Ухвала суду № 37887830, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4605/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Відповідач) про скасування вимоги №Ф-612 від 21.11.2013 року про сплату єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування в розмірі 12 164,81 грн, зобов»язання подати заяву про відмову від стягнення вказаного внеску та повернення вимоги №Ф-612 від 21.11.2013 року без виконання.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано вимогу №Ф-612 від 21.11.2013 року про сплату єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування в сумі 4 010,30 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_1 Позивач (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований Ніжинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 03.03.2009 року як фізична особа-підприємець.

Відповідно свідоцтва Серія НОМЕР_3 від 20.04.2012 року Позивач є платником єдиного податку з 01.01.2012 року.

Крім того, Позивач з 01.10.2013 року перебуває на обліку у Відповідача як платник єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідачем направлено Позивачу вимогу про сплату боргу по єдиному внеску (недоїмки) №Ф-612 від 21.11.2013 року в розмірі 12 164,81 грн, отриману останнім 22.11.2013 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38).

Згідно визначення п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або с. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч.4 ст.4 вказаного Закону).

Положеннями ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, Позивач як особа, яка обрала спрощену систему оподаткування та не є пенсінером за віком або інвалідом і не отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, зобов»язаний сплачувати єдиний внеск на загальнообов»язкове державне соціальне страхування.

Відповідно ч.6 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п.3 розд.II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.

Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».

Як вбачається з розрахунку (а.с.37) за Позивачем рахується недоїмка в сумі 12 164,81 грн.

Водночас, в матеріалах справи міститься копія постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 4 010,30 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили.

Отже, недоїмка в сумі 4 010,30 грн вже стягнута з Позивача вказаним судовим рішенням, а тому судом першої інстанції обгрунтовано задоволено позовні вимоги в цій частині та скасовано вимогу №Ф-612 від 21.11.2013 року про сплату єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування в сумі 4 010,30 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.