Ухвала суду № 37884411, 20.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 р. Справа № 876/6504/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" до Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

24.01.2013 року позивач - ТзОВ "Рогатин-Корм" звернулося в суд з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000340220 від 21.11.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України необгрунтовано і безпідставно зробив висновок про безтоварність фінансово-господарських операцій позивача із ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" та протиправно оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 166334,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 166333,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1,00 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби за № 0000340220 від 21.11.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" (ідентифікаційний код 13655286) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) гривні 34 копійки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд зокрема встановив, що між позивачем та ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" укладено договір поставки. На виконання вказаного договору зазначеним товариством виписано видаткові і податкові накладні на суму вартості поставленого товару. Позивачем проведено розрахунок із даним контрагентом, отриманий товар позивачем використано у своїй господарській діяльності.

На час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" було включено до ЄДРПОУ.

Таким чином, судом був встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та "Слобожанський виробничо-експериментальний завод", спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарських операцій та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Як наслідок, суд прийшов до висновку про добросовісність дій платника податку ТОВ "Рогатин-Корм", яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті та віднесення до валових витрат коштів в сумі 665336,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Рогатинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Рогатин-Корм" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2011 року з придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) по контрагенту ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод", формування валових доходів та валових витрат за 1 квартал 2011 року з придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) по контрагенту ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод", за результатами якої складено акт № 599/220/13655286 від 14.11.2012 року, у якому зазначено про порушення позивачем вимог пункту 5.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємств на 166333,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 166333,00 грн. (а.с. 10-40).

За результатами перевірки відповідачем встановлено безпідставне включення позивачем в валові витрати, витрати на суму 665336,00 грн. по придбанню товарно- матеріальних цінностей (монокальційфосфат кормовий, метіонін DL) та проведеної оплати в березні 2011 року по контрагенту ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод", в результаті чого завищено показники, відображені у рядку 04.1 Декларації "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за 1-ий квартал 2011 року на суму 665336,00 грн. У відповідності до висновків осіб, які здійснювали перевірку, господарські операції між ТОВ "Рогатин-Корм" та ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" є операціями без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення- рішення № 0000340220 від 21.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 166334,00 грн., з них за основним платежем на суму 166333,00 грн., за штрафними санкціями - 1,00 грн. (а.с.41).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Так, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Пункт 5.1 статті 5 вказаного Закону визначає валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Частинами 4, 5 та 6 підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1. пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В силу пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, проводячи системний аналіз вищевказаних правових норм слід зазначити, що необхідною умовою для віднесення коштів сплачених на придбання продукції до складу витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Варто також врахувати, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Із матеріалів справи слідує, що ТОВ "Рогатин-Корм" зареєстроване Рогатинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 20.02.2004 року як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Рогатинському районі Івано-Франківської області, є платником податків, в тому числі податку на прибуток підприємств. Одним із видів діяльності позивача є 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ "Слобожанський виробничо- експериментальний завод" (Постачальник) та ТОВ "Рогатин-Корм" (Покупець) укладено договір поставки за № 01/02/11-1 від 01.02.2011 року, відповідно до якого ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" зобов'язується передати у власність ТОВ "Рогатин-Корм" товар, а саме монокальційфосфат кормовий виробництво Туреччина та метіонін виробництво Германія, а Покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти і оплатити даний товар, (а.с.42-43).

Так, факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими податковими накладними № 7 від 04.03.2011 року (а.с.49), № 14 від 12.03.2011 року (а.с.50), № 19 від 18.03.2011 року (а.с.51), № 21 від 29.03.2011 року (а.с.52) на загальну суму 798400 грн., видатковими накладними № СВЕЗ-ООЗО від 07.03.2011 року (а.с.59), № СВЕЗ-0039 від 16.03.2011 року (а.с.60), № СВЕЗ-0040 від 16.03.2011 року (а.с.61), № СВЕЗ-0043 від 22.03.2011 року (а.с.62), № СВЕЗ-0045 від 30.03.2011 року (а.с.63) на загальну суму 699624 грн., відповідно до яких позивачем придбано у ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" монокальційфосфат кормовий 22,7% та метіонін DL.

Судом також встановлено, що перевезення товару здійснювалось автомобільним транспортом ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4 на замовлення ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод", що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.71, 76) та зазначено в акті перевірки (а.с.30).

На поставлений товар у позивача наявні сертифікати якості № 488 від 21.03.2011 року (а.с.77), № 814567/ОВ-35811-04 від 01.02.2011 року (а.с.78), № 151 від 18.02.2011 року (а.с.79).

Оплата товару здійснена в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод", що підтверджується платіжними дорученнями № 779 від 04.03.2011 року (а.с.91), № 816 від 12.03.2011 року (а.с.92), № 869 від 18.03.2011 року (а.с.93), № 956 від 29.03.2011 року (а.с.94).

Слід зазначити, що придбаний у ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" товар використовувався позивачем у власній господарській діяльності (а.с.162-169, 171-187).

Як слідує із матеріалів справи, підставами для нарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" стали виключно висновки акту про неможливість проведення звірки ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2011 року за № 2763/22-4/37070309 від 20.07.2012 року, проведеної Лівобережною міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська, про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за березень 2011 року, оскільки у ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, платник не знаходиться за місцезнаходженням (а.с.113-137).

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "Рогатин-Корм" із ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" з підстав відсутності у ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" необхідних можливостей для виконання робіт та поставки товарів, оскільки відсутність штату працівників по основному місцю праці, власних транспортних засобів та виробничих і складських приміщень не є належним доказом неможливості реального здійснення господарських операцій, оскільки діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту, приміщень у інший спосіб, зокрема шляхом укладення цивільно-правових та господарських договорів.

Також, колегія суддів надаючи правову оцінку доводам апелянта вважає за необхідне зазначити, що не може бути належним доказом нереальності здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" і відсутність ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" за юридичною адресою станом на час проведення щодо нього перевірки - 20.07.2012 року, оскільки господарські операції із зазначеними контрагентами проводились позивачем значно раніше - у березні 2011 року. Також зазначене не є свідченням відсутності у цього суб'єкта господарювання первинних документів та неможливості здійснювати господарську діяльність. При цьому факт відсутності організації є нічим іншим, як порушення відповідною особою законодавства, яке стосується його реалізації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадової осіб.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремо платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім цього, враховуючи індивідуальний характер правовідносин господарюючого суб'єкта та Держави Україна в сфері оподаткування, колегія суддів вважає, що акт перевірки суб'єкта господарювання і його висновки не є обов'язковими для інших платників податків, оскільки будь-який акт перевірки платника податків складається виключно з метою його розгляду керівником органу державної податкової служби для вирішення питання про прийняття або неприйняття відповідного рішення стосовно конкретного платника податків.

В контексті наведеного слід зазначити, що будь-яких доказів недобросовісності позивача, як платника податків податковим органом суду не подано.

Також судом встановлено, що 14.06.2011 року Лівобережною міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська проведена зустрічна звірка ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Рогатин-Корм" за березень 2011 року, за результатами якої складено довідку за № 2381/23-3/37070309 від 14.06.2011 року, у якому зазначено, що вказаною звіркою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ "Рогатин-Корм", яке мало господарські операції з ТОВ "Слобожанський виробничо- експериментальний завод", а також встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ "Рогатин- Корм", яке мало господарські відносини з ТОВ "Слобожанський виробничо- експериментальний завод" (а.с.80-86).

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ "Рогатин-Корм", формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" укладено договір поставки. На виконання вказаного договору зазначеним товариством виписано видаткові і податкові накладні на суму вартості поставленого товару. Позивачем проведено розрахунок із даним контрагентом, отриманий товар позивачем використано у своїй господарській діяльності.

На час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Слобожанський виробничо-експериментальний завод" було включено до ЄДРПОУ.

Таким чином, колегією суддів встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та "Слобожанський виробничо-експериментальний завод", спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарських операцій та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про добросовісність дій платника податку ТОВ "Рогатин-Корм", яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті та віднесення до валових витрат коштів в сумі 665336,00 грн.

Тому, податкове повідомлення-рішення за № 0000340220 від 21.11.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід визнати обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. по справі № 809/296/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 24.03.2014 року.