Ухвала суду № 37893322, 28.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 229/4067/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1349/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,

при секретарі Козаку І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 12 частину квартири,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 18 грудня 2013 року був задоволений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 12 частину квартири, а саме: за ОСОБА_3 було визнано право власності на 12 частину квартири АДРЕСА_1.

Додатковим рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 28 лютого 2014 року було визнано право власності на 12 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Не погодившись із рішенням, ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову з наступних підстав:

- поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що спірна квартира була фактично придбана його батьками, оскільки вони погасили за нього кредит, що свідчить про те, що вони подарували йому квартиру, але не оформлювали на нього договір дарування з тих підстав, що квартира оформлена на нього.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не з*явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить направлена йому телефонограма і зареєстрована у журналі телефонограм.

Представник позивачки заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається.

Шлюб між сторонами був укладений 2 червня 2001 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року від шлюбу народилась донька ОСОБА_6.

Рішенням Дружківського міського суду від 22 жовтня 2012 року шлюб між сторонами був розірваний.

23 листопада 2012 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 (а.с. 4).

25 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 був посвідчений договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с. 2).

Згідно із пунктом 2.1 договору купівлі-продажу квартира була куплена за 65 650 гривень, із яких 16 413 гривень були отримані продавцем під час підписання договору, а решту грошей - 49 237 гривень покупець ОСОБА_1 (відповідач по справі) зобов*язався сплатити продавцю, в рахунок кредитних коштів, отриманих у КФ «Приватбанк» м. Дружківка до 2 листопада 2007 року (а.с. 2).

Відповідно до статті 60 СК України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них (стаття 28 КпШС та стаття 70 СК України).

Таким чином, законодавець закріпив рівність часток подружжя на майно, яке було нажите за час шлюбу.

У відповідності до вимог статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позову і розділив квартиру між сторонами у рівних частках.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального процесуального права. Підстав для його скасування не встановлено.

У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Довід апеляційної скарги про те, що вартість квартири була виплачена за гроші батьків відповідача є необгрутованим, оскільки цей факт не був доведений ним у встановленому законом порядку, а тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін.

Додаткове рішення Дружківського міського суду Донецької області від 28 лютого 2014 року сторонами не оскаржувалось.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: