Постанова № 37891114, 24.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа№ 925/1973/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Блищук В.Т. - представник, дов. № 01-11/4346 від 16.04.2013;

від відповідача:не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Рестал"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.01.2014

у справі № 925/1973/13 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Рестал"

про стягнення 87 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 у справі № 925/1973/13 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 87 000,00 грн. сплаченого авансу за невиконані роботи, 1 740,00 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позивач виконав умови договору, 10.02.2010 здійснив передоплату у розмірі 30% в сумі 87 000,00 грн., відповідач прийняв дані кошти, але роботу за даним договором підряду не виконав; вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в заявленій сумі 87 000,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 у справі № 925/1973/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує, що висновок господарського суду першої інстанції про те, що 28.10.2010 сторони підписали та скріпили печатками "Договірну ціну", до якої приєднаний локальний кошторис № 2-1-1, не відповідає нормам матеріального права та є хибним, оскільки у судовому засіданні представник позивача неодноразово наголошувала на тому, що локальний кошторис було складено співробітником самого позивача, при цьому позивач не надав суду жодного належного доказу отримання локального кошторису; те, що у кошторисі вказана та ж сама сума, що і в договірній ціні та договорі підряду № 3529 від 15.07.2010, не має належного документального підтвердження, оскільки в першу чергу локальний кошторис повинен засвідчуватись підписами особи, яка його склала та яка його перевірила; відповідні підписи у відведених місцях відсутні; договірна ціна не містить назв організацій замовника та підрядника, не містить посилання на кошторис на підставі якого її складено, не зазначено дату її підписання, не містить посилання на договір, відповідно до якого вона погоджувалась, тобто, договірна ціна не містить істотних елементів, які пов'язують її з договором підряду № 3529, та, відповідно, не може бути належним доказом у даній справі в розумінні ст. 34 ГПК України.

Скаржник зазначає, що позивач, підписавши договір № 3529, прийняв на себе обов'язки, які передбачені його умовами та зобов'язаний його виконувати, а ненадання позивачем, відповідно до п. 5.4 договору № 3529, проектної документації унеможливило виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором; оскільки позивачем не передано відповідачу проектну документацію, як того вимагають умови договору № 3529, відповідач має право на сплату йому встановленої ціни, з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати, у зв'язку з невиконанням замовником договору, тобто, відповідач має право на неповернення сплаченої суми авансу.

Скаржник стверджує, що не відмовляється від робіт за договором № 3529, однак не може їх виконати, у зв'язку з бездіяльністю самого позивача, та посилається на положення ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України.

У відзиві позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, посилаючись, зокрема, на те, що відповідач не приступив до підрядних робіт навіть з урахуванням додатково погодженого продовженого терміну дії договору; на факт врегулювання сторонами договірної ціни на підставі не обов'язкового для даного виду договорів, але складеного локального кошторису, з визначенням обсягу та виду складових загального підрядного договору.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи відзиву, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду Черкаської області позовну заяву про стягнення з відповідача 87 000,00 грн. основної суми боргу; судового збору, керуючись ст.ст. 526, 610, ч. 2 ст. 849, ч. 3 п. 3 ст. 1212 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів, 15.07.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" та відповідачем укладено договір підряду № 3529, згідно із п. 1.1 якого, за цим договором відповідач, за договором підрядник, зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору, передбачену ст. 2 цього договору роботу, а Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго", за договором замовник, зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 1.1.Статуту позивача, зареєстрованого 05.05.2011 за № 15881050037002314, Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго".

Згідно із п. 2.3 договору № 3529 склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання відповідачу, визначені проектно-кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 6.3, 7.1 договору № 3529 ціна роботи за цим договором становить 290 000,00 грн.; позивач здійснює розрахунки за цим договором в два етапи: 30% від ціни договору, що становить 87 000,00 грн. позивач перераховує до виконання робіт; протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акта здавання-приймання робіт позивач здійснює остаточні розрахунки.

Пунктом 8.2 договору № 3529 сторони погодили, що відповідач зобов'язується виконати роботу протягом 60 робочих днів, з моменту отримання авансу від позивача, з правом дострокового виконання.

Згідно із п. 14.1 договору № 3529 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та його скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 14.2 договору № 3529, в редакції додаткової угоди № 1 від 28.02.2011, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 14.1 цього договору та закінчується 30.12.2011.

