Ухвала суду № 37876865, 03.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2013 рокусправа № 0870/251/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Шахрай О.В. дов від 02.09.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.12

у справі № 0870/251/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АВО ПРОМ»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АВО ПРОМ» звернулося до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000652310 від 18.11.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 10166,00 грн., в т.ч. основний платіж - 10165,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу, зробленого в ході проведеної перевірки, висновки якої стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Фірма П.С.В.» і, як наслідок відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з операцій поставки товару за договором №01-10/10 від 01.10.2010. При здійсненні господарських операцій з ТОВ «Фірма П.С.В.» позивач отримав належним чином оформлені податкові накладні. Факт здійснення господарських операцій засвідчено належними та дійсними первинними документами. Цивільно-правові угоди, на підставі яких здійснювались господарські операції, як за змістом, так і за своєю формою відповідають вимогам діючого законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2012 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000652310 від 18.11.2011.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 156), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована обставинами, встановленими під час перевірки позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Відповідачем апеляційному суду подано клопотання про заміну відповідача даній справі - Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя правонаступником - Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у зв'язку із проведеною реорганізацією податкових органів.

Розглянувши означене клопотання, додані до нього документи, колегія суддів в порядку ст..55 КАС України здійснює процесуальне правонаступництво, замінює відповідача у даній справі - Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя правонаступником - Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТПК «АВО ПРОМ» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «П.С.В.» за період січень 2011 року, за результатами якої складений акт №885/2310/34975410 від 16.11.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 10164,80 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 10165,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у січні 2011 року в розмірі 10164,80 грн. у складі вартості товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Фірма «П.С.В.» на підставі договору №01-10/10 від 01.10.2010 та додаткової угоди від 10.01.2011 № 1 до цього договору.

До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на дані бази АІС «Автоматизована система співставлення на рівні Державної податкової адміністрації України податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», відповідно до якої встановлено випадки розбіжностей між сумами ПДВ, задекларованими позивачем та ТОВ «Фірма «П.С.В.».

Також відповідачем використані результати проведеної податковим органом перевірки ТОВ «Фірма «П.С.В.» (акт від 04.07.2011 № 2731/23-3/36053958), а саме: встановлене порушення ТОВ «Фірма «П.С.В.» ч.1 ст.203, ст..ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Фірма «П.С.В.» у січні 2011 року з урахуванням розрахунку коригування по декларації за січень 2011 року.

Також встановлено, що ТОВ «Фірма «П.С.В.» не знаходиться за місцем реєстрації, у підприємства відсутні виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Виходячи з наведених обставин, податковий орган дійшов висновку, що укладені між ТОВ «Фірма «П.С.В.» та контрагентами-постачальниками, контрагентами-покупцями правочини мають ознаки нікчемних.

Отже позивачем порушено ст..228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Крім того, в ході перевірки позивача останнім не надано до перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення електротехнічних товарів з території ТОВ «Фірма «П.С.В.» на територію ТОВ «ТПК «АВО ПРОМ».

На підставі акту перевірки №885/2310/34975410 від 16.11.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652310 від 18.11.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 10166,00 грн., в т.ч. основний платіж - 10165,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п.14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Фірма «П.С.В.» (постачальник) укладений договір поставки продукції №01-10/10 від 01.10.2010 терміном дії до 31.12.2010. За умовами вказаного договору поставка продукції здійснюється силами і засобами постачальника протягом 5-ти календарних днів з дня погодження замовлення.

Відповідно до п.2.2 вказаного договору продукція поставляється в упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, технічними умовами тощо.

Як зазначено у п.2.3 договору поставки, постачальник повинен іменувати продукцію і замовника у транспортних документах у точній відповідності з цим договором.

Додатковою угодою №1 від 10.01.2011 до вказаного договору продовжено строк дії цього договору до 31.12.2011 включно.

Факт виконання вказаного договору поставки №01-10/10 від 01.10.2010 підтверджено наявними в матеріалах справи копіями документів, які були предметом дослідження податкового органу в ході перевірки позивача, а саме: видаткової накладної №030114 від 03.01.2011 на поставку мікропорошку 54С Р-360, карбіду кремнію чорного Р14 на загальну суму - 36914,40 грн., в т.ч. ПДВ - 6152,40 грн., податкової накладної №030114 від 03.01.2011; видаткової накладної №100114 від 10.01.2011 на поставку кабелю К.О-6, вилки Уіко, КОЛОДКИ, розетки, щитів ІЦРН-6, ІЦРН-4, вимикачів, рамок, касети, патронів, світильників буртиків, зачисників для триби, муфт, трапів, заглушок на загальну суму - 10725,24 грн., в т.ч. ПДВ - 1787,54 грн., податкової накладної №100114 від 10.01.2011; видаткової накладної №200114 від 20.01.2011 на поставку автомату АП506 ЗМТ 63А, батарейки, вимикача безконтактного БВК 262-24У4, вимикачів автоматичних, електронагрівачів, вилки, шини мідної гнучкої, вимикача поплавкового, розетки на загальну суму - 13349,16 грн., в т.ч. ПДВ 2224,86 грн., видаткової накладної №200114 від 20.01.2011 на цей товар.

Позивачем в обґрунтування наявності змін в активах за операціями придбання товарів у ТОВ «Фірма «П.С.В.» до матеріалів справи подано Реєстри відправлених документів системи Клієнт-Банк через АРМ- НБУ за 16.02.2011, 01.03.2011 та 12.03.2011, згідно яких ТОВ «ТПК «АВО ПРОМ» перераховано на рахунок ТОВ «Фірма «П.С.В.», відповідно, 17000,00 грн., 3400,00 грн., 56500,00 грн. як оплату за електротехнічну продукцію відповідно до договору №01-10/10 від 01.10.2010.

Отримана позивачем від ТОВ «Фірма «П.С.В.» продукція оприбуткована, використана у власній господарській діяльності, а саме: реалізована підприємствам - покупцям що підтверджено видатковими накладними, видатковими накладними копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.77-98).

До моменту реалізації отримана позивачем продукція зберігалась в орендованих ним нежитлових приміщеннях згідно договорів № 1 від 01.10.2010, № 1 від 01.01.2011 на суборенду нежитлового приміщення, укладених з ТОВ ЖЕУ «Оселя».

Виходячи з наведених вище документів, підтверджуючих факт поставки продукції на адресу позивача в межах договору поставки №01-10/10 від 01.10.2010, вбачається, що вказані документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

На момент укладення та реалізації договору поставки №01-10/10 від 01.10.2010 контрагент позивача ТОВ «Фірма «П.С.В.» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ «Фірма «П.С.В.» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Наведені в акті перевірки обставини щодо відсутності у ТОВ «Фірма «П.С.В.» реальної можливості поставити обумовлений договором товар в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

Посилання відповідача на факти, встановлені під час проведення перевірки ТОВ «Фірма «П.С.В.», не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в акті від 04.07.2011 № 2731/23-3/36053958, за встановлених вище фактичних обставин не можуть бути підставою для висновку про недійсність укладених договорів, а відтак й про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 10164,80 грн.

З огляду на приписи ст.528 ЦК України не встановлена наявність у ТОВ «Фірма «П.С.В.» необхідних умов для фінансово-господарської діяльності, не свідчить про неможливість виконання вказаного вище договору та відсутність ознак реальності операцій щодо придбання та продажу товару.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ТОВ «Фірма «П.С.В.» дотримані. Також вказаний вище договір поставки №01-10/10 від 01.10.2010 не містить ознак фіктивності (вчиненого без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином).Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції з придбання позивачем товару у ТОВ «Фірма «П.С.В.» відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Також укладений позивачем з ТОВ «Фірма «П.С.В.» договір не містить умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Жодний документ, який в установленому порядку підтверджував би виявлені обставини щодо контрагента позивача та встановлював відповідні факти про порушення норм податкового законодавства цим контрагентом і був обов'язковим для застосування на всій території України, відповідачем не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Дії позивача та його контрагентів, вчинені на виконання умов правочинів поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів такого виду.

Посилання відповідача на відсутність документів, які підтверджують перевезення товару ТОВ «Фірма «П.С.В.», колегія суддів зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій з поставки товару.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В той же час, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані всі умови для віднесення суми податку на додану вартість 10164,80 грн. до складу податкового кредиту у січні 2011 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2012 у справі № 0870/251/12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко