| ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ 17.03.2009 р. № 13/575 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 01.08.05 р. №0000030237/0 та від 20.01.06 р. №0001712311/3
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Справа розглядається в першій інстанції повторно. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2008 р. постанова господарського суду міста Києва від 12.04.2006 року та Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2006 року у справі №32/54-А скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в жовтні 2003 р. Позивачем з ПП ОСОБА_1. було укладено договір купівлі - продажу № СУР-24557 від 07.10.2003 р. на купівлю насіння соняшника у кількості 40 тон. Загальна вартість товару за зазначеним договором складала 41 200,00грн , в т.ч. ПДВ 6 867,67грн. На виконання умов зазначеного вище договору купівлі-продажу ПП ОСОБА_1. передав Позивачу насіння соняшнику у кількості 40 тон, що підтверджується товарною накладною №07-10 від 07.10.2003 р. та довідкою ВАТ ІНФОРМАЦІЯ_2 як зберігача продукції № 158 від 07.10.2003р. про отримання товару. З фактом поставки насіння Позивач отримав від ПП ОСОБА_1. податкову накладну № 100 від 07.10.2003 р. на загальну суму 41 200 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 6 867,67грн. У свою чергу Позивач здійснив повну оплату поставленого товару в сумі 41200 грн. шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Позивача на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_1., що підтверджується відповідним повідомленням банку «Креді Ліоне Україна»№7781 від 08.10.2003 р. ПДВ в сумі 6 867,67 грн. в жовтні 2003 р. було включено Позивачем до складу податкового кредиту. Копії всіх документів наявні в матеріалах справи. Таким чином, Позивач вважає, що всі належні документи для законного включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», були в наявності у Позивача. Операція фактично відбулася, і це (факт «товарності»операції) не заперечується Відповідачем. На момент укладення Договору № СУР-24557 від 07.10.2003 р. та віднесення Позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ за цим Договором контрагент Позивача був належним чином зареєстрованим СПД та платником ПДВ, що знайшло своє підтвердження у належним чином оформлених документах. Тому Позивач вважає, що підстав донараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та застосовувати штрафні фінансові санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 01.08.05 р. №0000030237/0 та від 20.01.06 р. №0001712311/3 у Відповідача не було. Відповідач у письмовому поясненнях на позов повідомив, що проти позову заперечує. Зазначає, що фактично фінансово-господарську діяльність від імені СПД ОСОБА_1. здійснювали невстановлені особи, які не володіли належним обсягом легалізованих у встановлений законом спосіб повноважень. Також Відповідач вважає, що наявність первинних документів є дійсно обов'язковою умовою для визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, але не є вичерпною, крім того, визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти врозріз із зазначеним принципом. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд - ВСТАНОВИВ: Закрите акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_1»зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.11.1993 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 Відповідно до довідки №17173/07 з ЄДРПОУ Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві видами діяльності Позивача за КВЕД є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; вирощування зернових та технічних культур; виробництво нерафінованої олії та жирів; виробництво іншої основної неорганічної хімічної продукції; виробництво електроенергії; оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами. 27 жовтня 2003 року між ЗАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1»(покупець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. (продавець) укладено договір купівлі-продажу №СУР-24557, згідно з яким позивач зобов'язався придбати насіння соняшника у кількості 40 тонн загальною вартістю 41 200,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 6 686,67 грн. ЗАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1»за отриманий товар сплачено 41 200,00 грн., в тому чис лі податок на додану вартість в сумі 6 686,67 грн., на сплачену суму сформовано податковий кредит на суму 6 686,67 грн. За вказану операцію суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. позивачу видано податкову накладну від 07 жовтня 2003 року №100 на суму 41 200 грн., в тому числі податок на додану вартість 6 686,67 грн. Декларація з податку на додану вартість за жовтень 2003 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. не подана. Таким чином, податок на додану вартість у розмірі 6 867,67 грн. продавцем у складі податкових зо бов'язань з податку на додану вартість не відображений, податок до бюджету не сплачений. Тобто, податковий кредит позивача не підтверджується податковими зобов'язаннями продавця. Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2004 року визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підпри ємницької діяльності ОСОБА_1 та свідоцтво про реєстрацію його як платни ка податку на додану вартість від 07 травня 2003 року №57796416 з моменту ре єстрації. Вказаним рішенням скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприєм ницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, як суб'єкта підприємницької діяльності. Вказаним рішенням встановлено, що суб'єкт підприємницької діяль ності ОСОБА_1. зареєстрований на підставну особу, оскільки громадянин ОСОБА_1. помер ще 16 квітня 2003 року. Рішення суду набуло законної сили 03 вересня 2004 року. За результатами додаткової позапланової невиїзної документальної пере вірки правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість ЗАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1»за період з 01 жовтня 2003 року по 31 жовтня 2003 року, яка проводилася ДПІ у Печерському районі міста Києва, складено акт від 29 липня 2005 року №43/23-713/20010397, в якому вказувалося на порушення підпунктів 7.4.1 й 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі акту Відповідачем прийнято повідомлення-рішення від 01 серпня 2005 року № 0000030237/0, яким визначено подат кове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 10 302 грн., з них основний платіж - 6 868 грн. та штрафні санкції - 3 434 грн. В межах процедури адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, про що за результатами розгляду скарг позивача прийняті рішення: Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва рішення від 26 серпня 2005 року №24153/10/25-011, Держав ною податковою адміністрацією у місті Києві від 27 жовтня 2005 року №7404/7/25-014 та Державною податковою адміністрацією України від 28 грудня 2005 року №25968/7/25-0515. У зв'язку з цим ДПІ у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2006 року №0001712311/3, яке за змістом по вністю співпадає з податковим повідомленням-рішенням 01 серпня 2005 року №0000030237/0. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про по даток на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, про тягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський ра хунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають постав ці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Виходячи з наведених норм права у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 як продавця податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість виникли з дати зарахування на його банківський рахунок коштів, які бу ли перераховані позивачем як оплата за товар. Відповідно до підпунктів 7.4.1. й 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортиза ції. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними декла раціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банків ським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного че ка) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комер ційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Позивач перерахував продавцю належну суму коштів за договором купівлі-продажу та отримав відповідну податкову накладну. Тому у ЗАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1»були підстави для віднесення до податкового кредиту у жовтні 2004 року суми податку на додану вартість у розмірі 6 867,67 грн. на підставі податкової накладної від 07 жовтня 2003 року №100. На думку суду, визнання недійсними установчих документів СПД ОСОБА_1 та подальше анулювання його свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Береться до уваги те, що СПД ОСОБА_1. на момент здійснення з позивачем господарських операцій був зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а тому останній не знав і не міг знати про обставини державної реєстрації його контрагента. Чинне законодавство України не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах. Відповідач, у відповідності до покладеного на нього обов'язку доказування передбаченого ч.2 ст. 71 КАС України, не довів, що при виконанні укладеного між ЗАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1»та СПД ОСОБА_1. договору, Позивач діяв без належної обачності і йому повинно було бути відомо про порушення, які допускалися його контрагентом. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання нечинним оскаржуваних податкових повідомлень рішень Відповідача. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд вважає, що Позивачем доведено необґрунтованість прийнятих Відповідачем податкових повідомлень-рішень від 01.08.05 р. №0000030237/0 та від 20.01.06 р. №0001712311/3. Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд - ПОСТАНОВИВ: 1.Адміністративний позов задовольнити повністю. 2.Визнати неченними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 01.08.05 р. №0000030237/0 та від 20.01.06 р. №0001712311/3.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції. Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.04.2009 р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 3787913 ?
Документ № 3787913 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3787913 ?
Дата ухвалення - 17.03.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3787913 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3787913 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 3787913, Окружний адміністративний суд міста КиєваСудове рішення № 3787913, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 17.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані. Судове рішення № 3787913 відноситься до справи № 13/575Це рішення відноситься до справи № 13/575. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 3783999
|