Ухвала суду № 37889756, 24.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 0555/49/2012

Номер провадження 11/775/346/2014

06 березня 2014 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Залізняк Р.М.,

суддів Левандовича О.О., Гришина Г.А.

при секретарі судового засідання Кірнос Є.В.

за участю прокурора Саєнка М.М.

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу державного обвинувача Белоус М.А. на вирок Ясинуватського міськрайсуду Донецької області від 30.12.2013р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ясинуватського міськрайсуду Донецької області від 30.12.2013р.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Лозоватка, Кріворожської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, раніше несудимий, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1,

засуджений за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 70 КК України трьох років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, наділені організаційно-розпорядчими обов'язками, строком на два року, зі штрафом у розмір 5100 грн.; на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, строком на два роки, та покладенням відповідних обов'язків. Покарання у виді позбавлення права займати посади, наділені організаційно-розпорядчими обов'язками, строком на два року, зі штрафом у розмірі 5100 грн. постановлено виконувати самостійно. На підставі п.п. «г», «ґ» ст. 1 Закону України від 08.07.2011р. № 3680-V1 «Про амністію» ОСОБА_1 звільнений від покарання.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те що він, перебуваючи на посаді директора Ясинуватського будівельного технікуму транспортного будівництва, згідно наказу Міністерства освіти та науки України №166-к від 17.05.2010р., виконуючи свої службові обов'язку на підставі контракту №111-59 від 17.05.2010р., заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_2 31.08.2010р. у розмірі 1400 грн., 06.09.2010р. у розмірі 2600 грн. шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України. Крім того, 23.02.2011р. ОСОБА_1 визнаний винний та засуджений за повторне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 20000грн., шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто за ч. 2 ст. 190 КК України. Також ОСОБА_1 шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно із особистих корисливих інтересів, не збираючись виконувати будь-яких дій щодо успішного проходження виробничої атестації ОСОБА_3, використав своє службовим становище всупереч інтересам служби, заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, протиправно заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 20000грн., а також інтересам держави, що виразилось у підриві авторитету та престижу державних установ, створенні негативної думки відносно посадових осіб таких установ, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК України.

В апеляції:

- державний обвинувач Белоус М.А. прохає вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону, що потягло до призначення надто м'якого покарання та необґрунтованого застосування акту амністії. Посилається на те, що суд призначив ОСОБА_1 покарання та на підставі Закону України «Про амністію» звільнив останнього від покарання, в той час як, на підставі ст.. 6 вказаного закону та ст. 44 КК України, ОСОБА_1 слід було звільнити від кримінальної відповідальності. В доповненні до апеляції державний обвинувач посилається на те, що суд за ч. 1 ст. 364 КК України призначив покарання, що не передбачене у санкції вказаної статті.

Перевіривши матеріали справи у межах поданої апеляції, заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, що підтримав доводи апеляції, прохав вирок суду скасувати, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляція державного обвинувача підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 365 КПК України 1960 року (далі КПК України) вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Кваліфікація дій засудженого відповідає фактичним обставинам справи і в апеляції не оспорюється.

Як видно з мотивувальної частини вироку суду першої станції, суд дійшов висновків про законні підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011р., належним чином обґрунтувавши прийняте рішення (а.с. 26 зворіт т. 5).

Між тим, у резолютивній частині вироку суддя звільняє ОСОБА_1 від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011р., з урахуванням особистої згоди ОСОБА_1 на це (а.с. 26 зворіт т. 5).

Зазначене є істотним порушенням КПК України, неприпустимим та безумовно тягне до скасування вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, а також на підставі закону України про амністію.

Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчинення злочину.

Ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» закріплений вичерпний перелік осіб, до яких не застосовується амністія.

Відповідно до п. «г», «ґ» ст. 1 цього ж Закону амністія застосовується до осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами третьої групи, а також до чоловіків, який на день набрання чинності цим Законом досяг відповідно 60-річного віку.

Згідно ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається, вказані злочини ОСОБА_1 вчинив до набрання чинності вказаного вище Закону України.

Відповідно до діючого законодавства, ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Статтею 376 КПК України передбачена можливість закриття справи судом апеляційної інстанції, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності,.

Так, встановивши обставини, що дають підстави для закриття справи (з урахуванням доводів наведених в апеляції), суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

06.03.2014р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1, в якій той не заперечує проти звільнення його апеляційним судом від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України, справу розглянути у його відсутність.

З матеріалів справи вбачається, що на час набрання закону України про амністію чинності, ОСОБА_1 досяг 70 років, що підтверджується копією паспорту (а.с. 122 т. 2), має 3 групу інвалідності, вчинені ним злочині відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості, які вчинені до набрання цим Законом чинності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та звернувся до суду із клопотанням про застосування до нього амністії. Обставин, які можуть бути підставою для відмови у застосуванні амністії, колегією суддів не встановлено.

У зв'язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 367 КПК України, слід скасувати, ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п.п. «г», «ґ», ст. 6 Закону України „Про амністію в 2011 році" від 08.07.2011 року, а провадження у даній справі закрити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України (1960 року), п. 11 розділу XI «Перехідних положень кримінально-процесуального Кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державного обвинувача Белоус М.А. задовольнити частково.

Вирок Ясинуватського міськрайсуду Донецької області від 30.12.2013р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 368 КК України, скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п.п. «г», «ґ» ст. 1, ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. № 3680-V1 «Про амністію» від кримінальної відповідальності, провадження по справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 368 КК України, закрити.

Судді:

Р.М. Залізняк О.О. Левандович Г.А. Гришин