Ухвала суду № 37889754, 24.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/3833/13-к

Номер провадження 11-кп/775/283/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Залізняк Р.М.,

суддів Левандовича О.О., Гришина Г.А.

при секретарі судового засідання Кірнос Є.В.

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.11.2013р. за кримінальним провадженням за №120113050230001242 від 31.05.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Олександрівка Донецької області, із середньо-спеціальною освітою, неодружений, не працює, несудимий в силу ст. 89 КК України, мешкає в АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі,

за участю прокурора Саєнка М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 31.05.2013 р. о 11-30 год. за адресою АДРЕСА_3, разом з ОСОБА_3 вживали спиртні напої, та після відмови останньої вступити з ним у статевий акт, у ОСОБА_1 виник прямий умисел на противоправне завдання смерті ОСОБА_3. З цією метою ОСОБА_1 приблизно о 14-00 год., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій та бажаючи настання смерті потерпілої, взяв зі столу у зальній кімнаті кухонний ніж, яким умисно наніс ОСОБА_3 удари в місця розташування життєво важливих органів, а саме два удари в область шиї, два удари в область лівої передньої поверхні грудної клітини, два удари у правий плечовий суглоб, від яких ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в лікарні. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

В апеляціях:

- захисник ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, оскільки при досудовому слідстві та в суді не доведений прямий умисел на вбивство потерпілої ОСОБА_3 засудженим ОСОБА_1, не встановлено причину недоведення ОСОБА_1 злочину до кінця, що тягне до іншої кваліфікації його дій;

- зазначає, що у свої первинних поясненнях потерпіла не вказала на ОСОБА_1 як на особу, яка заподіяла її тілесні ушкодження;

- вказує, що суд у вироку не надав критичної оцінки показам свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про те, що потерпіла у лікарні назвала ОСОБА_1 як особу, що заподіяла її тілесні ушкодження, оскільки зазначені докази протирічать показам свідків ОСОБА_8 (фельдшера швидкої допомоги), ОСОБА_9 (медсестри швидкої допомоги) про те, що потерпіла, коли її надавали первинну допомогу, не могла нічого говорити;

- вказує, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили, що затриманий на місці злочину ОСОБА_1 спочатку дав пояснення, що потерпілій тілесні ушкодження заподіяла незнайома особа, а потім зізнався, що це зробив особисто він, потерпіла це підтвердила;

- підкреслює, що суд критично віднісся до показів зазначених вище свідків, оскільки вони теж протирічать показам свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ці протиріччя не були усунуті шляхом проведення слідчих дій;

- зазначає, що в ході ознайомлення з матеріалами справи відсутнє роздрукування з мобільного телефону свідка ОСОБА_11 про показання потерпілої на місці злочину;

- вказує, що слідчий експеримент з участю ОСОБА_1 проводився з порушенням КПК України, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_12, який був понятим при проведенні цієї слідчої дії;

- зазначає, що в ході слідства був вилучений мобільний телефон ОСОБА_1, за допомогою якого він знімав потерпілу, але фотознимки з нього не робились, в якості речового доказу мобільний телефон не долучався до матеріалів справи;

- вважає, що при затвердженні обвинувального акту прокурором не була з'ясовані питання про додержання вимог КПК України про забезпечення прав підозрюваного та обвинуваченого, та чи виконані слідчим всі визначені законом дії;

- вказує, що суд при призначенні обвинуваченому покарання не взяв до уваги, що у нього на утриманні знаходились неповнолітня дитина та мати похилого віку;

- прохає, постановити відносно ОСОБА_1 новий вирок, яким його виправдати;

- обвинувачений ОСОБА_1 вважає, вирок незаконним та необґрунтованим, оскільки його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, прохає скасувати вирок та виправдати його за ч. 1 ст. 115 КК України;

- зазначає, що у нього був відсутній мотив заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень та смерті; вони з нею ніколи не конфліктували;

- вказує, що слідство проведено на домислах та припущеннях, він був допитаний у стані алкогольного сп'яніння у відсутності захисника;

- зазначає, що ніж із синьою ручкою, що був на місці злочину, з незрозумілої причини не був вилучений з місця події як речовий доказ; також не були взяті відбитки пальців на ключах, замках та дверях квартири;

- вказує, що його особисті джинсові штани, які знаходились у хорошому стані були вилучені як речові докази та опечатані, але в той же день він їх бачив в кабінеті слідчого; штани були м'яті, брудні, із свіжими плямами;

- зазначає, що свідки по справі були допитані після спливу місяця з моменту події;

- звертає увагу на те, що він ознайомлювався з непрошитою та не пронумерованою справою, без пояснень свідків, без фото та відеоматеріалів, пояснення потерпілою були написані нерівним, корявим почерком, на що слідчий пояснила, що потерпіла знаходиться у важкому стані, потім у справі були відсутні пояснення потерпілої;

- вказує, що в суді не були допитані свідки ОСОБА_13 (хірург) та ОСОБА_14 (співмешканець потерпілої);

- вважає, що неможливо довіряти показам свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, оскільки вони є працівниками міліції, свідків ОСОБА_6, колишнього чоловіка потерпілої та його друга свідка ОСОБА_7, свідка ОСОБА_12 (понятий), якого запросив син потерпілої та є його роботодавцем, свідка ОСОБА_8, яка мешкає по сусідству із сином потерпілої та він може впливати на неї;

- вказує, що син потерпілої заінтересований у справі та отриманні матеріальної шкоди 100000 грн.;

- вважає, що висновок судово-імунологічної експертизи є недостовірним доказом по справі, оскільки для нього є незрозумілим;

- зазначає, що він не вчиняв цього злочину, пояснення підписав, перебуваючи у алкогольному сп'янінні та у шоковому стані після події, також до нього були застосовані фізичні та психологічні заходи з боку працівників міліції;

- вказує, що 16.08.2013р. судове засіданні відбулось з його участю, хоч в цей день він знаходився у слідчому ізоляторі м. Артемівська;

- вважає, що було порушено його право на захист, оскільки він ознайомлювався з матеріалами справи між судовими засіданнями;

- зазначає, що речові докази по справі не були досліджені судом;

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим та прохав його залишити без змін, обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції у повному обсязі, прохали вирок суду скасувати, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції задоволенню не підлягають за таких підстав.

Фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 . у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, судом першої інстанції встановлені правильно.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у умисному протиправному заподіянні смерті потерпілій ОСОБА_3, тобто у її вбивстві, при викладених у вироку обставинах обґрунтовані на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах.

Викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого та його захисника доводи про незаконність та необґрунтованість засудження ОСОБА_1 за вчинення вказаного вище кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Як видно з вироку, суд першої інстанції на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_3 правильно послався на слідуючі докази:

1) пояснення свідка ОСОБА_15, сусідки потерпілої, яка викликала за проханням обвинуваченого, що знаходився у стані алкогольного сп'яніння швидку допомогу для потерпілої ОСОБА_3, яку невдовзі побачила в її квартирі на підлозі (а.с. 38 т. 1).

Як вбачається з рапорту чергового ЧЧ Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_16, за телефоном «02» надійшло повідомлення від диспетчера про те, що до них надійшло повідомлення, що за адресою АДРЕСА_3, громадянці ОСОБА_3, нанесено ножове поранення (а.к.п. 7 т. 1);

2) протокол огляду місця події від 31.05.2013р., згідно якого, в квартирі АДРЕСА_3 за місцем мешкання потерпілої встановлено, що у центрі зальної кімнати розташований стіл з продуктами та випивкою. Зліва від цієї кімнати розташована спальня, в кімнаті безлад, речі розкидані. На дивані знайдений підодіяльник білого кольору з великою кількістю плям бурого кольору. На підлозі у входу у зальну кімнату біля дивану лежать чоловічі джинсові штани, на обох штанинах свіжі плями бурого кольору. У центрі кімнати на підлозі лежить кухонний рушник бежевого кольору, який забруднений рясно свіжими плямами бурого кольору. На дивані знайдений телефон марки «Нокія» чорного кольору. В ході огляду посуд, пластикові пляшки на столі оброблені порошком «Сапфір» та знайдені і вилучені два сліди пальців руки на одній чарці, один слід на другій чарці, два сліди із скляного бокалу для пива, один слід із пластикової пляшки з під води «Моршинська». Всі зазначені сліди відібрані ліпкою стрічкою та зафіксовані на аркуші білого паперу. Джинсові штани, рушник, мобільний телефон, підодіяльник - упаковані та вилучені з місця події (а.с. 8-12 т. 1);

3) протокол огляду предмету від 01.06.2013р. згідно якого був оглянутий ніж, який був в свою чергу вилучений під час проведення хірургічної операції із задньої поверхні шиї потерпілої ОСОБА_3 (а.с. 35 т. 1);

4) висновок судово-медичної експертизи № 154 від 06.07.2013р., відповідно до якого, при дослідженні трупа ОСОБА_3, у останній були виявлені наступні тілесні ушкодження: колото-різана рана передньої поверхні шиї з пошкодженням трахеї, колото-різана рана задньої поверхні шиї з пошкодженням спинного мозку, дві колото-різаних рани лівої передньої поверхні грудної клітини, одна з яких проникає в ліву плевральну порожнину, дві колото-різані рани правого плечового суглоба, які утворилися від дії колючо-ріжучого предмета незадовго до надходження в хірургічне відділення. Рана передньої поверхні шиї з пошкодженням трахеї має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечна для життя в момент заподіяння і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебуває. Рана № 1 грудної клітини, проникаюча в ліву плевральну порожнину має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечна для життя в момент заподіяння і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебуває. Рана № 2 грудної клітини має ознаки легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, яка вимагає для свого лікування термін понад 6, але не більше 21-го дня. Дві рани правого плечового суглоба мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Рана задньої поверхні шиї з пошкодженням спинного мозку має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечна для життя і перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Причиною її смерті стала рана задньої поверхні шиї з пошкодженням спинного мозку, що ускладнилася розвитком гнійного менінго-енцефаліту, нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, набряком легенів і головного мозку. Смерть ОСОБА_3 настала в 12-15 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.к.п. 65-69 т. 2);

5) пояснення потерпілого ОСОБА_5, який 20.09.2013р. у судовому засіданні пояснив, що 31.05.2013р. йому подзвонили і сказали, що його мати порізали і відвезли до лікарні. Він приїхав до приймального покою, побачив матір, яка була у свідомості. На питання, хто це зробив, вона йому відповіла, що ОСОБА_1. На протязі тижня, доки була жива мати, він її відвідував, допомагав ліками, приносив одяг. Заявляє цивільний позов, який підтримує у повному обсязі (а.с.п. 45 т.1);

6) пояснення свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні від 07.11.2013р. показав, що 31.05.2013р. він перебував на роботі. Близько 16-00 год. йому зателефонував син ОСОБА_17 і сказав, що його колишню дружину і матір ОСОБА_17 зарізали і везуть до лікарні. Він приїхав до лікарні, побачив ОСОБА_3, у якої в шиї був ніж. Він запитав, хто це зробив і що сталося, на що ОСОБА_3 відповіла, що ОСОБА_1. Він здогадався, який ОСОБА_1, в цей день днем він бачив їх удвох близько ТЦ "Добропілля". Крім того, вона йому розповіла, що перебувала з ОСОБА_1 в її квартирі, розпивали спиртні напої. Він намагався вступити з нею в інтимний зв'язок, вона відмовила, тоді він їй пригрозив вбивством. Взяв ніж і почав завдавати їй ударів по тілу. Коли вона намагалася піднятися з дивана і втекти, він завдав їй удару в шию. Вона сказала, що тілесні ушкодження їй спричинив саме ОСОБА_1, якого затримали в її квартирі працівники міліції (а.с.п. 75 т. 1);

