Рішення № 37883843, 27.03.2014, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

_____________________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

27.03.2014 Справа №927/345/14

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»,

вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79000;

в особі: Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»,

вул. 16 Липня, 17, м. Рівне, 33028;

до відповідача: Державного підприємства «Холминське лісове господарство»,

вул. Леніна, 60, смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, 15331;

про стягнення 25 815,00грн

Суддя А.В. Романенко

за участю представників сторін від:

позивача: І.П.Гуменюк, довіреність від 01.01.2014 №НЮ-20, юрисконсульт 2-ї категорії;

відповідача: О.В.Кубрак, довіреність від 26.03.2014 №626, представник,

О.І.Бабич, довіреність від 26.03.2014 №625, представник.

У порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" подано позов до державного підприємства "Холминське лісове господарство" про стягнення 25 815,00грн штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу та відповідного судового збору.

До початку судового засідання через канцелярію суду подано:

Позивачем - клопотання про долучення до матеріалів справи власного письмового підтвердження №30/ДНЮ-3 від 26.03.2014 про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також відсутність рішення цих органів з такого спору, а також копій: Витягу з ЄДР щодо позивача; паспорту на вагу №51-ЕЗ та №51 від 28.12.2012, акту загальної форми №758/1049 від 21.09.2013.

Відповідачем - відзив на позов від 24.03.2014 №622 (з додатками), в якому позовні вимоги не визнано, заявлено клопотання про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з викладених у відзиві підстав.

У судовому засіданні представниками сторін подано письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які прийнято судом, залучено до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що при завантаженні вагону №68041284 відповідачем було неправильно зазначено масу вантажу, а саме деревини паливної зазначено 48 000кг, замість 59 120кг, тобто невідповідність маси вантажу становить більше ніж 11 120кг, про що за результатами контрольного комісійного зважування на 150-тонних вагах, складено комерційний акт АА №076853/87 від 22.09.2013, та інше.

Представником відповідача подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи копій: власного Статуту, Свідоцтва про держреєстрацію та наказу про призначення керівника ДП «Холминське лісове господарство».

Стосовно заявлених позовних вимог представники відповідача заперечили, вважаючи, що законодавством України вантажовідправнику дозволено самостійно обирати спосіб визначення маси вантажу, на підставі чого відповідачем було умовно визначено масу вантажу, згідно таблиці ваги («Довідник по заготівлі» Н.Ф.Ляшенко, параграф 263).

На думну представників відповідача, перевірка маси вантажу на попутній станції, а не на станції призначення, мала здійснюватись у такий самий спосіб, як і на станції відправлення. Правильність маси підтверджується тим, що отримувач розрахувався за вантаж відповідно до документів по об'єму і масі, та інше.

Дослідивши документи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

18.09.2013, відповідно до накладної №33313040 зі станції Корюківка Південно-Західної залізниці на станцію Клевань Львівської залізниці було відправлено вагон №68041284 ПВ з вантажем - деревина паливна для технологічних потреб.

За вказаною накладною відправником вантажу є ДП "Холминське лісове господарство". Вагон завантажено вантажовідправником. Найменування вантажу - древесина топливна для технологічних потреб, непоіменована в абетці, три штабелі по 4,0м. Висота навантаження 3,60м. Кар. Сер. №24-064/КК-622919. Маса вантажу визначена відправником 48 000кг. Відповідальний за навантаження майстер ОСОБА_10 Власний вагон. Вантаж розміщено й закріплено згідно з прил.14к СМГС. Штабеля. Код вантажу 102026. Спосіб визначення маси - умовно. Оголошена вартість відсутня.

У п.49 накладної „Відмітки залізниці" зазначено: Ком. Акт №076853/87 від 22/9, Акт заг. Форми №1049 від 21/9 та Акт заг. Форми №433 від 22/9. Згідно календарного штемпеля прибуття вантажу 23.09.2013 (п.50).

21.09.2013, під час слідування, вагон №68041284 на станції Здолбунів Львівської залізниці, на підставі показників електронної тензометричної ваги, було затримано для контрольного комісійного перезважування на статичну вагу.

З комерційного акту АА №076853/87 від 22.09.2013 вбачається, зокрема, що на додаток до акта ст. Здолбунів Львівської залізниці №758/1049 від 21.09.2013 по прибуттю поїзда і одночасному зважуванні на ел.тензометричній вазі виявлено вага більша проти документа на 12 320кг. Вагон відчеплений на статичну вагу на переважування.

Комісійне зважування та перевірку проводила ОСОБА_7, в присутності ДС ОСОБА_4, ВОХР ОСОБА_8, БПКО ОСОБА_9, якими складено та підписано комерційний акт АА №076853/87 від 22.09.2013 з зазначенням обставин у розділі Д, а саме:

При комісійному переважуванні вагона №68041284 на 150-ти тн. зал. вазі клеймо 2013р., на основі акта загальної форми №1049 від 21.09.13р. ст. Здолбунів, прибувшого по відправці вказаній на звороті цього акту, по документу значиться: вантаж древесина топливна, кількість місць три штабеля, брутто не вказано, тара 22 480, нетто 48 000.

В дійсності виявилося: вантаж древесина топливна, кількість місць без повного вивантаження вагона. Перерахувати неможливо, шапка вагона завантажена в три штабеля, бр. 81 600, тр. 2 480, нт. 59 120 тобто більше проти документа на 1 120кг.

Вантажопідйомність даного вагона 70т, що не перевищує вантажопідйомності. При повторному зважуванні лишок вантажу проти документа 11 120кг підтвердився. Спосіб визначення маси вантажу згідно документа - умовно. Вагон прибув технічно справний.

Контрольне перезважування цього вагону здійснено на справних вагонних вагах №51-ЕЗ та №51 (власник ЗВВТ - Рівненська дирекція залізничних перевезень) /копії технічних паспортів на підтвердження придатності вагів до зважування знаходяться в матеріалах справи/.

23.09.2013, на станції призначення Клевань Львівської залізниці вантаж видано отримувачу без розходжень з вищевказаним комерційним актом, про що зазначено у розділі «Ж. Відмітка станції призначення про стан вантажу, що прибув з актом попутної станції».

Предметом позову у даній справі є вимога Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» про стягнення з Державного підприємства "Холминське лісове господарство" 25 815,00грн штрафу за неправильно визначену в накладній масу вантажу.

У наданому суду відзиві на позов відповідач зазначає, що маса вантажу за накладною №33313040 визначалась ним «умовно», що не суперечить частині шостій ст.37 Статуту залізниць України, за якою маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом за обміром або умовно. Зважування вантажу на попутній станції, на думку відповідача, є неправомірним способом перевірки.

Така позиція відповідача спростовується наступними підставами.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

За приписами ст. 12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статут залізниць України згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, з подальшими змінами та доповненнями (надалі в тексті - Статут).

Права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначено ст. 2 Статуту.

Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення (частина восьма ст. 6 Статуту).

Статтею 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником з відображенням способу визначення у накладній.

Згідно п. 22 Правил видачі вантажів, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до накладної №33313040 (п.54) маса вантажу була визначена вантажовідправником „умовно" (п.26).

При складанні комерційного акту АА №076853/87, маса вантажу була визначена за допомогою тензометричних вагонних вагів станції Здолбунів.

Натомість, поняття "як правило" не виключає можливості визначення маси вантажу як на станції призначення, так і на попутній станції іншим способом ніж той, що було застосовано на станції відправлення.

Одночасно, з п. 3.18. роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вбачається, що п. 22 Правил видачі вантажів передбачено проведення перевірки маси вантажу на станції призначення, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому, зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, а у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу.

Так, ст. 24 Статуту передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених в накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Залізницею даний вид зважування проводиться для виявлення фактів недостачі, втрати, а також перевірки правильності маси вантажу при слідуванні поїзда по маршруту. У разі розходження даних про масу вантажу вказаної в перевізних документах з даними виявленими при зважуванні на тензометричних вагах, вагон з таким вантажем підлягає відчепленню від складу поїзда для контрольної перевірки, що і було зроблено працівниками станції Здолбунів. Після чого контрольну перевірку маси вантажу було проведено на ел.тензометричній вазі, що не є порушенням Статуту та Правил.

Таким чином, обов'язковість перевірки маси вантажу тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, є обов'язковою лише в разі виявлення недостачі вантажу, а визначення маси вантажу зважуванням на тензометричних вагонних вагах на попутній станції та станції призначення не є порушенням п. 22 Правил видачі вантажів.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" унормовано, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить і ст.129 Статуту, за якою обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно ст. 122 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Зокрема, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту, а саме штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі перевізної плати за всю відстань перевезення.

Отже, за приписами наведених вище норм, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником вказаного порушення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей, зокрема щодо маси, є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту залізниці України.

Керуючись зазначеними нормами позивач нарахував відповідачу штраф за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 25 815,00грн, виходячи з розрахунку: 5 163,00грн х 5 = 25 815,00грн (5 163,00грн - провізна плата).

З матеріалів справи вбачається, що зазначені обставини відповідно до ст. 129 Статуту та Правил складання актів, було зафіксовано в комерційному акті АА №076853/87 від 22.09.2013 та акті загальної форми №758/1049 від 21.09.2013.

Відповідач вказані акти не оспорив, доказів сплати штрафу суду не надав.

Відповідно до норм ст.ст. 32-34 та 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач викладених позивачем обставин належними засобами доказування не спростував, належних доказів та підтвердження своєї позиції суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Холминське лісове господарство», вул. Леніна, 60, смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, 15331, код ЄДРПОУ 0993484 (п/р 26000415057 в «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) на користь відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень», вул. 16 Липня, 17, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 25894955 (рах.26007707198217 в «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) 25 815,00грн боргу та 1 827,00грн витрат по сплаті судового збору.

Суддя А.В. Романенко

Повний текс рішення складено та підписано 27.03.2014.

Суддя А.В.Романенко