Постанова № 3788046, 08.05.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-1939/08/1170

Категорія статобліку 2.11.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" травня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 08 травня 2009 року о 16-30 год. адміністративну справу №2-а-1939/08/1170

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1

до відповідача : Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, 25006, м. Кіровоград, вул. Покровська, 4

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання - Канюки І.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представників:

відповідача - Ком'яхова Г.А. - довіреність №2 від 23.01.2009 року; Ємельянова Т.В. - довіреність №3 від 10.02.2009 року,

Фізична особа-підприємецьОСОБА_1звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень а саме:

- №НОМЕР_1 від 31.10.2008 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42 495,88 грн., з яких 31 766,58 грн. - заборгованість за основним платежем та 10 729,30 грн. - штрафні санкції;

- №НОМЕР_2від 31.10.2008 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 758,05 грн.;

- №НОМЕР_3від 31.10.2008 р. яким визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 859,86 грн., з яких 159,86 грн. - заборгованість за основним платежем та 1 700,00 грн. - штрафні санкції;

- №НОМЕР_4від 31.10.2008 р. яким нараховані штрафні (фінансові) санкції зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25 квітня 2008 року по 22 травня 2008 року посадовими особами Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання ОСОБА_1 за період з 23.09.2005 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої було складено акт від 22.05.2008 р. №202/17-20/НОМЕР_1на підставі якого було винесено податкові повідомлення-рішення:

№НОМЕР_5, яким визначено податок на додану вартість - 42495,88 грн.;

№НОМЕР_6, яким визначено податок з фізичних осіб - 6758,05 грн.;

№НОМЕР_7, яким визначено збір за забруднення навколишнього середовища в розмірі 2029,86 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем, однак рішенням Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції №6433/10/17-00 від 29.07.2008 р. йому було відмовлено в задоволенні первинної скарги, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Рішенням ДПА у Кіровоградській області №5267/10/25-037 від 06.10.2008 р. залишено без змін податкові повідомлення-рішення №НОМЕР_5 від 25.05.2008 р. та №НОМЕР_6 від 25.05.2008 р., а №НОМЕР_7 від 28.05.2005 р. скасовано в частині застосування штрафної фінансової санкції зі збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 170,00 грн. та збільшено вказану санкцію на суму 1700,00 грн.

В зв'язку зі зміною суми податкового зобов'язання Кіровоградською МДПІ винесено нові податкові повідомлення-рішення від 09.10.2008 р. №НОМЕР_9на суму 1 859,86 грн. та №НОМЕР_10на суму 1 700,00 грн. Рішенням ДПА України №9064/В/25-0315 від 24.10.2008 р. скарга про перегляд рішень залишена без розгляду. Винесено податкові повідомлення-рішення:

- №НОМЕР_1 від 31.10.2008 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42 495,88 грн., з яких 31 766,58 грн. - заборгованість за основним платежем та 10 729,30 грн. - штрафні санкції;

- №НОМЕР_2від 31.10.2008 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 758,05 грн.;

- №НОМЕР_3від 31.10.2008 р. яким визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 859,86 грн., з яких 159,86 грн. - заборгованість за основним платежем та 1700,00 грн. - штрафні санкції;

- №НОМЕР_4від 31.10.2008 р. яким нараховані штрафні (фінансові) санкції зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 700,00 грн.

Позивач зазначає, що податок на додану вартість в сумі 31 766,73 грн. та штрафні санкції в сумі 10 729,30 грн. йому нараховано незаконно, так як він не є суб'єктом, що підлягає реєстрації як платник податку на додану вартість, оскільки на підставі договору доручення з ЗАТ «Баштаський сирзавод» позивач за винагороду в розмірі 150,00 грн. за 1000 л. молока, здійснював збір, охолодження молока та передачу його представнику довірителя, який і здійснював вивезення молока, тобто права власності на молоко у позивача не було. ОСОБА_1вказував, що як фізична особа-підприємець він здійснював господарську діяльність, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Також позивач зазначив, що протягом всього періоду здійснення підприємницької діяльності він щоквартально подавав до Кіровоградської МДПІ звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку в яких вказував вид діяльності яким він займається так, як сам його розумів, тобто «збір і перевезення молока», а класифікацію даного виду діяльності зробив працівник податкового органу при видачі свідоцтва про сплату єдиного податку.

Позивач вказує, що при видачі йому 20.12.2005 року свідоцтва про сплату єдиного податку його не було поставлено на облік як платника збору за забруднення навколишнього середовища. Окрім того, вивезення молока здійснювалося ВАТ «Баштанський сирзавод», а тому позивач вважає, що нарахування йому збору за забруднення навколишнього середовища є незаконним. Нарахування ж штрафних (фінансових) санкцій за період з 2005 р. по І квартал 2008 року в розмірі 1 870,00 грн., на думку позивача суперечить ч. 2 ст. 258 ЦК України про застосування до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовної давності в один рік.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки позивачем укладено договір доручення з ВАТ «Баштанський сирзавод», а на підставі банківських виписок про рух коштів на розрахунковому рахунку обсяг виручки позивача перевищив 500 000,00 грн., а тому позивач повинен був у 2008 році перейти на загальну систему оподаткування. Відповідно до вказаного договору передбачена закупівля молока у населення саме ОСОБА_1При цьому відповідач вказує, що саме позивач розраховувався з населенням коштами на підставі відомостей, що свідчить не про схов чи зберігання товару, а саме про його хоч і тимчасову, але купівлю-продаж і як наслідок перехід права власності на даний товар від населення до позивача і від позивача до ВАТ «Баштанський сирзавод».

Також відповідач вказує, що ОСОБА_1здійснював відповідно до поданих заяв вид діяльності - послуги в тваринництві. Таким чином, доходи позивача, одержані ним від здійснення вказаного в свідоцтві виду підприємницької діяльності не включаються до складу його загального річного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб. Перевіркою встановлено, що в перевіряємому періоді позивач фактично здійснював посередницьку діяльність в торгівлі сільськогосподарською сировиною, а тому він повинен був задекларувати прибуток та сплатити податок з доходів фізичних осіб. Також відповідач вказує, що відомості щодо виду діяльності в Свідоцтво вносяться згідно письмової заяви фізичної особи, працівник податкового органу не може коригувати визначений у заяві вид такої діяльності.

Відповідно до поданих в судовому засіданні доповнень до заперечення відповідач вказує, що саме позивач здійснював закупку молока та саме він відповідно до відомостей розраховувався за придбане у власність молоко та здійснював його відвантаження заводу, а тому відповідач вважає, що до ОСОБА_1переходило право власності за придбане у населення молоко, яке ним в подальшому реалізовувалося ЗАТ «Баштанський сирзавод».

Щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища, то позивач вказує, що збір молока у населення проводився транспортним засобом позивача, а тому йому правомірно було нараховано такий збір до сплати.

10.02.2009 р. та 08.04.2009 р. оголошувалась перерва до 18.05.2009 р. для надання сторонами додаткових доказів.

З 18.05.2009 р. розгляд справи було перенесено на 08.05.2009 р. у зв'язку з відрядженням головуючого судді, запланованим на 18.05.2009 р.

В судове засідання з'явився позивач, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судове засідання з'явилися представники відповідача, які позов не визнали з підстав вказаних в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.05.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 13.05.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та показання свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

З 25 квітня 2008 року по 22 травня 2008 року посадовими особами Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлень на перевірку №68 від 25.04.2008 р. та №74 від 17.05.2008 р. було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 23.09.2005 р. по 31.03.2008 р. за результатами якої було складено акт від 22.05.2008 р. №202/17-20/НОМЕР_1(а.с.12-27, Том 1) на підставі якого було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №НОМЕР_5, яким нараховано податок на додану вартість - 42 495,88 грн.;

- №НОМЕР_6, яким нараховано податок з фізичних осіб - 6 758,05 грн.;

- №НОМЕР_7, яким нараховано збір за забруднення навколишнього середовища в розмірі 2 029,86 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення у встановленому порядку були оскаржені позивачем, однак рішенням Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції №6433/10/17-00 від 29.07.2008 р. (а.с.39-47, Том 1) йому було відмовлено в задоволенні первинної скарги, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Рішенням ДПА у Кіровоградській області №5267/10/25-037 від 06.10.2008 р. (а.с.48-55, Том 1) залишено без змін податкові повідомлення-рішення №НОМЕР_5 від 25.05.2008 р. та №НОМЕР_6 від 25.05.2008 р. та скасовано податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_7 (№НОМЕР_8) в частині застосування штрафної фінансової санкції зі збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 170,00 грн. та збільшено вказану санкцію на суму 1700,00 грн.

В зв'язку зі зміною сум податкового зобов'язання, Кіровоградською МДПІ винесено нові податкові повідомлення-рішення від 09.10.2008 р. №НОМЕР_9на суму 1 859,86 грн. та №НОМЕР_10на суму 1 700,00 грн.

Рішенням ДПА України №9064/В/25 - 0315 від 24.10.2008 р. (а.с.56-57, Том 1) скарга про перегляд рішень залишена без розгляду та було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №НОМЕР_1 від 31.10.2008 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42 495,88 грн., з яких 31 766,58 грн. - заборгованість за основним платежем та 10 729,30 грн. - штрафні санкції (а.с.8, 69, Том 1);

- №НОМЕР_2від 31.10.2008 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 758,05 грн. (а.с.9, 12, Том 1);

- №НОМЕР_3від 31.10.2008 р. яким визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 859,86 грн., з яких 159,86 грн. - заборгованість за основним платежем та 1 700,00 грн. - штрафні санкції (а.с.10, 71 Том 1);

- №НОМЕР_4від 31.10.2008 р. яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 1 700,00 грн. (а.с.11, 67 Том 1).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1в перевіряємому періоді був зареєстрований платником єдиного податку, що підтверджується:

- свідоцтвом про сплату єдиного податку від 27.09.2005 року серії НОМЕР_11 (а.с.348, Том 2, ) у якому вказано вид діяльності - «послуги для населення у тваринництві, закупівля молока у населення»;

- свідоцтвом про сплату єдиного податку від 20.12.2005 р. серії НОМЕР_12 (а.с.30, Том 1, 364. Том 2) у якому вказано вид діяльності - «послуги для населення у тваринництві»;

- свідоцтвом про сплату єдиного податку від 14.12.2006 р. серії НОМЕР_13 (а.с.379 Том 2) у якому вказано вид діяльності - «послуги населенню у тваринництві»;

- свідоцтвом про сплату єдиного податку від 12.12.2007 р. серії НОМЕР_14 (а.с.31, Том 1, 365 Том 2) у якому вказано вид діяльності - «послуги для населення у тваринництві, закупівля молока».

Тобто, позивач здійснював господарську діяльність, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

В ході судового засідання встановлено, що між позивачем та ЗАТ «Баштанський сирзавод» протягом 2005-2008 років укладалися договори доручення, зокрема договір доручення №7 на виконання робіт по закупці молока від 10.10.2005 р. (а.с.245-247 Том 2), договір доручення №104/03-06 від 01.01.2006 р. (а.с.32-34 Том 1, 258-260 Том 2), договір доручення №5/03-08м від 02.01.2008 р. (а.с.297-300, Том 2). Предметом даних договорів є здійснення ОСОБА_1від імені та за рахунок довірителя (ЗАТ «Баштанський сирзавод») закупку у сільськогосподарських товаровиробників молока цільного у визначеній кількості та систематичне відвантаження його довірителю, а останній, в свою чергу, повинен забезпечувати повіреного необхідними для виконання доручення повноваженнями та компенсувати витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Таким чином, між сторонами було укладеного господарський договір.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

На підставі викладеного, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача не те, що позивач в своїх обґрунтуваннях щодо взаємовідносин з заводом не може посилатися на норми Цивільного кодексу України щодо визначення правовідносин, оскільки між сторонами розглядаються податкові відносини щодо сплати податкових зобов'язань, з огляду на те, що для визначення правової природи договірних відносин та для з'ясування питання чи набував ОСОБА_1право власності на молоко, необхідно проаналізувати норми Цивільного кодексу України, що не суперечить нормам ст.1 ЦК України, оскільки предметом дослідження в такому випадку є господарські взаємовідносини позивача та ЗАТ «Баштанський сирзавод», а не податкові взаємовідносини сторін у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні дії. Відповідно до ч. 2 ст. 1000 ЦК України договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.

Як вбачається з вказаних договорів, вони за своєю правовою природою є договорами доручення з огляду на те, що ОСОБА_1здійснював від імені та за рахунок довірителя організацію збору молока у товаровиробника (населення); охолодження молока до певної температури; передачу молока представнику ЗАТ «Баштанський сирзавод», а довіритель сплачував за вказану роботуОСОБА_1винагороду у розмірі визначеному договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1отримав від ЗАТ «Баштанський сирзавод» відповідно до банківських виписок по руху коштів на розрахунковому рахунку (а.с.70-163 Том 1) за період з 2005 року по І квартал 2008 року в сумі 1 569 879,10 грн., з яких:

- у 2005 році 253 000,00 грн.;

- у 2006 році - 484 953,04 грн.;

- у 2007 році - 641 325,70 грн.;

- у 1 кварталі 2008 року - 190 600,36 грн.

Складові отриманих коштів:

компенсація витрат на закупівлю молока у населення та суми дотацій, нарахованих населенню за продане ними молоко:

- у 2005 році 237 025,00 грн.;

- у 2006 році - 421 056,28 грн.;

- у 2007 році - 586 033,81 грн.;

- у 1 кварталі 2008 року - 174 594,00 грн.

оплата повіреному за проведені роботи по збору молока, яка залишається у його користуванні:

- у 2005 році 15 975,00 грн.;

- у 2006 році - 63 896,76 грн.;

- у 2007 році - 55 291,89 грн.;

- у 1 кварталі 2008 року - 16 006,36 грн.

Дані факти відображено в акті перевірки (а.с.18,19 Т.1) та підтверджено позивачем в судовому засіданні.

Відповідно до платіжних відомостей за 2005 рік (а.с.243-257 Том 2), за 2006 рік (а.с.261-296 Том 2), за 2007 рік (а.с.301-345 Том 2) та за 2008 рік (а.с.301-309) позивач від імені ЗАТ «Баштанський сирзавод» та за його рахунок сплачував населенню за придбане молоко.

Довідкою Державної податкової інспекції у Баштанському районі від 03.03.2008 р. №33/23-00446500 про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Баштанський сирзавод» з питань правових відносин з СГД-фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. (а.с.184-187 Том.1) та журналом ордером і відомостями по рахунку ЗАТ «Баштанський сирзавод» (а.с.188-209) підтверджено взаємовідниси за договорами доручення між ОСОБА_1та сирзаводом.

У відповідності до ч.3 п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727, виручкою від реалізації продукції  (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана  суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг ).

Суд вважає, що домовленість між позивачем та ЗАТ «Баштанський сирзавод» не передбачає перехід права власності на молоко до ОСОБА_1під час придбання його у населення за рахунок довірителя з огляду на те, що між сторонами склалися договірні відносини, врегульовані ч.1 ст.1000 ЦК України, що виключає за таких обставин набуття ОСОБА_1права власності на такий товар, а тому суд вважає, що сума компенсації витрат на закупівлю молока у населення та суми дотацій, нарахованих населенню за продане ними молоко заводом, отримані позивачем від ЗАТ «Баштанський сирзавод» не є сумою виручки за реалізовані товари в розумінні п.1 Указу, а тому ОСОБА_1дотримався вимог п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що посилання представника відповідача на те, що у ОСОБА_1виникало право власності на зібране молоко, яке він у подальшому продавав ЗАТ «Баштанський сирзавод» не знайшли підтвердження в судовому засіданні доказами.

Під час розгляду справи представники відповідача посилалися на те, що ОСОБА_1в перевіряємому періоді здійснював посередницьку діяльність в торгівлі сільськогосподарською сировиною, яка відповідно до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) відноситься до класу 51.11, отримавши таким чином інші доходи, ніж передбачені п.9.12.1. пункту 9.12. статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року.

У відповідності до п.9.12.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Законом для платників податків, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно п. 9.12.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Згідно п.2 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування», обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленого місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника, залежно від виду діяльності.

У відповідності до ч.3 п.2 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування», у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Згідно п. 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за №752/4045, п ідставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви. Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.

В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа при складанні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування самостійно зазначає вид (види) діяльності, яким (якими) він планує займатися, оскільки саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися цією фізичною особою.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в ідповідно до заяв про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, поданих позивачем відповідачеві видано відповідні свідоцтва, а саме:

- заяви від 27.09.2005 року (а.с.352 Том 2), в якій зазначено вид діяльності «послуги в тваринництві с/х крім ветеринарних»  було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 27.09.2005 року серії НОМЕР_11 (а.с.348, Том 2, ) у якому вказано вид діяльності - «послуги для населення у тваринництві, закупівля молока у населення»;

- заяви від 16.12.2005 року (а.с.353 Том 2), в якій зазначено вид діяльності «послуги в тваринництві (закупка молока)»  було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 20.12.2005 р. серії НОМЕР_12 (а.с.30, Том 1, 364 Том 2), у якому вказано вид діяльності - «послуги для населення у тваринництві»;

- заяви від 07.12.2006 року (а.с.354 Том 2), в якій зазначено вид діяльності «послуги в тваринництві (заготовка молока)»  було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 14.12.2006 р. серії НОМЕР_13 (а.с.379 Том 2) у якому вказано вид діяльності - «послуги населенню у тваринництві»;

- заяви від 05.12.2007 року (а.с.355 Том 2), в якій зазначено вид діяльності «послуги для населення в тваринництві (закупка молока)»  було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 12.12.2007 р. серії НОМЕР_14 (а.с.31, Том 1, 365 Том 2) у якому вказано вид діяльності - «послуги для населення у тваринництві, закупівля молока» .

Таким чином, зі змісту заяв (а.с.353, 354, 355 Т.2) вбачається те, що позивачем повідомлено відповідача про вид діяльності, яким він планував займатися в установленому порядку, що фактично розумілося відповідачем та про що він був обізнаним належним чином, про що свідчать видані ним свідоцтва від 27.09.2005 року серії НОМЕР_11 (а.с.348, Том 2, ) та від 12.12.2007 р. серії НОМЕР_14 (а.с.31, Том 1, 365 Том 2).

Що ж стосується свідоцтв від 20.12.2005 р. серії НОМЕР_12 (а.с.30, Том 1, 364 Том 2) та від 14.12.2006 р. серії НОМЕР_13 (а.с.379 Том 2), то відповідачем не було у повному обсязі зазначено той вид діяльності, який вказано позивачем у своїх заявах про застосування спрощеної системи оподаткування, що не може свідчити про недотримання ОСОБА_1вимог законодавства та унеможливлює кваліфікацію такого виду діяльності позивача, як іншого в розумінні п.9.12.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року та не узгоджується з самою позицією відповідача, викладеною в акті перевірки щодо обов'язкового запису податковим органом у Свідоцтво платника єдиного податку зазначеного фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування виду діяльності (а.с.17).

В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_2 - працівника Кіровоградської МДПІ, яка пояснила, що під час дослідження поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, податковий орган перевіряє зазначений вид діяльності на відповідність КВЕДу і якщо він не співпадає, протягом десяти днів надається такому заявнику відповідна вмотивована відмова. В даній ситуації вид діяльності, зазначений ОСОБА_1у своїх заявах співпав з видом, вказаним в класифікаторі, а тому йому було видано відповідні свідоцтва.

В судовому засіданні представники відповідача кваліфікували вид діяльності ОСОБА_1, зазначеного у його заявах про застосування спрощеної системи оподаткування та свідоцтвах про сплату єдиного податку відповідно до коду виду економічної діяльності згідно Національного класифікатора України, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375 та посилалися на те, що позивачем мав бути зазначений вид діяльності «посередницька діяльність в торгівлі сільськогосподарською сировиною».

Судом не приймається така позиція податкового органу з огляду на те, що фактично, в перевіряємому періоді ОСОБА_1здійснював закупівлю у населення та подальше відвантаження молока на ЗАТ «Баштанський сирзавод» та отримував від останнього оплату за такі послуги, про що зазначено самим відповідачем в акті перевірки (а.с.13 Т.1) та узгоджується з видом діяльності, зазначеним ОСОБА_1 в заявах про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Більш того, жоден з нормативно-правових актів, що регулюють діяльність суб'єктів господарювання - платників єдиного податку не передбачають обов'язку як фізичної особи, яка подає заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, зазначати в ній вид діяльності за обов'язковим формулюванням за КВЕД, так і податкового органу, який видає свідоцтво платника єдиного податку.

В даному випадку ОСОБА_1дійсно здійснював закупівлю молока від імені, за рахунок та для потреб ЗАТ «Баштанський сирзавод» та отримував плату за такі послуги. Іншими видами діяльності в перевіряємому періоді позивач не займався.

Спір же між сторонами виник щодо тлумачення виду діяльності, та подальшого віднесення його до відповідного коду виду економічної діяльності згідно Національного класифікатора України, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375, що унеможливлює застосування в даному випадку норм п. 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 752/4045, відповідно до якого, п ідставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 , обов'язковість заповнення п.2 якої (вид діяльності) саме у відповідності до КВЕД не передбачена.

З огляду на позицію податкового органу, у випадку зазначення позивачем у заяві виду діяльності, яким він планує займатися таким чином, який, на думку податкового органу, не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідач мав можливість відмовити у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку за наявності для цього відповідних підстав, що ним зроблено не було.

Більш того, в судовому засіданні позивач пояснив, що вид діяльності в заяві він вказав за порадою працівника податкової інспекції, якому ОСОБА_1показав договір від 01.10.2005 року укладений з ЗАТ «Баштанський сирзавод» (а.с.245 Т.2). Дані обставини підтверджуються наступним.

В заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 27.09.2005 року (а.с.352 Том 2) ОСОБА_1зазначено вид діяльності «послуги в тваринництві с/х крім ветеринарних».   

На підставі даної заяви відповідачем видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 27.09.2005 року серії НОМЕР_11 (а.с.348, Том 2, ) у якому вказано вид діяльності - «послуги для населення у тваринництві, закупівля молока у населення», тобто зазначено саме про закупівлю молока, що достеменно могло бути відомо податковому органові лише після повідомлення позивачем.

Більш того, суд бере до уваги норми п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до змісту якого, завданням державних податкових органів в Україні є роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, а тому податковому органу належало б використати свої повноваження в повному обсязі і лише з тією метою, з якою таке повноваження йому надане.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає що позивач у перевіряємому періоді не припустився перевищення обсягу виручки в 500 000,00 грн., передбаченого п.1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування», з огляду на те, що до складу такої виручки компенсація витрат на закупівлю молока у населення та суми дотацій, нарахованих населенню за продане ними молоко, перерахована ЗАТ «Баштанський сирзавод» на рахунок позивача у 2005 році в розмірі 237 025,00 грн., у 2006 році - 421 056,28 грн., у 2007 році - 586 033,81 грн. та у 1 кварталі 2008 року - 174 594,00 грн. відповідачем зараховані безпідставно.

Також суд вважає, що позивач здійснював визначений ним у заявах про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на підставі яких видані Свідоцтва платника єдиного податку, вид діяльності в розумінні п. 9.12. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року, а тому п.9.12.2. цього Закону податковим органом застосовано до позивача безпідставно.

В перевіряємому періоді обсяг виручки позивача склав: у 2005 році 15 975,00 грн., у 2006 році - 63 896,76 грн., у 2007 році - 55 291,89 грн., у 1 кварталі 2008 року - 16 006,36 грн., що свідчить про відсутність перевищення граничного обсягу, а тому, нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 758,05 грн., в тому числі за 2005 рік - 820,30 грн., за 2006 рік - 2773,12 грн., за 2007 рік - 2349,22 грн., за І квартал 2008 року - 815,41 грн. відповідачем здійснені безпідставно, а тому позов у частині скасування податкового повідомлення-рішення №НОМЕР_2від 31.10.2008 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6758,05 грн. підлягає задоволенню.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що ОСОБА_1порушив п. п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, тобто не зареєструвався платником податку на додану вартість, в результаті чого нараховано податок на додану вартість в сумі 31 766,73 грн.

Відповідно до п. п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 вказаного Закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Також відповідачем в акті зазначено, що ОСОБА_1порушив п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто не подав у визначені Законом терміни декларації по податку на додану вартість, за що нараховано штрафних санкцій в сумі 510,00 грн. (а.с.28 Т.1).

У відповідності до п.6 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування» суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, податку на додану вартість. Сплата єдиного податку позивачем здійснена в повному обсязі, що підтверджено обома сторонами в судовому засіданні.

З огляду на те, що ОСОБА_1не отримував доходу поза межами виду підприємницької діяльності, який оподатковується відповідно до норм Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування», обґрунтування щодо чого викладено вище, позивач не є платником податку на додану вартість в розумінні ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та не повинен подавати податкову декларацію з цього виду податку, а тому податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 31.10.2008 р., винесене Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 495,88 грн., з яких 31 766,58 грн. - основний платіж та 10 729,30 грн. - штрафні санкції, в тому числі і штрафні санкції в сумі 510,00 грн. підлягає скасуванню.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1порушив п.7.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Міністерства ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 №162/379, п. 9, 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. №303 та п. п. «б» п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки платником податків не подано розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює кварталу, в результаті чогоОСОБА_1нараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 159,87 грн. та штрафні (фінансові) санкції зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі п.17.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 1 700,00 грн. та на підставі п.17.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 1 700,00 грн.

У судовому засіданні встановлено, що позивач здійснював збір молока у населення, використовуючи власний транспортний засіб, що підтверджено його письмовими поясненнями, наданими начальнику Кіровоградської МДПІ (а.с.177 Т.1) та усними поясненнями, наданими в судовому засіданні.

В обґрунтування доказів використання транспортного засобу у своїй підприємницькій діяльності та на підтвердження понесених ним витрат надав до Кіровоградської МДПІ платіжні документи на оплату вартості паливно-мастильних матеріалів (а.с.178 Т.1). Спору щодо арифметичних обрахунків між сторонами не було.

Відповідно до п. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. №303 збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку с уми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Як вбачається із наведених норм, збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється з осіб, які здійснюють таке забруднення шляхом використання у своїй діяльності речовин, процес використання яких передбачає здійснення відповідних викидів у атмосферне повітря, а не лише з власників транспортних засобів, а тому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він не має у своїй власності транспортних засобів за допомогою яких проводиться обробіток ґрунту та, як наслідок, не є платником такого збору.

Згідно п. п. 6.2 п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» від 19.07.1999 року №162/379 суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду.

Указом Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування» не передбачено звільнення суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» ОСОБА_1є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища пересувним джерелом забруднення. ОСОБА_1звіти до податкового органу не подавались.

Відповідно до п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно п. п. 17.1.2 п. 17.1 вищевказаного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій по податкових зобов'язаннях по збору за забруднення навколишнього природного середовища, нарахованих по акту перевірки (а.с.29 Т.1) позивачу нараховано податкове зобов'язання зі збору за забруднення в сумі 159,86 грн. та штрафні фінансові санкції в сумі 1 700,00 грн. (17,00 грн. х 10 х 10). Також, враховуючи те, що позивач не подавав розрахунку протягом десяти звітних періодів, штрафні санкції відповідно до 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» складають 1700,00 грн. (10 х 170,00 грн.).

Посилання позивача в позовній заяві на ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України щодо позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік не приймаються судом до уваги в зв'язку з тим, що в даному випадку між сторонами існують публічно-правові відносини, які норми Цивільного кодексу не регулюють.

Таким чином, з огляду на відсутність між сторонами спору щодо арифметичних підрахунків, а наявності спору щодо правових підстав, суд приходить до висновку, що Кіровоградською МДПІ позивачу вірно визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення в сумі 159,86 грн. та штрафні фінансові санкції в сумі 3 400,00 грн. (1 700,00 грн. + 1 700,00 грн.) , а тому позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень №НОМЕР_3від 31.10.2008 р. та №НОМЕР_4від 31.10.2008 р. задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні представники відповідача посилалися на те, що постановою Кіровоградського районного суду від 11.11.2008 р. у справі про адміністративне правопорушення встановлено факт вини ОСОБА_1в порушенні норм податкового законодавства та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164-4 ч.1 КупАП, та просили суд врахувати її зміст відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на те, що зі змісту постанови Кіровоградського районного суду від 11.11.2008 р., що надана представником відповідача, неможливо встановити щодо яких конкретно норм податкового законодавства встановлено факт порушення їх позивачем, враховуючи закриття справи про адміністративне правопорушення, суд не прийняв до уваги посилання в цій частині відповідача та визнав за необхідне перевірити висновки акту на відповідність вимогам чинного законодавства в даному судовому засіданні, з огляду на оцінку доказів, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та відсутності для суду їх наперед встановленої сили відповідно до ст.86 КАС України.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 31.10.2008 р., винесене Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 495,88 грн., з яких 31 766,58 грн. - основний платіж та 10 729,30 грн. - штрафні санкції.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_2від 31.10.2008 р., винесене Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 758,05 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. код НОМЕР_1(АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан