Ухвала суду № 37873602, 25.03.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 132/3477/13-ц Провадження № 22-ц/772/967/2014Головуючий в суді першої інстанції:Копчинський В. І.Категорія: 5Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2014 року м. ВінницяКолегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Войтка Ю.Б., Голоти Л.О.,

при секретарі Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину будинку,

встановила:

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2014 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину будинку.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала і просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 проти вимог апеляційної скарги не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги не визнав та просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне і обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 09 квітня 1999 року по 23 червня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

12 липня 2001 року, тобто під час перебування в шлюбі, подружжя придбало житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу укладений ОСОБА_3, на неї ж було зареєстровано спірний будинок (а.с.5-6).

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 13.06.2013 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спірний будинок відмовлено. Зустрічний позов задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частинку будинку по АДРЕСА_1, зареєстрованого за ОСОБА_3 (а.с.7,8).

Даним рішенням встановлено, що спірний будинок належить сторонам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до частини 3 статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.4 Постанови №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини третьої статті 61 ЦПК обставини, встановлені під час розгляду справи за позовом про право на майно, не мають обов'язкової сили для осіб, які не брали участі у справі. Такі особи мають право на звернення до суду із самостійним позовом про право на це майно. Разом із тим під час розгляду справи за таким позовом суд враховує обставини раніше вирішеної справи про право на спірне майно незалежно від того, встановлені вони судовим рішенням, що набрало законної сили, у цивільній, господарській або адміністративній справі. Якщо суд дійде інших висновків, ніж ті, що містяться в судовому рішенні щодо раніше вирішеної справи, він має навести відповідні мотиви. При цьому суд має виходити з того, що правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки (судження) суду щодо прав і обов'язків сторін, зроблені на підставі встановлених при розгляді справи обставин, не є преюдиційними. Від правових висновків суду слід відрізняти судові рішення за перетворювальними позовами, які встановлюють, змінюють або припиняють права та обов'язки сторін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, правильно їх оцінив, зокрема поставився критично до показів свідка ОСОБА_5 (сестри позивачки) про те, що будинок нібито був придбаний за кошти ОСОБА_2, і дійшов до законного і обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не вказують на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно з статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, а рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:/підпис/ Стадник І.М. Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Войтко Ю.Б. /підпис/ Голота Л.О. Стадник І.М.