Вирок № 37894167, 26.03.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/1619/14-к

Провадження №1-кп/522/295/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Місто Одеса

Місцевий Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Коваленка В.М.

при секретарі - Багрій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали кримінального провадження №12013170110003917 від 24 листопада 2013 року на підставі обвинувального акту відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, українця, освіта неповна вища, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Трофімова В.С.

потерпілої - ОСОБА_3

захисника- ОСОБА_1

обвинуваченого- ОСОБА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2013 року приблизно в 00 годин 30 хвилин ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме: допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», 8.7.3 (е) і 8.10 Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:

- п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та, інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п.8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;

- п. 8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Порушення виразилися в тому, що водій ОСОБА_2 у вказану ніч та чac, керував технічно справним автомобілем «Renault Logan» р/н НОМЕР_1 і здійснював рух по вул. Рішельєвській в Приморському районі м. Одеси, з боку вул. Велика Арнаутська в напрямку вул. Пантелеймонівської. Рухаючись у вказаному напрямку та, маючи об'єктивну можливість своєчасно побачити включений червоний сигнал світлофора для напрямку його руху перед перехрестям вул. Рішельєвська з вул. Мала Арнаутська, водій ОСОБА_2 відволікся від керування транспортним засобом, користуючись мобільним телефоном, внаслідок чого виїхав на вказане перехрестя на заборонений сигнал світлофора, де скоїв перехресне зіткнення з автомобілем «Chery QQ» рн НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, який перетинав вказане перехрестя по вул. Мала Арнаутська, з боку вул. Катерининська в напрямку вул.Пушкінської. Внаслідок ДТП пасажирка автомобіля «Chery QQ» ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно за вказаних обставин, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєні кримінального правопорушення, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України вважає їх доведеними та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття.

Відповідно до ч.2 ст.66 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд також відносить те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, вперше вчинив злочин з необережності (а.с.111).

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, покарання у вигляді у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, вважаючи, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення з ПАТ «СК «Український страховий стандарт»» заподіяної злочином моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, стягнення з обвинуваченого заподіяної злочином майнової шкоди у розмірі 7082 гривень та моральної коди у розмірі 25000 гривень підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілій ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася з вини ОСОБА_2, були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Потерпіла стверджує, що понесла витрати на лікування у розмірі 2700 гривень, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надала. Тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні цивільного позову.

Під час дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено мобільний телефон потерпілої марки «Самсунг», вартість якого згідно товарного чеку від 14.12.2012 року складала 3640 гривень. Факт пошкодження мобільного телефону обвинувачений в судовому засіданні не заперечував. Між цією шкодою і протиправними діями обвинуваченого є безпосередній причинний зв'язок. Тому в цій частині цивільний позов потерпілої підлягає задоволенню.

Матеріальна шкода у розмірі 742 гривні у вигляді недоотриманої потерпілою заробітної плати у зв'язку з перебуванням на лікарняному протягом двох місяців внаслідок ДТП також підлягає відшкодуванню, оскільки між цією шкодою і протиправними діями обвинуваченого є безпосередній причинний зв'язок, факт завдання шкоди підтверджується довідкою про заробітну плату від 11.02.2014 року вих.№45.

Позовні вимоги про стягнення заподіяної моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Тому в даному випадку цивільно-правову відповідальність за заподіяну внаслідок злочину моральну шкоду має нести обвинувачений.

Розмір заподіяної моральної шкоди суд визначає з урахуванням обставин справи, характеру протиправних дій ОСОБА_2 та негативних наслідків, які наступили, і вважає що розумним та справедливим є відшкодування в якості заподіяної моральної шкоди 10 000 гривень.

Відповідач - ПАТ «СК «Український страховий стандарт»» не повідомлявся страхувальником про настання страхового випадку у встановлені законом строки, тому заподіяна злочином моральна шкода має відшкодовуватися завдавачем шкоди.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст.ст.118-126 КПК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень на користь держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) гривні в якості відшкодування матеріального збитку, завданого злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10000 (десять тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Відмовити у задоволенні цивільного позову в частині стягнення з цивільного відповідача ПАТ «СК «Український страховий стандарт»» на користь ОСОБА_3 5000 (п'ять тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ ГУМВС України в Одеській області процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 16 копійок- ФО2 КПК 1001050 р/р 31250272210015 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 25574222.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Одеського НДІСЕ процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 882 (вісімсот вісімдесят дві ) гривні на р/р 31256272210989 в ГУДСКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ02883110, код 25010100/272.

Речові докази по справі: цифровий носій інформації - СД диск з відеоматеріалами - зберігати при матеріалах кримінального провадження (а.с.63).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя:

26.03.2014