Рішення № 37878224, 20.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22-ц/790/2099/14 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №2018/8865/2012 Головуючий 1 інстанції Ніколаєнко І.В.

Категорія: право власності

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Рудь О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно

по апеляційній скарзі заступника прокурора Харківської області

на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2012 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позову вказувала, що 23 грудня 2011 року товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» код 37875935 було проведено аукціон ( назва лоту: майнові права на незавершене будівництвом нежитлове приміщення загальною площею 115,45 кв.м., яке розташоване на 1 поверсі та будується за адресою: АДРЕСА_1. Продавцем вищезазначеної квартири був ОСОБА_4, призначений ліквідатором банкрута ФОП ОСОБА_5. Вона, позивач, приймала участь в аукціоні і відповідно протоколу проведення аукціону з реалізації майна стала його переможцем, та як переможець сплатила відповідачеві суму вартості нерухомого майна в розмірі 238100 грн.. Нею виконані зобов'язання за даним аукціоном. Проте відповідач ухиляється від передачі документів на придбаний об'єкт нерухомого майна, що є підставою для звернення в суд за захистом прав власності на нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі у будинку АДРЕСА_1, яке прийнято в експлуатацію, що є підставою для визнання за нею права власності на об'єкт новоствореного нерухомого майна та проведення державної реєстрації прав власності на придбане нежитлове приміщення.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 27 червня 2012 року подав письмову заяву про розгляд справи у заочному порядку без його участі . ( а.с.43-45)

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4 в літ «Б-3», загальною площею 115,1 кв.м.( будівельні (проектні) координати: загальна площа 115,45 кв.м., розташування на першому поверсі у вісях Вк-Д/Зк/13к-14к ) в будинку АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 2381,00 грн.

В апеляційній скарзі заступника прокурора Харківської області ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вказується, що позивачеві земельна ділянка за адресою по АДРЕСА_1 не надавалася, тому вважати , що позивач набула права власності на новостворене майно в будинку , забудовником якого вона не була, та на земельній ділянці , яка їй для цієї мети не відводилася , підстав не було. Суд першої інстанції не перевірив , чи входить у повноваження відповідача, ліквідатора банкрута ФОП ОСОБА_5. , оформлення прав власності на майнові права на об'єкт нерухомого майна, та чи є відповідач саме тією особою, що порушив право власності позивача на об'єкт нерухомого майна , що знаходиться в будинку по АДРЕСА_1, забудовником якого відповідач не є.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 20 вересня 2013 року відкрито провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області , справа призначена до розгляду у судове засідання. ( а.с. 63,65)

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2013 року закрито провадження за апеляційною скаргою прокурора Харківської області на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно через помилкове відкриття апеляційного провадження за скаргою прокурора, поданої після спливу річного строку з моменту оголошення оскаржуваного рішення.

Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно до ч.4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої інстанції чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлена , в судове засідання повторно не з'явилася , повідомлені представником позивача причини неявки в судове засідання згідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджають розглядові справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення прокурора, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов та визнаючи за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 115,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1. , суд першої інстанції виходив з доведеності правомірного набуття позивачем згідно до ст. 331 ЦК України права власності на недобудовані нежитлові приміщення , які після прийняття будинку АДРЕСА_1 в експлуатацію підлягають оформленню у судовому порядку шляхом ухвалення рішення.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможна.

Згідно з ст.ст. 213 ,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, котрі були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися позивачем вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин , яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При вирішенні спору, суд першої інстанції допустив неповноту з'ясування обставин у справі, не визначив юридичну природу правовідносин, що випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що згідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового.

Згідно до ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Зазначена стаття не передбачає можливості визнання права власності на новостворене майно за рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що позивач забудовником нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 не була, земельна ділянка для цієї мети позивачеві у встановленому законом порядку не відводилася.

Забудовником житлового будинку АДРЕСА_1 з вбудованими приміщеннями та закритою автостоянкою визначено ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», яким з громадянкою України ОСОБА_5 26 грудня 2007 року за №11 укладено договір про участь у будівництві. ( а.с. 26-35)

Матеріали справи не містять документальних доказів про набуття позивачем у власність спірного нерухомого майна в майбутньому у разі прийняття будинку АДРЕСА_1 до експлуатації.

Доводи позивача, що для проведення за ОСОБА_3 державної реєстрації набутих прав власності на нежитлові приміщення на новостворене майно за результатами проведеного 23 грудня 2011 року аукціону по продажу майна ОСОБА_5 необхідно визнання їх у судовому порядку , не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення державної реєстрації з видачею свідоцтва про право власності здійснюється державною реєстраційною службою за письмовою заявою власника на підставі документів, що підтверджують виникнення , перехід та припинення права власності та інших речових прав на майно, якими є і майнові права на об'єкт нерухомого майна, які придбані з прилюдних торгів( аукціонів), тому числі отриманих у власність у встановленому порядку у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи через банкрутство.

Згідно до ст.. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків , право та способи їх захисту встановлені положеннями ст. 11, 15.16 ЦК України .

Матеріали справи не містять доказів, що позивачці ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_4, ліквідатором банкрута ФОП ОСОБА_5, який не є власником майнових права на спірний об'єкт нерухомого майна і до повноважень якого не віднесено вчинення дій по оформленню та видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів або аукціонів, а також оформлення прав власності на новостворене майно , чинилися перешкоди в оформленні права власності на спірні нежитлові приміщення, як новостворене нерухоме майно, що знаходяться на земельній ділянці , яка для цієї мети позивачці не відводилася і не надавалася, та в будинку, забудовником якого вона не була.

Доводи апеляційної скарги щодо пред'явлення позову ОСОБА_3 про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна до неналежного відповідача, фізичної особи ОСОБА_4, призначеного господарським судом ліквідатором банкрута ФОП ОСОБА_5, та який не є власником майнових права на спірний об'єкт нерухомого майна, матеріалами справи не спростовується.

Оцінюючи встановленні у справі обставини , на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів визнає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що згідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 115,45 кв.м. які розташовані на першому поверсі в м.Харкові по вул. Героїв Праці,14.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4 в літ «Б-3», загальною площею 115,1 кв.м.( будівельні (проектні) координати: загальна площа 115,45 кв.м., розташування на першому поверсі у вісях Вк-Д/Зк/13к-14к ) в будинку АДРЕСА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді