Постанова № 37886418, 19.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/196/14-п Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 33/790/97/14 Задорожна А.М.

Категорія: ст.122-2 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року м. Харків

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 20 січня 2014 року про притягнення

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в місті Харкові , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 20 січня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпаП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Не погодившись з прийнятим процесуальним рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив зазначену постанову від 20 січня 2014 року скасувати та провадження у справі закрити. На думку апелянта, постанова судді є незаконною, ухваленою з порушенням норм процесуального права. ОСОБА_2 вважає, що данні роздруківки ЦС «Відеоконтроль-Рубіж» про перетинання автомобілем НОМЕР_1 посту ДАІ 29 грудня 2013 року не є допустимим доказом на підтвердження його винуватості, оскільки зазначені прилади не відносяться до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ МВС для виявлення та фіксування порушень ПДР, затвердженому Наказом МВС України від 01.03.2010 року №33. Апелянт вважає, що органами ДАІ та суддею взагалі не було встановлено факту керування автомобілем саме ним (ОСОБА_2.), а належність йому на праві власності автомобіля жодним чином не підтверджує того, що він скоїв адміністративне правопорушення при обставинах, викладених у протоколі . ОСОБА_2 посилається на чисельні порушення вимог процесуального законодавства, як при складанні протоколу, та і при розгляді справи судом першої інстанції. Окрім того, на переконання апелянта, застосоване до нього найбільш суворе за видом та у максимальному розмірі стягнення не відповідає вимогам ст.33 КУпАП.

В судове засідання апелянт не з*явився; про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП України, неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, за викладених обставин не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного:

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, суддя не виконав вказані вимоги закону в повному обсязі, належним чином не дослідив всі обставини справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 ґрунтується на даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ2 №117157 від 09 січня 2013 року; рапортах працівників УДАІ ГУМВС України в Київській області від 30.12.2013 року, відповідно до яких ОСОБА_2 не виконав вимогу про зупинку; рапорті старшого слідчого інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУМВС України в Харківській області Сліпченка В.В. на ім*я т.в.о.начальника УДАІ ГУМВС України в Харківській області Бакумова М.Ф., відповідно до якого згідно відомостей «Відеоконтроль-Рубіж» автомобіль КІА СЕRАТО держномер НОМЕР_1 перетинав 1 раз пост ДАІ «Богатирська» УДАІ в м.Києві 29 грудня 2013 року; роздруківці з центрального серверу «Відеоконтроль-Рубіж».

Оцінюючи рапорти інспектора ДПС взводу №2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУМВС України в Київській області Рогач О.А. та командира взводу №3 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУМВС України в Київській області Гусєва О.Г. (а.с.5-6), слід зазначити, що вони не можуть бути належними доказами на підтвердження порушення водієм ОСОБА_2 п.2.4 ПДР України. Зокрема, вони не містять резолюції керівника начальниика УДАІ ГУМВС України в Київській області, якому вони адресовані, та даних про їх реєстрацію відповідно до вимог Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 року №247, а також до них не долучено докази на підтвердження несення служби 29.12.2013 року інспектором ДПС Рогачем О.А. та командиром взводу РДПС Гусєвим О.Г., відповідно до затвердженої дислокації маршрутів патрулювання та постів підрозділів ДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУМВС України в Київській області по охороні громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху на автошляху Київ-Овруч в с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Відомості, що містяться в рапорті старшого слідчого інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП УДАІ ГУМВС України в Харківській області Сліпченка В.В. на ім*я т.в.о.начальника УДАІ ГУМВС України в Харківській області Бакумова М.Ф., та роздруківці з центрального серверу «Відеоконтроль-Рубіж» про те, що автомобіль КІА СЕRАТО держномер НОМЕР_1 перетинав 1 раз пост ДАІ «Богатирська» УДАІ в м.Києві 29 грудня 2013 року, жодним чином не підтверджують факт порушення водієм зазначеного транспортного засобу вимог ПДР України (а.с.13-14). Дані про фіксацію правопорушення спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- чи відео зйомки та передбачені Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженому Наказом МВС України №33 від 01.03.2010 року, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.

Із рапорту т.в.о. начальника ВДАІ Московського РВ ГУМВС України в Харківській області Дінець М.В. (а.с.9), рапорту інспектора ВОРЕР УДАІ ГУМВС України в Харківській області Афанасьєва В.В.(а.с.12) та облікової картки приватного транспортного засобу (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_2 є власником автомобіля КІА СЕRАТО держномер НОМЕР_1. Проте, жодних переконливих та беззаперечних доказів на підтвердження того факту, що саме ОСОБА_2 при зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах 29 грудня 2013 року керував автомобілем та порушив вимогу працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу, матеріали, що долучені до протоколу серії АБ2 №117157 від 09 січня 2013 року, не містять.

Обгрунтованими є і доводи апеляційної скарги щодо порушень процесуального законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №117157 від 09 січня 2013 року. Зокрема, всупереч вимогам ст.ст.254,256,257 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складений за відсутності ОСОБА_2, що позбавило особу, що притягається до адміністративної відповідальності, реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі - надавати пояснення та докази з приводу обставин, що зазначені у протоколі. Посилання у протоколі на те, що ОСОБА_2 не з*явився для складання протоколу на запрошення від 08 січня 2014 року не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відсутні будь-які дані про вручення ОСОБА_2 виклику до відділу ДАІ, а також орган, що складав протокол, не був позбавлений можливості застосувати заходи, передбачені ст.259 КУпА щодо доставлення порушника з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відомості про вручення або надсилання копії протоколу ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.ст.254,257 КУпАП,також відсутні.

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення.

Розгляд справи суддею у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 позбавив суд можливості заслухати його особисті пояснення щодо обставин виявленого правопорушення, що, в свою чергу, обумовило неповноту та необ*єктивність судового розгляду, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП є необґрунтованим, а постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 20 січня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко