Ухвала суду № 37876735, 09.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2011 року

справа № 2а-3652/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Поспелова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року

у адміністративній справі № 2а-3652/09/0470 за позовом Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрідат» про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав, -

В с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилаючись на безпідставне завищення ТОВ «Метрідат» витрат до рівня доходів підприємства, формування податкового кредиту на рівні податкового зобов’язання шляхом документального відображення господарський операцій без їх фактичного здійснення, та на отримання відповідачем вигоди з націнки підприємства в ланцюгу нафтопостачання без сплати належних податків до Державного бюджету України, а також вказуючи про обізнаність відповідача нікчемності правочину, укладеного з ТОВ «А-95» за участю проміжних підприємств і доведеність вини ТОВ «Метрідат» матеріалами перевірок та бухгалтерськими і іншими обліковими документами, просив стягнути з ТОВ «Метрідат» в дохід держави кошти 149704918 грн., як такі, що отримані без встановлених законом підстав за нікчемним правочином, а саме Договором поставки нафтопродуктів № КП-63/03-07 від 20.03.2007 року та додаткових до нього угод.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року у задоволені позову Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрідат» відмовлено у зв’язку з недоведеністю позивачем заявлених у цій справі вимог.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому звернулася до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилаючись на правомірність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яким не встановлено з боку відповідача порушення публічного порядку, його вини та умислу на укладення Договору з метою, яка б завідомо суперечила інтересам держави та суспільства, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги, яка на погляд відповідача грунтується на припущеннях, у зв’язку з чим просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час, день та місце розгляду справи, але в судове засідання не прибули, заяв про відкладення розгляду справи до апеляційної інстанції не надсилали, що відповідно до ч.4 ст.196 КАСУ та ст.41 КАСУ надає колегії суддів можливості розглянути справу за відсутності осіб, які приймають участь у справі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, та для скасування постанови суду першої інстанції, але з ухваленням у цій справі рішення про закриття провадження у справі, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору по цій справі є порушення ТОВ «Метрідат» вимог п.п.1-5 cт.203, ст.208, ст.215, ст.228, ст.655, ст.662, ст.712 ЦК України стосовно додержання в момент правочинів вимог, які спрямовані на настання правових наслідків ао укладеному з ТОВ "А-95" за Договором № КП-63/03-07 від 20.03.2007 року, з додатковими до цього Договору угодами, кожна з яких є окремою, а саме: Додаткової угоди № 02-07/11 від 02.07.07 на поставку бензину А-80, ДП 3-0,2 (-25), ДП 3-0,5 (-25) на загальну суму 318086,08 грн.; Додаткової угоди № 03-07/14 від 03.07.07 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП 3-0,2 (-25), ДП 3-0,5 (-25), ДП Л-0, 5-40, ДП марки С на загальну суму 14820732,35 грн.; Додаткової угоди № 01-08/19 від 01.08.07 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП Л - 0,2- 40, ДП Л-0,5-40, ДП марки С на загальну суму 159891 10,43 грн.; Додаткової угоди № 03-09/15 від 03.09.07 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП Л-0, 5-40 на загальну суму 14404575,48 грн.; Додаткової угоди № 01-10/15 від 01.10.07 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП Л-0,5-40, ДПЗ-0,2 (-25), ДП марки С на загальну суму 166762 1 8,4 грн.; Додаткової угоди № 01 -11 /14 від 01.11.07 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП Л - 0,2 - 62, ДПЗ-0,5(-25), ДП 3-0,2 (-25) на загальну суму 19042268,29 грн.; Додаткової угоди № 03-12/08 від 03.12.07 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП 3-0,2 (-25), ДП Л - 0,2-62 на загальну суму 17208997,87 грн.; Додаткової угоди № 04-01/15 від 04.01.08 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП 3-0,2 (-25) на загальну суму 15902958,97 грн.; Додаткової угоди № 01-02/53 від 01.02.08 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП 3-0,2 (-25), ДП EN-590 S на загальну суму 16558908,46 грн.; Додаткової угоди № 01-04/41 від 01.04.08 на поставку товарів автохімії, олив та інших товарів; Додаткова угода № 14-05/1 7 від 14.05.08 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП Л-0,2-40 на загальну суму 14026290,51 грн.; Додаткової угоди № 14-05/18 від 14.05.08 на поставку бензину А-80, ДП Л-0,2-40 на загальну суму 1164602,52 грн.; Додаткової угоди № 01-06/52 від 01.06.08 на поставку бензину А-80, А-92, А-95, ДП Л-0,2-40 на загальну суму 23798302,87 грн.; Додаткової угоди № 02-06/12 від 02.06.08 на поставку бензину А-80, ДП Л-0,2-40 на загальну суму 878240,68 грн.

Відмовляючи у задоволені позову Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем по справі не було надано додаткової документально підтвердженої інформації щодо встановлення виробника нафтопродуктів та обсягів виготовленої продукції і можливості виконання вищевикладеної фінансово-господарської операції в таких обсягах, та не надано доказів встановлення та підтвердження безтоварної операції за договором поставки нафтопродуктів №КП-63/03-07 від 20.03.2007р., укладеного між TOB «Метрідат» та TOB «А-95» з урахуванням додаткових угод до нього, які витребувалися судом для встановлення факту нікчемності правочину укладеного між TOB «Метрідат» та TOB «А-95» за вказаним вище Договором та додатковими угодами до нього

При цьому, суд першої інстанції узяв до уваги рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2009 р., постанову Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 16.06.2009 р., та постанову Вищого Господарського суду України від 09.09.2009р. по справі № 39/44-09, по якій за висновками суду першої інстанції було встановлено та досліджено, що TOB «Метрідат» (Постачальник) за Договором № КП-63/03-07 від 20.03.2007р. було відвантажено згідно видаткових накладних: №02-04/20, № 03-04/01, №01-05/04, № 03-05/13, № 01-06/49, № 04-06/13, № 02-07/11, № 03-07/14, № 01-08/19, № 03-09/15, № 01-05/15, № 01-11/14, № 03-12/08, № 04-01/15, № 01-02/53, № 14-05/18, № 14-05/1701-06/52, № 02-06/12, № 01-07/57, № 01-07-58, № 01-04/41, № 01-07/40, № 01-07/29, а TOB «А-95» було отримано товар, на загальну суму 240676363,94 грн., і за отриманий товар Покупець здійснив розрахунок шляхом перерахування TOB «Метрідат» грошових коштів в розмірі 240676363,94 грн. тобто в повному обсязі.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем по цій справі не доведено належним чином та відповідними доказами нікчемності укладеного між TOB «Метрідат» та TOB «А-95» Договору № КП-63/03-07 від 20.03.2007 р., з урахуванням додаткових угод до нього, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення в дохід держави коштів в сумі 149704918 грн., що були отримані TOB «Метрідат» за вказаними Договором та додатковими угодами до нього.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблено без встановлення та належної оцінки всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, свої висновки суд ґрунтував недоведеністю позивачем нікчемності оскаржуваного правочину та наявності рішень судів з трьох інстанцій, на які посилався відповідач та які на погляд суду першої інстанції свідчать про протилежне. Водночас, суд першої інстанції залишив поза увагою обґрунтованість проведеного позивачем аналізу конкретних фактів порушення публічного порядку відповідачем за Договором № КП-63/03-07 від 20.03.2007 р., з додатковими угодами до нього, що безпосередньо є доказами у справі.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини, на які посилалися сторони стосовно відповідності дій відповідача діючому законодавству, яке регулює спірні правовідносини, та не надав належної оцінки доказам наявності в діях ТОВ «Метрідат» ознак порушення податкового законодавства та вимог п.п.1-5 cт.203 та ст.208 ЦК України, які полягають у перерахуванні коштів без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків по нікчемному правочину, укладеному з ТОВ "А-95" за Договором № КП-63/03-07 від 20.03.2007 року, з додатковими до цього Договору угодами, кожна з яких є окремою.

Відповідно до статті 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначене свідчить, що суд першої інстанції не в повній мірі застосував наведені вимоги закону, допустив суттєві порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду у цій справі.

Надаваючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія враховує наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 № 509-ХІІ, можуть на підставі п.11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до ст.207 ГК України встановлено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним, як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Згідно приписів ст. 208 ГК України правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з ч. 2 ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі - ДПІ у м.Хмельницькому, як контролюючим органом була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «А-95» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, та зустрічні документальні перевірки ПП «Демол-Сервіс» з таких же питань та за вказаний вище час, і ТОВ «Метрідат» з питань правових відносин з ПП «Демол-Сервіс» та ТОВ «А-95» у згаданий вище період часу.

За результатами проведених перевірок було складено Акт від 27.10.2008 року № 10120/23-4/33709867 – по результатам виїзної планової документальної перевірки ТОВ "А-95" (а.с.23-128 т.1), Акт від 03.09.2008 року № 8131/23-4/35260858 – по результатам невиїзної документальної перевірки ПП «Демол-Сервіс» (а.с.150-165 т.1), та Акт від 24.09.2008 року № 282/231/33384088 – по результатам невиїзної документальної перевірки ТОВ «Метрідат» (а.с.129-149 т.1), в яких зафіксовано встановлені порушення правил господарскої діяльності та порушення податкового законодавства вказаними підприємствами, що виразилося у вчиненні дій з метою безпідставного завищення витрат до рівня доходів підприємства та формування податкового кредиту на рівні податкового зобов'язання за перевіряємий період, шляхом документального відображення господарських операцій без їх фактичного здійснення за угодами про поставку продукції, зберігання продукції та реалізації за договором комісії нафтопродуктів, задля отримання коштів по безтоварним операціям і операціям без реального надання послуг та несплати податків і зборів до Державного бюджету України.

Вирішуючи позов у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що висновки зазначених вище актів перевірки ТОВ "А-95", ПП «Демол-Сервіс» та ТОВ «Метрідат», в тому числі і про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «А-95» за участю проміжних підприємств, є безпідставними та такими, що зроблені з порушенням чинного законодавства, що й стало підставою для відмови у стягненні з ТОВ «Метрідат» в дохід держави коштів в сумі 149704918 грн., як таких, що отримані без встановлених законом підстав за нікчемним правочином, а саме Договором поставки нафтопродуктів № КП-63/03-07 від 20.03.2007 року та додаткових до нього угод.

На думку судової колегії, наведені вище висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам, та зроблені без урахування долучених до матеріалів справи доказів про безтоварність операцій та їх фіктивність, які судом у визначеному законодавством порядку не були досліджені, внаслідок чого відповідно неповно були встановлені фактичні обставини справи.

Зокрема, судом першої інстанції не враховано встановлені контролюючим органом та зафіксовані в актах перевірки, і підтверджені матеріалами даної адміністративної справи факт розбіжності щодо розумних термінів укладання позивачем договорів з урахуванням часу та оперативності проведення операцій, віддаленості об'єктів один від одного, що в свою чергу є беззаперечним доказом відсутності самого факту прийняття паливно-мастильних операцій, а також факт накладення позивачем бухгалтерського обліку на грошові потоки без будь-якого реального виконання договору та без реального прийняття продукції.

Виходячи з чинного на час виникнення спірних правовідносин положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Тобто, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, обсягу та характеристик поставлємого товару, тощо.

Судова колегія переглядаючи рішення суду першої інстанції у цій справі, бере до уваги рекомендації Вищого адміністративного суду з цього питаня, за змістом яких, факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись неможливістю реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

У світлі наведених рекомендацій колегія суддів погоджується із позицією позивача, яким встановлено, що фактично учасниками договірних відносин було здійснено лише обмін документами, матеріали не переміщувались, їх відвантаження, передачу та зберігання, як і виконання робіт, не підтверджено.

Так, наявні в матеріалах справи Акти прийому-передачі паливно-мастильних матеріалів – не можуть бути належними доказами, оскільки не містять докладного опису послуг, не розкривають їх змісту та обґрунтувань формування ціни таких послуг, і викладені лише у загальних формулюваннях. Долучені до матеріалів справи акти прийму-передачі (які надавалися також до перевірки податкового органу) складалися в бухгалтерії підприємства, і виходячи з їх змісту при зливі нафтопродуктів представники від TOB „Метрідат" не були присутні.

Згідно наданих до перевірки документів TOB „Метрідат" з назвою видаткові накладні, копії яких долучено до матеріалів адміністративної справи, посадові особи відповідача їх не підписували, і ці документи не містять в собі будь-яких інших даних, які бдозволили ідентифікувати осіб, які брали участь у складанні регістрів бухгалтерського обліку TOB „Метрідат".

Судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що операції по взаємовідносинах TOB „А-95" із TOB "Метрідат" не мали реального товарного характеру, оскільки товар не транспортувався, що підтверджується даними первинних документів складського, матеріального, бухгалтерського, фінансового обліку та даних позабалансових рахунків TOB "А-95", по яким відсутні будь-які документи від TOB "Метрідат" та ВАТ „Дніпронафтопродукт", які є складовою частиною комплекту перевізних документів у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих в Мінюстиції Укра'гни 24.11.2000 за N 863/5084, Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих в Мінюстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, Інструкції „Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Мінтранспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1998 N 81/38/101/235/122, зареєстрованої в Мінюстиції України 07.10.1999 за N 685/3978, Наказу Мінтранспорту України, Мінстатистики України №488/346 від 29.12..1995 „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля".

Зважаючи на особливості поставки, транспортування та зберігання з урахуванням кількості, специфічних якісних характеристик нафтопродуктів, наявності транспортних засобів та технічного персоналу, що мав супроводжувати проведення спірних операцій, часу проведення, місцезнаходження контрагентів та місця отримання зазначених послуг і товарів, суд апеляційної інстанції доходить висновку про не підтвердження відповідачем фактів відвантаження, перевезення, зберігання та інших операцій з паливно-мастильними матеріалами (нафтопродуктами) у перевіряє мий період.

Встановлений контролюючим органом факт документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку яяк у відповідача, ак і у його контрагента, ніяким чином не підтверджує виконання умов поставок (відповідно до п.2.3 договору) від TOB „Метрідат", оскільки стосуються лише факту перерахування грошових коштів, вчиненних з метою безпідставного завищення витрат до рівня доходів підприємства та формування податкового кредиту на рівні податкового зобов'язання у перевіряємий період, шляхом застосування складного механізма поставки продукції у тому числі і з боку ТОВ «Метрідат».

Наведені у попередньому абзаці обставини також безспірно підтверджені встановленими та зафіксованими документально фактами реального транспортування ПММ від заводів - виробників нафтопродуктів до TOB "А-95" (ЗАТ ТД "Укртатнафта", ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", AT "НПК-Галичина", ЗАТ "Линік" Лисичанський НПЗ"), але без відображення в бухгалтерському та податковому обліку TOB "А-95" даних операцій у перевіряємий періоді.

Не взяті до уваги наведені вище обставини у сукупності з наявними у справі доказами (журналами довіреностей, відряджень, пояснень посадових осіб, документального підтвердження прямих поставок від заводів виробників до TOB «А - 95», актами прийому передачі (зміст), залізнично - дорожними накладними, регістрами бухгалтерського обліку), на думку судової колегії беззаперечно підтверджують безтоварність операцій поставки із Львова в Хмельницький, через Дніпропетровськ, та свідчать про те, що підприємства ПП „Демол-Сервіс", TOB „Метрідат", TОB „Рубітекс", де працюючими є лише одна особа - директор, який лише підписував надані йому документи з метою накладення бухгалтерського обліку на фінансові потоки, приймаючи таким чином участь в фіктивній поставці нафтопродуктів, безпідставно завищували валові витрати, податковий кредит з метою доведення валових витрат до рівня валових доходів, податкового кредиту до зобов'язання, перерахування в подальшому коштів на непрацюючі, незвітуючі підприємства з метою їх конвертації, відповідачем отримано кошти по безтоварним операціям, операціям без реального надання послуг, з порушенням моральних засад суспільства, публічного порядку, безпідставного заволодіння коштами громадян України, чим порушено Конституційні принципи, приписи законодавства.

Зважаючи на встановлення факту штучного створення документообігу та транзитних фінансових потоків задля імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту та підстав отримання податкової вигоди, колегія суддів погоджується із твердженнями позивача про те, що відповідні угоди відповідача із вказаними контрагентами мають характер безтоварних, які не спрямовані на фактичні зміни в структурі активів та зобов'язань і власному капіталі сторін правочинів у відповідності до їх змісту.

Враховуючи, що підставою для вимоги у цій справі про стягнення з ТОВ «Метрідат» в дохід держави коштів 149704918 грн. за Договором поставки нафтопродуктів № КП-63/03-07 від 20.03.2007 року та додаткових до нього угод – є саме безтоварність і фіктивність господарських операцій, здійснених позивачем по нікчемним правочинам, судова колегія зазначає про помилковість покладення судом першої інстанції в основу свого рішення по цій справі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2009р по справі № 39/44-09, прийнятого за позовом TOB «А-95» про стягнення з TOB «Метрідат» грошових коштів в сумі 240676363,94 грн., бо вказаним судовим рішенням не встановлювалися обставини, що відносяться до предмету доказування в даній адміністративній справі, а тому відповідно не є підставою для звільнення відповідача згідно ч.1 ст.72 КАСУ від доказування реальності господарських операцій з його контрагентом у цій справі.

Відповідачем по справі не доведено суду реальності господарських операцій з TOB «А-95», та не надано належних, беззаперечених доказів фактичного здійснення господарських операцій за вказаним вище договором з TOB «А-95», і використання товару у власній господарській діяльності, тому колегія суддів приходить до висновку про неправомірність формування відповідачем витрат за спірним договором, і відповідно про наявність підстав для стягнення з нього на користь держави грошових коштів в сумі 240676363,94 грн., оскільки позивачем по справі надано достатньо доказів про нікчемність здійснених між TOB «Метрідат» та TOB «А-95» угод по поставці нафтопродуктів.

Разом з тим, з урахуванням отриманого судом апеляційної інстанції від Голови ліквідаційної комісії ТОВ «Метрідат» повідомлення про затвердження ухвалою Дніпропетровського господарського суду від 11.10.2011 року ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора ТОВ «Метрідат», та про ліквідацію вказаної юридичної особи, що підтверджено Витягом з Єдниого державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судова колегія діючи у відповідності до вимог ч.1 ст.203 КАСУ вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у цій справі з підстав, передбачених ч.5 ст. 157 КАС України

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.1 ч.1-4 ст.202, ч.5 ст.157, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року - скасувати

Провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрідат» про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав - закрити

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов