 грн./Гкал за спірний період у розмірі 17 110,37 грн., крім нарахованих втрат теплової енергії у мережах.

Крім того, позивачем був виставлений рахунок на оплату № 646 за спожиту теплову енергію у жовтні 2012 року на загальну суму 935,90 грн., проте у жовтні 2012 року споживання теплової енергії ФОП ОСОБА_2 не було, у зв'язку з проведенням ремонтних робіт, що не було спростовано позивачем в судових засіданнях та підтверджується тим, що рахунком № 646 за листопад 2012 року на загальну суму з ПДВ - 1343,88 грн. передбачено, що споживання теплової енергії за минуле становить 469,95 грн., яка була сплачена споживачем, що підтверджується квитанціями:

- від 18.12.2012 року на суму 1 149,89 грн.

- від 08.01.2013 року на суму 230,00 грн..

Таким чином, в ході апеляційного провадження встановлено, що заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" за договором № 43 від 26.07.2010 року за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з 01.10.2012 року по 01.07.2013 року - погашена.

Враховуючи те, що судом попередньої інстанції не було у повній мірі встановлені всі обставини, які мають значення для даної справи, колегія суддів вважає, що відповідачем в повному обсязі були доведено всі обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, а тому нарахування 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати основного боргу у розмірі 203,55 грн. - задоволенню не підлягає.

Крім того, згідно з умовами п.12 Договору, за несвоєчасне внесення плати з споживача стягується пеня у розмірі 0,1відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з позовними вимогами ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" та висновком місцевого господарського суду про нарахування і стягнення з ФОП ОСОБА_2 в зв'язку із несвоєчасною сплатою за надані послуги у період з 01.10.2012 року - по 07.07.2013 року на користь позивача пені у розмірі 507,23 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткову підставність і обґрунтованість заявлених позовних вимог ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 08.10.2013 року по справі № 923/1051/13 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, позовна заява ПАТ „Херсонська теплоелектроцентраль" та апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2- частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 08 жовтня 2013 року скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 а, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль" (73036 м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771) - суму пені у розмірі 507,23 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 15 094,52 грн. та 3 % річних у розмірі 203,55 грн. - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 а, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль" (73036 м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771) на користь 55,05 грн. - судового збору за розгляд позовної заяви.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль" (73036 м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 а, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 29,23 грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Херсонської області з зазначенням повних реквізитів сторін по справі.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „28" березня 2014 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров