Ухвала суду № 37875410, 18.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 876/11678/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,

за участю секретаря Корнієнко О. А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/6106/13-а за позовом ОСОБА_1 до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013року у справі № 813/6106/13-а за позовом ОСОБА_1 до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними, позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати вищевказану ухвалу суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України,та прийняти нове рішення по справі - про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Апелянт зокрема зазначає, що справа розглянута не уповноваженим судом. Вказує, що відповідач є посадовою особою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тому таку справу необхідно розглядати колегіально.

Судове рішення постановлене за умови визнання відповідачем правомірності клопотання про поновлення строку на судовий розгляд позову, так як останнім не подано заперечення щодо поновлення строку звернення до суду.

Під час судового розгляду не було розглянуто жодного доказу, який би спростував законність підстав для поновлення строку на подання позову. Включення доказів, які були досліджені виключно у нарадчій кімнаті до судового рішення як його обґрунтування не допускається і також свідчить про порушення головуючим суддею неупередженості.

Вчинення двох судових оскаржень одного судового рішення у рамках одного і того ж судочинства є недопустимим.

Посилання на судове рішення Вищого адміністративного суду України є незаконним так як Кодексом судді не надано такого права. Крім того, це судове рішення у судовому засіданні не наводилось та відкрито не досліджувалось.

Апелянт в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та пояснив аналогічне викладеному в апеляційній скарзі, просить скаргу задовольнити.

Відповідач чи його представник в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про місце та час розгляду справи, тому, на підставі частини 4 статті 196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга належить до задоволення, оскаржувана ухвала скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції дійшов висновку про пропущення позивачем строку для подачі позовної заяви.

Згідно з матеріалами справи листом за підписом члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Мельника М.Г. від 14 травня 2012 року № 8вк-3899/12 повідомлено позивача про направлення його заяви голові Львівського апеляційного адміністративного суду для розгляду та належного реагування.

Як свідчать пояснення апелянта в судовому засіданні, саме із зазначеного листа він дізнався про порушення своїх прав.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач повинен був звернутися до суду з позовом про визнання протиправними дій члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у шестимісячний строк з дня, коли дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції, з адміністративний позовом до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Мельника М.Г. про визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2012 року позовну заяву було залишено без руху та роз'яснено, що вимоги адміністративного позову до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними не відповідають змісту вимог, які, відповідно до процесуального закону можуть бути заявлені до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції.

19 листопада 2012 року Ухвалою Вищого адміністративного суду України позов було повернуто позивачу, у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви. Дану копію ухвали позивач отримав 23 листопада 2012 року.

23 травня 2013 року ним було подано заяву до Європейського суду з прав людини, на яку 22 липня 2013 року отримано повідомлення Європейського суду з прав людини від 4 липня 2013 року про те, що його заяву визнано неприйнятною.

5 серпня 2013 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача .

Суд першої інстанціїдійшов до висновку, що звернення позивача до Європейського суду з прав людинине позбавляло права звернутися з відповідними позовними вимогами до Львівського окружного адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод чи інтересів у встановлені законом строки.При цьому суд зазначив, що КАС України не передбачено, що перебування на розгляді в суді справи перериває перебіг строку звернення до суду.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновками суду першої інстанції, оскільки, відповідно до вимог частини 1 статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

В матеріалах справи наявне клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, зареєстроване в суді 5 серпня 2013року.

У згаданому клопотанні позивач вказує на те, що позов був вчасно поданий до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2012 позов було повернуто на підставі того, що суд відмовився розглядати позов до Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вважаючи, що розгляд вимог позову не належить до компетенції Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.

Належна копія ухвали отримана позивачем 23 листопада 2012, а 23 травня 2013року він подав заяву до Європейського суду з прав людини.

22 липня 2013року позивач отримав повідомлення Європейського суду з прав людини від 4 липня 2013 року про рішення визнати заяву неприйнятною.

Тому позивач подав позовну заяву у захист моїх порушених прав після використання всіх можливостей щодо оскарження судового рішення Вищого адміністративного суду України та у реалізацію права наданого пунктом 4 статті 8 КАС України.

Колегія суддів проаналізувавши обставини наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку, які знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, прийшла до переконання, що такі обставини, слід визнати поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а відтак строк звернення до суду позивачу необхідно поновити.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції

Керуючись статтями 99, 102, 160, 195, 196, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/6106/13-а скасувати, направити справу для продовження розгляду

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: КузьмичС.М.

Судді: Улицький В.З.

Гулид Р.М.

Повний текст ухвали складений 21 березня 2014 року