Ухвала суду № 37886438, 26.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1874/14 Головуючий 1 інст. - Руднєва О.О.

Справа № 638/693/13-ц Доповідач - Яцина В.Б.

Категорія: відновлення порушеного права

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Яцини В.Б.

суддів колегії - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

при секретарі Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_4, до якої приєдналася ОСОБА_3, на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року

по справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відновлення порушеного права та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 приєдналася до апеляційної скарги ОСОБА_4 і просить ухвалити додаткове судове рішення до ухвали, яка була постановлена за наслідками розгляду скарги ОСОБА_4 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року.

На обґрунтування заяви зазначила, що при поверненні їй апеляційної скарги на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.05.2013 року суд першої інстанції перевищив свої повноваження і порушив ст.ст. 293, 297 ЦПК України, суд першої інстанції не може приймати будь-яких рішень чи процесуальних дій, які відносяться до компетенції апеляційного суду. Посилання в оскаржуваній ухвалі на ч. 2 ст. 293 ЦПК України є неправильним, оскільки ч. 2 ст. 293 ЦПК України не відповідає ч. 3 ст. 129 Конституції України і рішенню КС України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення пункту 2 частини першої статті 293 ЦПК України (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду).

Оскільки апеляційні вимоги ОСОБА_3 всупереч наведеному не були вирішені апеляційним судом, вона просила з передбачених ст. 220 ЦПК України підстав ухвалити додаткове рішення.

Перевіривши наведені доводи заяви, судова колегія вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

Стаття 220 ЦПК України передбачає право суду, що ухвалив рішення, ухвалити додаткове рішення, лише якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4, до якої приєдналася ОСОБА_3, ухвала судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року про виправлення описки у написанні імені ОСОБА_3, була залишена без змін.

Судова колегія відхиляє вищевказані доводи ОСОБА_3, оскільки апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 було відкрито лише в частині виправлення описок у судових рішеннях. Питання про відкриття апеляційного провадження в частині оскарження про повернення апеляційної скарги заявнику відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України не розглядалося, а правильність виправлення районним судом описки у написанні імені ОСОБА_3 вона у своїй заяві про приєднання до вже розглянутої апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_4 фактично не оспорює (а.с. 18-19)

Посилання у доводах заяви про ухвалення додаткового рішення на рішення КС України від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення пункту 2 частини першої статті 293 ЦПК України (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду) є безпідставним, оскільки вказане рішення КС України стосується можливості апеляційного оскарження ухвали щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, а не можливості апеляційного оскарження відмови у задоволенні клопотань про забезпечення доказів, роз'єднання позовів по справі в окреме провадження та про зупинення провадження по справі, про що йдеться в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

За п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України проголошено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Передбачений у ст. 19 Конституції України порядок дії органів державної влади, до яких відповідно до ст. 9 Основного Закону України належить й судова влада, передбачає, що Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто за принципом дії в межах того, «що прямо вказано або передбачено у законі», а не за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом», який є ознакою невичерпності природніх прав саме особи, а не державного органу влади.

Гарантований ст. 55 Конституцією України та ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод людини від 4.XI.1950р. доступ кожного до суду у світлі завдання держави забезпечити гарантовані цими ж нормами права на розгляд справи впродовж розумного строку, як складової частини права особи на суд, зобов'язують апеляційний суд знайти в цій справі справедливий і розумний баланс між правом на оскарження судових рішень та забезпечення розумного строку розгляду цивільної справи, який за ст. 157 ЦПК України складає два місці і п'ятнадцять днів.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 31січня 2013 було відкрито провадження по цій справі, підготовка справ до розгляду була закінчена 13 травня 2013 року, після чого справа була призначена до розгляду у судовому засіданні на 30 травня 2013 року (а.с. 15, 111). Після цього розгляд справи по суті заявленого позову не відбувався, у тому числі внаслідок апеляційного оскарження ОСОБА_3 вищевказаної ухвали Дзержинського районного суд м. Харкова від 30 травня 2013 року щодо другорядних для розгляду справи по суті питань: про відмову у задоволенні її клопотань про забезпечення доказів, роз'єднання позовів по справі в окреме провадження та про зупинення провадження по справі.

При таких обставинах апеляційне оскарження ОСОБА_3 ухвали районного суду від 12.08.2013 року про повернення її скарги, яка згідно до наведених норм ст. 293 ЦПК України не підлягає апеляційному оскарженню від ще не ухваленого по справі рішення суду по суті заявленого позову, свідчить про зловживання своїм правом.

Внаслідок цього, відповідно до наведених норм ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод людини від 4.XI.1950р. і у світлі Конституційного (ст. 8) принципу верховенства права та визначеної у Преамбулі до Основного Закону України мети її прийняття, - зазначене право не підлягає захисту.

Таким чином у даному випадку, з огляду на межі апеляційного провадження по скарзі ОСОБА_4, до якої приєдналася ОСОБА_3, судова колегія не вбачає законних підстав для ухвалення апеляційним судом додаткової ухвали.

Керуючись ст.ст. 220, 303, 304, 313, 315, 319-324, 327 ЦПК України судова колегія судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_3 в задоволені заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відновлення порушеного права та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді колегії: