Постанова № 37883537, 25.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 876/5778/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Габен» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Габен» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача №0002492321 від 24 липня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 584,00 грн., з яких основний платіж - 11 667,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2917,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби №0002492321 від 24.07.2012 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем підтверджено документально, а саме податковою та видатковою накладною, залізничною накладною про товарність і правомірність включення сум до податкового кредиту.

Складений відповідачем акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, які передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій), як ознак нікчемності правочину.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що податкові органи не наділені повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що взаємовідносини між ТзОВ «Фірма «Габен» та ПП «АТМ Сервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків. Відповідно до результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язав податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність податковим зобов'язанням ПП «АТМ Сервіс» та податковим кредитом ТзОВ «Фірма «Габен» на суму 11666,67 грн.

Перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для настання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів виробничих активів і транспортних засобів, що позбавляє можливість вести фінансово-господарську діяльність. Тобто, перевіркою встановлено проведення транзитних операцій з метою отримання (надання) податкової вигоди.

Апелянт звертає увагу на те, що перевіркою ПП «АТМ Сервіс» встановлено, що підприємство здійснювало формувавання податкового кредиту за рахунок відображення операцій з ПП « 2008-Кіровоград» з придбання насіння соняшника та ячменю, яке має ознаки фіктивності та проти якого порушено кримінальні справу за фактом фіктивного підприємництва. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договір між підприємствами , відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є удаваним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків.

Крім того, згідно податкових накладних позивачем придбано у ПП «АТМ Сервіс» насіння ріпака і у даного контрагента, крім ПП « 2008-Кіровоград», були відсутні інші постачальники.

Апелянт акцентує увагу, що залізничні накладні жодним чином не підтверджують транспортування вантажу від ПП АТМ Сервіс» до позивача, оскільки відправником вантажу у двох залізничних накладних є ТОВ «Габен», пункти відправки зазначено Клевань (Рівенська область) та Дубно (Львівська області), а отримувач - Заклади Тлущове Крушвіца.

Вага перевезених ТМЦ становить 59 600 кг та 61210 кг, тоді як маса придбаного позивачем у ПП «АТМ-Сервіс» насіння ріпака, згідно видаткових накладних, становить 60 000 кг та 26900 кг.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу ДПІ у Сихівському районі м. Львова №331 від 04.07.2012 року, згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу Укераїни, 10 липня 2012 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Габен» з питань правильності обчислення податку на додану вартість за липень 2009 року при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «АТМ Сервіс», за результатами якої складено акт №978/22-10/20832731 від 10.07.2012 року.

В процесі проведення перевірки встановлено, що в порушення п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2009 року у розмірі 11667 грн.

За наслідками акту перевірки ДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №00024923 від 24.07.2012 року, згідно з яким ТзОВ фірма «Габен» збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 584,00 грн.

Встановлено, що 22 липня 2009 року між ТзОВ фірма «Габен» та ПП «АТМ Сервіс» укладено договір за №3, згідно якого ПП «АТМ Сервіс» зобов'язується поставити та передати у власність ТзОВ фірма «Габен» товар - насіння ріпака, а ТзОВ фірма «Габен» зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

На виконання умов договору позивачем отримано від ПП «АТМ Сервіс» (постачальник) ріпак в кількості 26,923 тн по ціні 2166,67 грн. без ПДВ, загальна сума отриманого товару 156 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 26 000,0 грн. Приватним підприємством «АТМ Сервіс» виписано на ТзОВ фірма «Габен» накладну від 24.07.2009 року №13 на загальну суму 156000,0 грн. та податкову накладну від 29.07.2009 року №13 на суму 70000 грн., в т.ч. ПДВ 11666,67 грн.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Підпунктом п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

На думку суду апеляційної інстанції, позивачем в повному обсязі не доведено реальність господарської операції з ПП «АТМ Сервіс» з наступних підстав:

Новоукраїнською МДПІ Кіровоградської області проведено виїзну позапланову перевірка ПП«АТМ-Сервіс» з питань перевірки правових відносин з платниками податків -контрагентами за травень-серпень 2009 року, за результатами якої складено акт № 28/23-10/31717415 від 10.08.2011 року.

Перевіркою встановлено: чисельність працюючих за штатним розписом - одна особа, відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, що свідчить про неможливість здійснення ПП«АТМ-Сервіс» будь-якого виду діяльності. Діяльність ПП«АТМ-Сервіс» спрямована на здійснення надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. Підприємство здійснювало формування податкового кредиту за рахунок відображення операцій з ПП « 2008-Кіровоград», яке має ознаки фіктивності та проти якого СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області порушено кримінальні справу за фактом фіктивного підприємництва. Тобто, під час проведення перевірки ПП «АТМ Сервіс» підтверджено відсутність доказів фактичного відвантаження, транспортування та отримання товарно-матеріальних цінностей.

Приватне підприємство «АТМ Сервіс» формувало податковий кредит за рахунок відображення операцій з ПП « 2008-Кіровоград» з придбання насіння соняшника та ячменю, а згідно податкових накладних позивачем придбано у ПП «АТМ Сервіс» насіння ріпака. У ПП «АТМ Сервіс», крім ПП « 2008-Кіровоград», були відсутні інші постачальники.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

В ході розгляду справи позивач не надав суду жодних доказів щодо підтвердження розвантаження товару, його перевезення та зберігання.

У матеріалах справи знаходяться дві залізничні накладні із змісту яких видно, що відправником вантажу є ТОВ «Габен», а отримувачем - Заклади Тлущове Крушвіца, пункти відправлення - «Клевань» Рівненської області та «Дубно» Львівської області і дані документи не підтверджують транспортування вантажу від ПП «АТМ Сервіс» до позивача.

У зв'язку з вищенаведеним, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком податкового органу, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

За таких обставин, враховуючи нереальність господарських операцій щодо здійснення, транспортування ріпака, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002492321 від 24 липня 2012 року є законним та обґрунтованим, а рішення суду першої інстанції про його скасування незаконним.

Виходячи із вимог ст.71 КАС України, суди повинні враховувати, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанціїї зазначає, що відповідачем надано всі необхідні докази правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та прийняття його в межах повноважень, що передбачені законами України. Натомість позивачем не підтверджено жодними допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права та необґрунтованим, при неповному з'ясуванні обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року у справі №2а-7963/12/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Габен» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

В.В. Клюба

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.03.2014 року.