Ухвала суду № 37889690, 26.02.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 255/745/14-ц Номер провадження 22-ц/775/1752/2014

Головуючий в 1 інстанції Пруднікова Г.М.

Доповідач Жарова Ю.І.

Категорія 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Шевченко В.Ю.,

суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,

при секретарі Внуковій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська деревня", ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 січня 2014 року про відкриття провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінг Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська деревня», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за договором, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 січня 2014 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінг Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська деревня», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за договором факторингу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янська деревня", ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскаржили її в апеляційному порядку.

Доводами апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська деревня", ОСОБА_2, ОСОБА_3 наведено, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням правил підсудності. Апелянт зазначає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та не звернув уваги на те, що договори, які були укладені між сторонами, за своєю сутністю є господарськими, тому позовні вимоги взагалі не можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства. Тому апелянт просить скасувати ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 січня 2014 року, постановити нову, якою відмовити ТОВ «Факторінг Фінанс» у відкритті провадження у справі.

В судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська деревня" підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, ухвалу суду першої інстанції просив скасувати.

В судовому засіданні представник відповідача «Сінтезпродсервіс» підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник ТОВ «Факторінг Фінанс» в судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі по справі: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується направленням на їх адреси телефонограм (а.с. 158- 160).

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відкриваючи провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінг Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська деревня», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за договором факторингу та призначаючи її до судового засідання, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява підсудна суду, відповідає вимогам ст.ст.118-119 ЦПК України, підстав для повернення позову або відмови у відкритті провадження не має.

Такий висновок суду є правильним і таким, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ч.ч.1 та 4 ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом і постановляє про це ухвалу.

Посилання відповідачів на те, що суддею порушено правила підсудності є неспроможними, такими що не відповідають положенням закону.

Відповідно до ст.. 107 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Згідно із ст.. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Згідно із приписами ст.. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що

виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», п. 4, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст.. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (ст.. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд справ за правилами цивільного судочинства.

Питання про підсудність справ визначається ЦПК, зокрема: главою 1 розділу ІІІ - щодо справ позовного провадження.

Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за місцем її проживання; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (ст.. 109 ЦПК), яке щодо фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 Цивільного кодексу України і статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - положень статті 93 ЦК.

Згідно із Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013р., №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», п. 3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за договором факторингу ТОВ «Факторинг фінанси» заявив також до фізичних осіб - відповідач 3. ОСОБА_4, відповідач 4. ОСОБА_2, відповідач 5. ОСОБА_3

Відповідно до ст.. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1. найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2. ким до кого пред'явлено позов;

3. зміст позовних вимог;

4. час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі є необхідним;

5. пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються;

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду про відкриття провадження у справі, закінчення підготовки та призначення справи до розгляду, постановлена з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська деревня", ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо порушення судом першої інстанції правил підсудності, не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки, як вбачається з позовної заяви ТОВ «Факторинг Фінанс» звернувся з позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій за договором факторингу до відповідачів: 1. ТОВ «Слов'янська деревня»; 2. ТОВ «Сінтезпродсервіс»; 3. ОСОБА_4; 4. ОСОБА_2; 5. ОСОБА_3

Згідно із договором факторингу №051011 від 05.10.2011р. предметом цього Договору є здійснення Фактором факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) Клієнта по відношенню до третіх осіб (боржників) за зобов'язаннями за якими їх сумі, строк вказані в реєстрах до цього Договору.

Разом із тим, 05 жовтня 2011 року між відповідачем 1, позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки; між відповідачем 1, позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки; 29 серпня 2012 року між відповідачем 1, позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки; 01 квітня 2013 року між відповідачем 1, позивачем та ТОВ «Сінтезпродсервіс» було укладено договір поруки, за якими відповідач 2, відповідач 3, відповідач 4, відповідач 5 зобов'язувалися перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Клієнтом зобов'язань, передбачених договором, зокрема зобов'язань щодо факторингу, здійснення зворотнього викупу права вимоги, сплати процентів за користування грошовими коштами, комісійної винагороди, можливих пені та штрафів, а також інших грошових витрат Фактора, пов'язаних з захистом свого порушеного права у разі невиконання, неналежного виконання Клієнтом договору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська деревня», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за договором факторингу стосуються одного й того ж предмету спору, пов'язані між собою та повинні бути розглянуті в одному позовному провадженні.

Виходячи з матеріалів справи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і приходить до висновку про дотримання судом першої інстанції норм процесуального права щодо підсудності, та правильного вирішення питання про відкриття провадження у даній справі.

Таким чином, ухвала суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ТОВ "Слов'янська деревня", ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: