Постанова № 3788150, 13.05.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року № 22а-7329/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 03.03.2008р. у справі за позовом Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської обл. про скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

10.01.2008р. позивач Державне підприємство /ДП/ «Мукачівське лісове господарство» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Закарпатської обл.  № 0002422340/0 (2541)2301/22114595/19391 від 23.08.2007р. (а.с.2-3).

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 03.03.2008р. заявлений позов задоволено, скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ  № 0002422340/0 (2541)2301/22114595/19391 від 23.08.2007р. про визначення ДП «Мукачівське лісове господарство» податкового зобов'язання з податку на прибуток/доходи підприємства і організацій державного підпорядкування у загальній сумі 18548 грн. 90 коп., з яких 13424 грн. за основним платежем та 5124 грн. 90 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.94-98).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Мукачівська ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.101-103).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що норми пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» спростовують висновки суду про те, що, хоча вартість бензопил була вищою 1000 грн., однак у зв'язку з їх списанням позивачем до строку у 365 днів, вартість цих бензопил правомірно віднесена до валових витрат. Необґрунтованими є твердження суду про те, що бензопили не могли бути віднесені до основних фондів під час введення їх у експлуатацію через термін їх експлуатації (до одного року), оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює очікуваний термін використання матеріальних цінностей і позивач не міг знати тривалість експлуатації бензопил.

Із врахуванням неправильного застосування пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд прийшов до неправильного висновку про відсутність з боку позивача порушень, які свідчили про завищення валових витрат та заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 17.07.2007р. - 31.07.2007р. відповідачем Мукачівською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ДП «Мукачівське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено Акт перевірки № 451/23-01/22114595 від 14.08.2007р. (а.с.8-37).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 13424 грн.

Виявлене порушення полягає в тому, що придбані підприємством товарно-матеріальні цінності /ТМЦ/, які використовуються у господарській діяльності - бензопили, були оприбутковані по балансовому рахунку 22 «Малоцінний та швидкозношувальний інвентар», що суперечить Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», вимогам п.8.2.1 п.8.2. ст.8, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002422340/0 (2541)2301/22114595/19391 від 23.08.2007р. від 23.08.2008р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18548 грн. 90 коп., з яких 13424 грн. за основним платежем та 5124 грн. 90 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).

Задовольняючи заявлений позов і визнаючи недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно видаткових накладних позивач протягом 2006 року та І кварталу 2007 року придбав бензопили, вартість яких перевищує 1000 грн. (а.с.50, 55, 58-59, 67, 70); останній на виконання затверджених Державним комітетом лісового господарства України норм на списання бензомоторних пил за критерієм норм валки дерев на підставі актів списання списав придбані протягом 2006 року і І кварталу 2007 року бензопили за вищевказаними накладними, термін експлуатації яких був менше одного року.

За таких обставин вказані бензопили, незалежно від їх початкової вартості, не могли відноситися позивачем під час введення їх в експлуатацію до основних фондів відповідної групи, оскільки термін їх експлуатації становив менше одного року.

Також віднесення позивачем всієї суми до валових витрат у періоді І-IV кварталів 2006 року та І кварталу 2007 року по придбаних бензопилах та списаних протягом року їх експлуатації, жодним чином не вплинуло на податкові зобов'язання позивача по податку на прибуток у відповідному звітному періоді.

Між тим, з такими висновками господарського суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 - н е включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 - під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що обов'язковими умовами щодо віднесення придбаних платником податку ТМЦ до основних фондів є те, що їх обов'язкова вартість повинна перевищувати суму 1000 грн., останні призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей.

Матеріалами справи достовірно стверджується те, що протягом 2006 року та І кварталу 2007 року позивачем були придбані бензомоторні пили, вартість кожної з яких становила більше 1000 грн. (а.с.50-52, 55, 56, 58-63, 67, 68, 70-74, 77-80), що не оспорюється сторонами.

Також під час розгляду справи позивачем не було представлено доказів того, що придбані бензомоторні пили призначалися платником податку для використання у своїй господарській діяльності протягом періоду, який не перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей.

Разом з тим, вимоги пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлюють саме очікуваний термін використання матеріальних цінностей і позивач не міг знати про тривалість експлуатації бензопил.

Доведені позивачу норми на списання бензомоторних пил за критерієм норм валки дерев, затверджених Державним комітетом лісового господарства України, також не свідчать про те, що граничний строк експлуатації бензопил складає менше 365 днів (а.с.38). При цьому позивачем не представлено відомостей про виконані норми валки дерев за допомогою списаних бензопил, що б свідчило про безпосереднє використання затверджених норм валки для списання бензопил.

Також вказані норми списання, якими керувався позивач, є відомчими і не можуть наперед визначати підставність включення вартості придбаних бензопил до валових витрат.

Колегія суддів звертає увагу й на те, що питання правильного оприбуткування матеріальних цінностей вирішується у момент взяття їх на облік, а не по факту самого використання. Наведеним спростовуються висновки суду про правомірність віднесення вартості придбаних бензопил до валових витрат з підстав, що термін їх експлуатації був менше одного року згідно складених актів списання (а.с.53, 54, 57, 64, 66, 69, 75, 76).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що через неправильне застосування вимог пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем допущено завищення валових витрат на 46974 грн. 35 коп. та відповідно заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток і заниження податкових зобов'язань перед бюджетом на прибуток за період 2006 року та І кварталу 2007 року на 13424 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження господарського суду про те, що віднесення вартості придбаних бензопил до валових витрат жодним чином не вплинуло на податкові зобов'язання позивача, оскільки наведене судом не досліджувалося.

Таким чином, заявлений позивачем позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській обл. задоволити.

Постанову господарського суду Закарпатської обл. від 03.03.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській обл. про скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб