Рішення № 37884237, 11.03.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/44/2014р. Головуючий в І інстанції Черниш О.Л.

Категорія: 27 Доповідач: Кутурланова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2014 року березня місяця 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Кутурланової О.В.

Суддів Орловської Н.В.

Майданіка В.В.

При секретарі Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою кредитної спілки «Народна довіра» на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 21 листопада 2013 року у справі за позовом кредитної спілки «Народна довіра» до ОСОБА_2, як правонаступника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року кредитна спілка «Народна довіра» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.09.2011 року між кредитною спілкою «Народна довіра» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, умовами якого передбачено надання банком грошових коштів у формі відновлювальної кредитної лінії на суму 40000 грн. за умови сплати 5% річних за користування кредитними коштами, строком до 20.09.2014 року. Згідно умов додаткового договору № 1/ІК/11-142 від 02.09.2011 року позивач надав відповідачу транш у розмірі 40000 грн. за умови сплати ним відсотків за користування грошовими коштами та повернення коштів відповідно до графіку погашення заборгованості.

02.09.2011 року в забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виступили солідарними поручителями ОСОБА_3 за зобов'язаннями, що випливають із кредитного договору.

Оскільки позичальник порушив свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором відсотків, станом на 01.06.2013 року за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 56575,35 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 34973,88 грн. та заборгованості по відсоткам у сумі 21041,32 грн., які позивач просив стягнути солідарно з позичальника та поручителів.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 21 листопада 2013 року в задоволенні позову кредитної спілки «Народна довіра» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення кредитної заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі кредитна спілка «Народна довіра» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач реалізував захист свого права на стягнення заборгованості за кредитним договором у спосіб, передбачений ст.18 ЦК України - шляхом звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на борговому документі, а тому позивач має право на виконання зазначеного виконавчого документа в порядку виконавчого провадження, оскільки його право на захист порушеного права ним було реалізовано в інший вибраний ним спосіб.

Крім того, суд вважав, що відсутні підстави для стягнення з поручителів заборгованості, оскільки вони не є солідарними боржниками між собою, та є лише майновими поручителями, а не фінансовими.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не грунтується на досліджених судом доказах та нормах матеріального права, що регулюються спірні правовідносини.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.229 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Судом встановлено, що 02.09.2011 року між кредитною спілкою «Народна довіра» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ІК/11-142, умовами якого передбачено надання позичальнику грошових коштів у формі відновлювальної кредитної лінії на суму 40000 грн. строком до 20.09.2014 року (а.с.31-32).

02.09.2011 року між кредитною спілкою «Народна довіра» та ОСОБА_3 укладено додатковий договір № 1/ІК/11-142 до кредитного договору № ІК/11-142, згідно якого позивач надав ОСОБА_3 транш у розмірі 40000 грн., а останній, в свою чергу, зобов'язався повернути транш та відсотки за користування кредитом відповідно до графіку повернення коштів у строк до 20.09.2014 року.

02.09.2011 року в забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір поруки № ІК/11-142-ІІ, відповідно до якого ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 як солідарні поручителі зобов'язалися всім своїм майном відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 зобов'язань, що витікають з кредитного договору.

Отже, з огляду на умови договору висновок суду щодо майнового поручительства та відсутності солідарного обов'язку поручителів є хибним та не грунтується на законі та матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2011 року ОСОБА_3 отримав кошти за додатковим договором № 1/ІК/11-142 безпосередньо з каси позивача, підтвердженням чого є видатковий касовий ордер (а.с.10).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.77).

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_3 допустив порушення умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, на вимогу банку ні позичальник, ні поручителі, отримавши у передбаченому порядку повідомлення не сплатили прострочену заборгованість, яка станом на 12.09.2012 року склала 37342,43 грн. (а.с.15), у зв'язку з чим їм була надіслана вимога про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором та повернення суми позики та передбачених договором відсотків у повному обсязі.

Таким чином, зважаючи на те, що позичальник порушив свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором відсотків, станом на день його смерті за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 53488,96 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 34973,88 грн. та заборгованості по відсоткам у сумі 18515,08 грн.

Згідно відомостей нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є мати померлого - ОСОБА_6, дружина померлого ОСОБА_2, донька померлого - ОСОБА_7 та син померлого - ОСОБА_4, який відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2

Постановою державного виконавця від 15.11.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №ВТА615890, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет застави, а саме належний ОСОБА_3 автомобіль ГАЗ 2217, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.65,66).

Оскільки вказане виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса на теперішній час не виконано (а.с.92), з огляду на те, що здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від виконання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, зважаючи, що наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін та не позбавляє кредитора права на судовий захист, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку по те, що позивач реалізував захист свого права на стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на борговому документі.

Приймаючи до уваги те, що згідно п.3.1.1. договору поруки поручителі зобов'язалися відповідати по зобов'язанням боржника в повному обсязі цих зобов'язань, з урахуванням того, що письмова вимога кредитора про дострокове погашення заборгованості по кредитному договору залишена без задоволення, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для солідарного стягнення з поручителів на користь КС «Народна довіра» заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом у сумі 34973,88 грн. та заборгованості по відсоткам, що виникла станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто на день смерті боржника і складає 18515,08 грн.

Враховуючи, що окрім ОСОБА_2 інші спадкоємці, як правонаступники ОСОБА_3, до участі у розгляді справи не залучалися, ОСОБА_2, як спадкоємиць відповідає за зобов'язаненями ОСОБА_3 у межах прийнятої спадкової маси у розмірі 2/4 частки спадкового майна, а як поручитель ОСОБА_3 відповідає по його зобов'язанням у повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з неї коштів солідарно з іншими поручителями у повному обсязі.

В подальшому поручителі, які виконали зобов'язання за позичальника, не позбавлені можливості у передбаченому законом порядку звернутися до спадкоємців позичальника в межах прийнятого ними спадкового майна.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь кредитної спілки «Народна довіра» заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 53488,96 грн.

Оскільки відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України при зміні або ухваленні нового рішення судом апеляційної інстанції перерозподілу підлягають і судові витрати, то з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь КС «Народна довіра» підлягають стягненню всі здійснені апелянтом та документально підтверджені судові витрати у сумі по 468,38 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Народна довіра» задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 21 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Позов кредитної спілки «Народна довіра» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь кредитної спілки «Народна довіра» заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 53488,96 грн. та судові витрати у сумі по 468,38 грн. з кожного.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді