Вирок № 37876181, 13.03.2014, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/11/14-к

Провадження № 1-кп/603/12/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді: Гудкової Ю. Г.

за участю прокурора Носовського М.В.

при секретарі Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210140000212 від 23 вересня 2013 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гончарівка Монастириськоо району Тернопільської області, громадянина України, з освітою професійно-технічною, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2013 року близько 14 год. 55 хв. обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно несправним автомобілем марки «ВАЗ-2109», р.н.з. НОМЕР_1, - через невстановлені на задній вісі шини різних моделей з різними малюнками протектора, що є порушенням вимог п.31.4.5 Правил дорожнього руху, рухався по автодорозі №Н17 «Тернопіль-Бучач-Івано-Франківськ» в напрямку м. Монастирська разом із пасажиром ОСОБА_2, та рухаючись поза населеним пунктом зі швидкістю близько 100 км/год., що перевищує допустиму швидкість руху та є порушенням вимог п.12.6 «г» Правил дорожнього руху, на 45 км + 500 м зазначеної автодороги, діючи недбало, в порушення вимог п.п. 1.5 ч.1, 10.1, 12.1, 13.1, 14.2 Правил дорожнього руху, не переконавшись в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не обравши безпечної швидкості і дистанції, не впевнившись, що смуга зустрічного руху, на яку буде виїжджати, вільна від транспортним засобів на достатній для обгону відстані, всупереч вимогам п.34.1 ч.3 Правил дорожнього руху, змінивши напрям руху, перетнув вузьку суцільну лінію 1.1 горизонтальної розмітки дороги, яку перетинати забороняється, та з метою обгону невстановленого транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, допустивши лобове пряме зіткнення із автомобілем марки «ЗАЗ 110307-42», р.н.з. НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_3 та з пасажиром ОСОБА_4

У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ЗАЗ 110307-42», р.н.з. НОМЕР_2, - потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому правого наколінника, перелому альвеолярного відростка в ділянці 2,3 нижніх правих зубів, що викликало необхідність їх видалення, ран та саден на обличчі, комплекс яких за ознакою тривалого (понад 21 день) розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Крім цього, в результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ЗАЗ 110307-42», р.н.з. НОМЕР_2, - потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей, що проявилось множинними переломами ребер із обох сторін, двобічним гемопневмотораксом, підшкірною емфіземою, переломом правої кісткової кістки, відкритим переломом-вивихом лівої стопи, множинними переломами кісток лівої стопи, ран на лівій нозі, синця та садна на грудях, комплекс яких, що не супроводжувався небезпекою для життя в момент заподіяння, за ознакою тривалого розладу здоров»я, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для свого загоєння потребує термін строком понад три тижня (більше як 21 день).

Дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням обвинуваченим ОСОБА_1 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху та спричиненням потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що дійсно 23 вересня 2013 року близько 15 год. керував автомобілем марки «ВАЗ-2109» та рухався автодорогою «Тернопіль-Бучач-Івано-Франківськ» в напрямку м. Монастирська разом із пасажиром ОСОБА_2 У цей час були несприятливі погодні умови - йшов дощ, він в порушення Правил дорожнього руху, не переконавшись у безпечності маневру, з метою здійснення обгону іншого учасника дорожнього руху, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «ЗАЗ 110307-42», який рухався у зустрічному напрямку. В результаті чого водій та пасажир вказаного автомобіля отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості. Цивільний позов прокурора Монастириського району в інтересах держави в особі управління фінансів Монастириської районної державної адміністрації про відшкодування витрат на лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнав повністю. Із врахуванням повного визнання своєї вини, щирого каяття та відшкодування потерпілим завданої шкоди просить його суворо не карати, що сприятиме відшкодуванню завданої злочином шкоди.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з»явились, звернувшись до суду із письмовими заявами про розгляд справи у їх відсутності. Претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру не мають, вибачили останнього, просять суд звільнити його від відбування покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті та погодившись із розміром заявленого цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілих, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, а також розміру та обґрунтованість заявленого цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілих, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, вчинений з необережності, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, думку потерпілих відносно міри покарання, а також обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілим заподіяної шкоди, а також повне визнання заявленого державою цивільного позову про відшкодування витрат на лікування потерпілих. Також суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу в доход держави без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У кримінальному провадженні прокурором Монастириського району в інтересах держави в особі управління фінансів Монастириської районної державної адміністрації Монастириське районне територіальне медичне об»єднання заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілих від злочину на суму 2352,20 грн., які слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Зважаючи на наведене, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути 2352,20 грн. в користь управління фінансів Монастириської районної державної адміністрації, як затрати на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за наступними реквізитами: р/р 314185447000375 в УДКСУ в Монастириському районі Тернопільської області, МФО 838012, код одержувача (районний бюджет): 02316061.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведені експертизи № 5-442/13 від 22.10.2013 року в сумі 489,44, № 5-443/13 від 23.10.2013 року в сумі 489,44грн., № 5-444/13 від 18.10.2013 року в сумі 611,80 грн., № 7-113/13 від 17.10.2013 року в сумі 489,44 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт майна, зокрема: транспортного засобу марки «ЗАЗ 110307-42», р.н.з. НОМЕР_2, накладений згідно ухвали слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 26.09.2013 року, та автомобіля марки «ВАЗ-2109», р.н.з. НОМЕР_1, накладений згідно ухвали слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 26.09.2013 року, - скасувати.

На підставі наведеного та керуючись 368-371, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора Монастириського району в інтересах держави в особі управління фінансів Монастириської районної державної адміністрації Монастириське районне територіальне медичне об»єднання - задовольнити, стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за аресою: АДРЕСА_1, 2352 (дві тисячі триста п»ятдесят дві) грн.. 20 коп. в користь управління фінансів Монастириської районної державної адміністрації витрат на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за наступними реквізитами: р/р 314185447000375 в УДКСУ в Монастириському районі Тернопільської області, МФО 838012, код одержувача (районний бюджет):02316061.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави процесуальні витрати за проведені експертизи: автотехнічну 5-442/13 від 22.10.2013 року в сумі 489,44, автотехнічну № 5-443/13 від 23.10.2013 року в сумі 489,44грн., транспортно-трасологічну № 5-444/13 від 18.10.2013 року в сумі 611,80 грн., автотоварознавчу № 7-113/13 від 17.10.2013 року в сумі 489,44 грн., на загальну суму 2080,12 грн. (дві тисячі вісімдесят гривень дванадцять копійок), з реквізитами: УК в м. Тернополі (с. Тернопіль) 24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ №37977726, з відповідними призначеннями платежів.

Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт майна, зокрема: транспортного засобу марки «ЗАЗ 110307-42», р.н.з. НОМЕР_2, накладений згідно ухвали слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 26.09.2013 року, та автомобіля марки «ВАЗ-2109», р.н.з. НОМЕР_1, накладений згідно ухвали слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 26.09.2013 року, - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: Ю. Г. Гудкова