Рішення № 37895804, 28.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/1959/14 Головуючий1 інстанції: Остапов Н.О.

Cправа № 645/4623/13-ц Доповідач: Кружиліна О.А.

Категорія : майнові

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Кружиліної О.А.,

суддів - Кіся П.В., Макарова Г.О.,

за участю секретаря - Костенка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 січня 2014 року.

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Опікунська рада Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради про витребування майна, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

28 травня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом.

В обґрунтування позову посилався на те, що його матері, ОСОБА_5, належать квартира АДРЕСА_1, в якій вона проживала, а з 2010 року проживав і позивач. Він перевіз в цю квартиру своє нерухоме майно, за період проживання купував техніку, змінив вікна на метало - пластикові, встановив прилади обліку комунальних послуг, зробив ремонт. 13 грудня 2011 року його мати ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3, який є сторонньою особою, належну їй квартиру. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 травня 2010 року ОСОБА_5 визнана недієздатною. У січні 2012 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, після повернувся додому, не зміг потрапити до квартири, оскільки відповідачі, які вселились у квартиру , змінили замки. З того часу він не має можливості потрапити до квартири та побачитись з матір'ю. Рішенням Фрунзенского районного суду м. Харкова від 21 січня 2013 року позивача визнано таким, що втратив право проживання в квартирі АДРЕСА_1 . В зазначеній квартирі залишились його особисті речі, державні нагороди, побутова техніка, яку він купляв за свої кошти. Він неоднарозово звертався до відповідачів з проханням повернути належне йому майно, проте вони йому відмовили.

В обгрунтуванні своїх позовних вимог , позивач просив суд стягнути з відвідачів солідарно вартість проведенного ним ремонту у квартирі та поліпшень у розмірі 9 723,00 грн., витребувати з їх незаконного володіння, а за неможливістю стягнути компенсацію вартості : холодиника, двох телевізорів, пральної машини, праски, пилососу, предметів одягу, бритви, статуетки , альбомів з фото та фотографічних портретів, ременя штангіста та рушника (усього 27 найменувань), витребувати 19 урядових нагород , стягнути 5000 грн. у відшкодування завданої відповідачами моральної шкоди.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 січня 2014 року , у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено .

Не погодившись з зазначеним рішенням , ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить ,рішення скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія , заслухавши суддю-доповідача , пояснення осіб, що з'явилися відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги , вважає що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення вартості ремонту квартири , витребування майна, відшкодування моральної шкоди , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень статей 23, 1167 ЦК України, статей 10, 11, 60 ЦПК України та тих обставин, що позивачем не надано суду належних доказів того, що в квартирі АДРЕСА_1 знаходяться предмети одягу позивача та нагороди ; недоведені також вимоги щодо протиправності поведінки або неправомірності дій відповідачів. Окрім того, суд вважав безпідставними вимоги щодо стягнення з відповідачів вартості ремонту квартири, обладнання її лічильниками та новими вікнами.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується і вважає , що рішення в цій частині є законним, постановленим згідно зібраних доказів, не спростовується сторонами та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Разом з цим, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 щодо витребування у ОСОБА_3, ОСОБА_4 належні ОСОБА_2 : холодильник « Індезіт» ; телевізор « Філіпс» ; пральну машинку « Самсунг» ; праску « Делонг», які знаходяться в квартирі АДРЕСА_1 - не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України, оскільки висновок зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухвалення нового рішення виходячи з наступного .

Матеріали справи свідчать, що позивач мешкав і був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю ( а.с. 64).

В квартирі залишилося майно: холодильник « Індезіт» ; телевізор « Філіпс» ; пральну машинку « Самсунг» ; праску « Делонг» які були придбані позивачем за власні кошти і належать йому на праві власності ( а.с. 19 - 22, 25 ).

З врахуванням наведеного, відповідно до вимог статей 316 - 319, 321, 386, 387, 391 ЦК України, на підставі вимог статті 309 ЦПК України, судова колегія змінює рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 щодо витребування у ОСОБА_3, ОСОБА_4 належні ОСОБА_2 : холодильник « Індезіт» ; телевізор « Філіпс» ; пральну машинку « Самсунг» ; праску « Делонг», які знаходяться в квартирі АДРЕСА_1 - і ухвалює в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, ч. 1 п.4 ст. 311, 314, 315, 317 ЦПК України, ст.ст. 316 - 319, 321, 386, 387, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

Керуючись ст.. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія судової палати , -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 січня 2014 року - змінити.

Витребувати у ОСОБА_3, ОСОБА_4 належні ОСОБА_2 : холодильник « Індезіт» ; телевізор « Філіпс» ; пральну машинку « Самсунг» ; праску « Делонг», які знаходяться в квартирі АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя-

Судді колегії-