7) пояснення свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні від 07.11.2013р. пояснив, що 31.05.2013 р. йому повідомив ОСОБА_6, що його колишня дружина ОСОБА_3 знаходиться у важкому стані в лікарні. Він разом з ним приїхав до приймального покою і побачив на носилках ОСОБА_3, в шиї якої стирчав ніж. Він чув, як вона говорила, що це зробив ОСОБА_1. Він бачив на ній тілесні ушкодження на грудях. Потім чекали санітарну авіацію (а.с.п. 76 т. 1);

8) пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які у судовому засіданні від 08.11.2013р. та 26.11.2013р. відповідно, показали, що вони працюють на станції швидкої допомоги. 31.05.2013р. надійшов виклик, і вони приїхали за вказаною адресою. У квартирі на підлозі побачили жінку з ножовими пораненнями, яка була у свідомості, але говорити майже не могла, їй стали надавати допомогу. На дивані лежав чоловік і спав. Коли приїхали працівники міліції та забрали чоловіка, жінка їм розповіла, що саме той чоловік, якого відвели працівники міліції і заподіяв їй ножові поранення. Це сталося через те, що вона не погодилася вступити з ним у статевий зв'язок (а.с.п. 84, 94 т. 1);

9) пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які у судовому засіданні від 07.11.2013р. показали, що 31.05.2013 року вони були на чергуванні, коли надійшло повідомлення з лікарні, що мається виклик "швидкої допомоги" з приводу ножового поранення жінки. Вони приїхали за вказаною адресою і побачили ОСОБА_3 на підлозі з тілесними ушкодженнями. В шиї у неї був ніж. їй надавали медичну допомогу. У квартирі також перебував обвинувачений. Коли його відвозили до міліції для дачі пояснень, він в автомобілі сказав, що це він завдав ОСОБА_3 ножові поранення. Хоча спочатку в квартирі він сказав, що хтось невідомий подзвонив у двері, коли ОСОБА_3 відкрила, хтось заскочив у квартиру і завдав їй ножові поранення. Потім він сам переконався, що дзвінок в квартиру давно не працює. Коли потерпілу виносили до карети швидкої допомоги, вона розповіла, що це зробив ОСОБА_1 (а.с.п. 77-78 т. 1);

10) протокол проведення слідчого експерименту від 13.06.2013р., під час якого ОСОБА_1 розповів при яких обставинах він прийшов до потерпілої ОСОБА_3, та що там робив до заподіяння її тілесних ушкоджень (а.к.п. 75-85 т. 2);

11) висновок судово-імунологічної експертизи від 26.06.2013р. №2485, згідно якої кров трупа ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н. При дослідженні плям на клинці та рукоятці ножа (в об'єктах №1-3), вилученого у хірургічному відділенні Добропільської ЦМЛ, в плямах на джинсових брюках, на рушнику та на підодіяльнику (в об'єктах №13-16), вилучених при огляді місця події, знайдена кров людини, виявлений антиген Н. Таким чином, кров в цих плямах могла належати потерпілій ОСОБА_3 і не могла належати підозрюваному ОСОБА_1, оскільки властивий його організму антиген А в цих плямах не виявлений. При дослідженні рукоятки ножа (в об'єкті №4), вилученого у хірургічному відділенні Добропільської ЦМЛ, кров не знайдена, виявлені сліди поту. При визначенні групової приналежності поту виявлені антигени А і Н. Таким чином, піт міг належати підозрюваному ОСОБА_1, присутність поту потерпілої ОСОБА_3 можлива лише у вигляді домішки (а.к.п. 99-103 т. 2);

12) висновок дактилоскопічної експертизи №24 від 29.06.2013р., відповідно до якого, сліди папілярних узорів, вилучені при огляді місця події за фактом умисного вбивства ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3, вилучені зі скляної чарки №1, №2 на столі та з пластикової пляшки «Моршинська» 0,5 л, розмірами 20X20 мм, 16X18 мм. 16X12 мм, 16X20 мм. 17X18 мм на відрізках липкої стрічки під №1, 2, 4, 5, 6 придатні для ідентифікації особи. Слід залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_1(а.к.п. 111-120 т. 2);

13) акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи №458 від 19.06.2013р.. згідно якого ОСОБА_1 є психічно здоровим, виявляє акцентуацію особистості по збудливого типу, ускладнену психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю ( побутове пияцтво - в ред. МКБ -9). У період здійснення інкримінованого діяння перебував у стані простого алкогольного сп'яніння змінені форми, експлозивний варіант (що не є патологічним сп'янінням) і за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_1 не знаходилася в тимчасово хворобливому стані , яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_1 повністю усвідомлює свої дії і керує ними. У застосуванні заходів медичного характеру не потребує. ( а.к. п. 137-140 т. 2).

Перевіряючи доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченого щодо порушення при розгляді справи норм матеріального права, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Доводи апеляції обвинуваченого про те, що на досудовому слідстві та в суді не встановлений мотив вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, не мають під собою підґрунтя, оскільки вони спростовуються сукупністю наведених вище доказів, які свідчать про виникнення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перед подією кримінального правопорушення неприязних відносин з причини відмови потерпілої вступити з обвинуваченим у статеві відносини.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що судом не був доведений прямий умисел ОСОБА_1 на вбивство потерпілої, та встановлення причини недоведення ним вбивства до кінця, не мають під собою підґрунтя, оскільки спростовуються сукупністю наведених вище доказів.

Як вбачається з матеріалів провадження, і це підтверджується доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку, обвинувачений ОСОБА_1 діючи умисно, на ґрунті виниклих неприязних відносин, з метою позбавлення потерпілої життя, наніс потерпілій ОСОБА_3 6 ударів кухонним ножем в місця розташування життєво важливих органів, від яких ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в лікарні. При цьому, ОСОБА_1 усвідомлював, що посягає на власне життя потерпілої та наносить удари ножем в життєво важливі органи потерпілої, передбачав, що від нанесених ним ударів ножем в життєве-важливі органи потерпілої, може настати смерть останньої, та бажав заподіяти смерть ОСОБА_3

Висновки суду щодо оцінки всіх доказів по справі викладені у вироку у точних і категоричних судженнях та виключають сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Фактичні обставини справи встановлені правильно, кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України є вірною.

З'ясовуючи зміст і спрямованість умислу ОСОБА_1, суд виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме врахував спосіб та знаряддя злочину - нанесення ударів ножем, кількість ударів - 6 ударів, характер та локалізацію поранень та тяжкість ушкоджень - передня та задня поверхні шиї з пошкодженням трахеї та спинного мозку, ліве передня поверхня грудної клітки з проникненням у ліву плевральну порожнину. При з'ясуванні змісту та спрямованості умислу винного, суд також врахував його поведінку, та поведінку потерпілої, що передувала події, їх стосунки.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника та обвинуваченого щодо порушень кримінального процесуального права при проведенні досудового розслідування та розгляду справи у суді, то вони, на думку колегії суддів, також є необґрунтованими за такими підставами.

Посилання в апеляційних скаргах захисника на те, що у своїх первинних поясненнях потерпіла не вказала на ОСОБА_1 як на особу, яка заподіяла її тілесні ушкодження, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи взагалі відсутні особисті письмові пояснення потерпілої.

Доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченого про те, що суд не дав у вироку критичної оцінки поясненням потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що кримінальне правопорушення відносно потерпілої з її власних слів вчинив ОСОБА_1, які на думку захисника мають протиріччя з поясненнями з цього приводу свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, працівників швидкої допомоги, а на думку обвинуваченого поясненням всіх вказаних вище свідків не можна довіряти, також не містять під собою підгрунття. Всі перераховані вище свідки були допитані в суді та повністю підтвердили свої пояснення щодо того, що потерпіла після події сказала, що тілесні ушкодження її заподіяв обвинувачений. Пояснення всіх зазначених свідків у справі є послідовними, незмінними та узгодженими з іншими доказами по справі, а саме висновками проведених по справі судових експертиз, протоколу огляду місця події тощо.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що при ознайомленні з матеріалами справ відсутнє роздрукування з мобільного телефону свідка ОСОБА_11, показань потерпілої на місці вчинення кримінального правопорушення є неспроможними, оскільки зазначений відеозапис не був визнаний речовим доказом по справі.

Доводи апеляційн6ої скарги обвинуваченого про те, що з місця події не був вилучений ніж із синьою рукояткою, який лежав на підлозі у залі також є неспроможними, оскільки знаряддя кримінального правопорушення знаходилось в шиї потерпілої, та було долучено до справи у якості речового доказу після проведеної операції відносно потерпілої.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо джинсових штанів, також є надуманими, оскільки спростовуються протоколом огляду події, в якому докладно був описаний зовнішній вигляд цих джинсових штанів, зроблено їх фотографія, з якої видно, що на джинсових штанях є великі плями бурого кольору.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про визнання висновку судово-імунологічної експертизи недопустимим доказом по справі є надуманими, оскільки він містить переконливі та достовірні відомості, не містить помилок, протиріччь, та довільних висловлювань.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що речові докази не були досліджені в суді, також є необґрунтованими, оскільки ні обвинувачений, ні його захисник не заявляли про це клопотання при з'ясуванні судом питання про порядок та обсяг доказів в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що він при проведенні досудового розслідування був допитаний у стані алкогольного сп'яніння у відсутності захисника, також є надуманими, оскільки нічим не підтверджені.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, всі допити ОСОБА_1 при проведені досудового розслідування проводились у присутності захисників. Заява про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів досудового розслідування була перевірена та не знайшла свого підтвердження.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про порушення кримінального процесуального закону при його ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, також є надуманими та спростовуються його особистим підписом під протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування без доповнень з його боку, та з боку його захисника.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що в суді не були допитані ОСОБА_13 (хірург) та ОСОБА_14 (співмешканець потерпылоъ), також не мають під собою підгрунття, оскільки зазначені особи не були безпосередніми очевидцями події.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що син потерпілої заінтересований у справі та отриманні матеріальної шкоди у розмірі 100000 грн., є також неспроможними, оскільки діями ОСОБА_1, сину потерпілої ОСОБА_3, була спричинена не тільки матеріальна, а й моральна шкода, яка відповідно до законів України підлягає стягненню з винного.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що 16.08.2013р. судове засідання відбулось без його участі, а в журналі судового засідання зазначено, що він був присутнім у залі, спростовується доповідною секретаря судового засідання на адресу апеляційного суду, про те, що вона допустила помилку, зазначивши, що 16.08.2013р. ОСОБА_1 був присутній к залі судового засідання.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що при затвердженні обвинувального акту прокурором не були з'ясовані питання про додержання вимог кримінального процесуального Кодексу України про забезпечення прав ОСОБА_1, та чи виконані слідчим всі визначені законом дії, також є надуманими, оскільки, на думку колегії суддів, досудове розслідування було проведено повно та всебічно, з додержанням норм кримінального процесуального Кодексу України.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що при призначенні покарання ОСОБА_1, судом не було враховано, що у нього на утриманні знаходяться неповнолітня дитина та мати похилого віку, також є неспроможними.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 призначено покарання у відповідності із ст. 65 КК України з урахуванням того, що він вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи.

Суд при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував характер його злочинного діяння, цінність тих суспільних відносин, на які посягнув винний, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму та ступінь вини ОСОБА_1, який у вчиненому не розкаюється. Також суд врахував особу винного, не працюючого, та таким чином не може утримувати неповнолітню дитину та мати похилого віку, що характеризується посередньо, а також вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, відсутність по справі обставин, що пом'якшують покарання винного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.11.2013р. по кримінальному провадженню за №120113050230001242 від 31.05.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а особі, що тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому її копії.

Судді:

Р.М. Залізняк О.О. Левандович Г.А. Гришин