Позивач на виконання умов договору № 3529, згідно із платіжним дорученням № 9815 від 10.12.2010, перерахував відповідачу 87 000,00 грн.

У матеріалах справи № 925/1973/13 відсутні докази виконання відповідачем робіт, у строки, погоджені сторонами за договором № 3529.

Позивач у вимозі від 17.04.2013 № 01-11/4532 вказав, зокрема, що згідно із п. 7.1 договору № 3529 здійснив передоплату в сумі 87 000,00 грн., однак, станом на 25.03.2013 відповідач не розпочав виконання робіт за даним договором, тим самим відмовившись від виконання робіт за даним договором на суму 290 000,00 грн.; позивач здійснив передоплату у розмірі 30% 10.12.2010, таким чином, строк, протягом якого відповідач повинен був виконати роботи за даним договором, закінчився 09.03.2011.

Також у зазначеній вище вимозі № 01-11/4532 позивач, керуючись ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 849 ЦК України, повідомив відповідача про відмову, зокрема, від договору підряду № 3529, в частині виконання робіт, та вимагав в семиденний строк повернути кошти, сплачені за вказаним договором.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 631 ЦК України визначає строком договору час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 87 000,00 грн., оскільки відповідач не приступав до виконання обумовлених у договорі робіт, строк дії договору закінчився, тобто відпала підстава, на якій відповідач утримує одержану від позивача суму попередньої оплати.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Згідно із ч.ч.1, 4 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.3 ст.220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Як вбачається із вищевикладених обставин, позивачем здійснено перерахування грошових коштів відповідачу з дотриманням порядку та у розмірі, визначених договором № 3529.

У матеріалах справи № 925/1973/13 відсутні докази того, що відповідач, у період до спливу строку виконання ним зобов'язання за договором № 3529, звертався до позивача із вимогою надати, відповідно до п. 5.4 договору № 3529, проектну документацію.

При цьому слід зазначити, що умовами пункту 8.2 договору № 3529 обов'язок відповідача виконати роботи протягом 60 робочих днів, з моменту отримання авансу від позивача, сторонами не поставлено у залежність від стану виконання позивачем обов'язку надання необхідної проектної документації, передбаченого в п. 5.4 згаданого договору.

Як вбачається із матеріалів справи, в п. 2.2 договору № 3529 сторонами погоджено адреси об'єктів - філій позивача, на яких виконуються роботи; у п. 2.1 договору вказано найменування роботи: заміна воріт гаражів по філіях позивача.

Сторонами підписано та скріплено відбитком печатки договірну ціну на будівництво: "Заміна воріт гаражів по філіях ВАТ ПОЕ", що здійснюється у 2010 році", визначена відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000, згідно із якою всього договірна ціна склала суму 290 000,00 грн.

Відповідачем не надано доказів укладення з позивачем іншого договору на зміну воріт по філіях ВАТ ПОЕ, що здійснюється у 2010 році, ніж договір № 3529, тому твердження про непричетність зазначеної договірної ціни до договору № 3529, є голослівним.

До матеріалів справи позивачем надано локальний кошторис № 2-1-1 на заміну воріт, ремонт приміщення, підписаний особою, без зазначення назви посади та місця роботи.

В п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, вказано, що договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Таким чином, оскільки погодженню договірної ціни та умов договору № 3529 передувало складення кошторису, то відповідачу було відомо про зміст останнього, та було можливим мати у своєму розпорядженні примірник кошторису, адже відповідач мав право брати участь у складанні кошторису ще до підписання договірної ціни і договору № 3529.

Також відповідачем не обґрунтовано наявності конкретних перешкод виконанню ним договору № 3529, внаслідок невиконання позивачем усіх вимог п. 5.4 договору № 3529.

В ч. 2 ст. 849 ЦК України передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідач, стверджуючи про право на врахування плати за виконану частину роботи, не надав до матеріалів справи, відповідно до ст. 33 ГПК України, доказів про виконання якоїсь частини договору № 3529.

Додатковою угодою № 1 від 28.02.2011 сторонами внесено зміни до пункту 14.2 договору № 3529, якими передбачено умову про закінчення договору № 3529 - 30.12.2011, отже, твердження скаржника про намір виконати роботи є безпідставним.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 у справі № 925/1973/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Рестал" без задоволення.

2. Справу № 925/1973/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха