Вирок № 37873592, 04.03.2014, Тростянецький районний суд Вінницької області

147/1822/13-к

ВИРОК

іменем України

04.03.2014 року Тростянецький районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошина І.А.

за участі секретаря судового засідання Чудак Г.І.,

сторін кримінального провадження: прокурора Басюка А.А., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Тростянець Вінницької області кримінальне провадження №12013010300000438 від 02.10.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого ТОВ «Вінницька птахофабрика», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.ч.1, 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2010 року Ободівський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку (ДЗОВ) «Колос» (ідентифікаційний код 00182751, місцезнаходження: Вінницька обл., Тростянецький р-н, с.Ободівка, вул.Соснова, 3) в особі директора ОСОБА_9, з однієї сторони, та обвинувачений ОСОБА_1 уклали договір № 05 по наданню послуг, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язався до 30.05.2011 року відремонтувати м'який куточок, якого отримав в зазначеному дитячому закладі. Згідно даного договору ОСОБА_1 для закупівлі матеріалів для проведення ремонту 25.10.2010 року Ободівським ДЗОВ «Колос» виплачено в підзвіт по видатковому касовому ордеру кошти в сумі 500 грн, а 4.04.2011 року Ободівським ДЗОВ «Колос» йому було виплачено по видатковому касовому ордеру кошти в сумі 866 грн. Таким чином, ОСОБА_1, будучи в довірливих стосунках з директором Ободівського ДЗОВ «Колос» ОСОБА_9, з метою заволодіння чужими коштами та діючи з корисливих мотивів, переконавши ОСОБА_9, що виконає умови договору, ввів його в оману та отримав від Ободівського ДЗОВ «Колос» гроші в загальній сумі 1366 грн, хоча не мав наміру виконувати ремонт м'якого куточка через небажання це робити та відсутність такої можливості, що пов'язано з поломкою відповідного ремонтного устаткування та інструменту, про що ОСОБА_1 такі відомості приховав від потерпілого. В період часу з жовтня 2010 року по 9 жовтня 2013 року ОСОБА_1 ремонт м'якого куточка не виконав, зазначене майно не повернув дитячому закладу і таким чином, шляхом обману та зловживаючи довірою з боку директора Ободівського ДЗОВ «Колос» ОСОБА_9, шахрайським шляхом заволодів коштами Ободівського ДЗОВ «Колос» в загальній сумі 1366 грн., які обернув в свою користь, потратив їх на особисті потреби, чим заподіяв Ободівському ДЗОВ «Колос» майнову шкоду.

Крім того, в грудні 2011 року обвинувачений ОСОБА_1 прибув до місця проживання ОСОБА_5, що в АДРЕСА_2, де оглянув належні їй диван та два крісла, оскільки ОСОБА_5 просила ОСОБА_1 їх відремонтувати. ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_5, що виконає дану роботу у строк два тижні з моменту отримання коштів. Таким чином, ОСОБА_1, будучи в довірливих стосунках з ОСОБА_5, повторно, з метою заволодіння чужими коштами та діючи з корисливих мотивів, переконавши ОСОБА_5, що виконає умови договору, ввів її в оману та отримав від неї гроші в сумі 1000 грн. ( 350 грн за виконану роботу, 650 грн на закупівлю необхідного матеріалу), хоча не мав наміру виконувати ремонт вказаних меблів через небажання це робити та відсутність такої можливості, що пов'язано з поломкою відповідного ремонтного устаткування та інструменту, про що ОСОБА_1 такі відомості приховав від потерпілого. В період часу з грудня 2011 року по 2 жовтня 2013 року ОСОБА_1 ремонт дивана та двох крісел не виконав, зазначене майно не повернув ОСОБА_5 і таким чином, шляхом обману та зловживаючи довірою з боку ОСОБА_5 шахрайським шляхом заволодів її коштами в загальній сумі 1000 грн., які обернув в свою користь, потратив їх на особисті потреби, чим заподіяв ОСОБА_5 майнову шкоду.

Крім того, в червні 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 прибув до місця проживання ОСОБА_3, що в АДРЕСА_3, де оглянув належні їй диван та два крісла, оскільки ОСОБА_3 просила ОСОБА_1 їх відремонтувати. ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_3, що виконає дану роботу у строк один-два місяці з моменту отримання коштів. Таким чином, ОСОБА_1, будучи в довірливих стосунках з ОСОБА_3, повторно, з метою заволодіння чужими коштами та діючи з корисливих мотивів, переконавши ОСОБА_3, що виконає умови договору, ввів її в оману та отримав від неї гроші в сумі 1360 грн. ( 560 грн за виконану роботу, 800 грн на закупівлю необхідного матеріалу), хоча не мав наміру виконувати ремонт вказаних меблів через небажання це робити та відсутність такої можливості, що пов'язано з поломкою відповідного ремонтного устаткування та інструменту, про що ОСОБА_1 такі відомості приховав від потерпілого. В період часу з червня 2012 року по 2 жовтня 2013 року ОСОБА_1 ремонт дивана та двох крісел не виконав, зазначене майно не повернув ОСОБА_3 і таким чином, шляхом обману та зловживаючи довірою з боку ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів її коштами в загальній сумі 1360 грн., які обернув в свою користь, потратив їх на особисті потреби, чим заподіяв ОСОБА_3 майнову шкоду.

Крім того, в липні 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 прибув до місця проживання ОСОБА_4, що в АДРЕСА_4, де оглянув належні їй два крісла, оскільки ОСОБА_4 просила ОСОБА_1 їх відремонтувати. ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_4, що виконає дану роботу у строк один-два місяці з моменту отримання коштів. Таким чином, ОСОБА_1, будучи в довірливих стосунках з ОСОБА_4, повторно, з метою заволодіння чужими коштами та діючи з корисливих мотивів, переконавши ОСОБА_4, що виконає умови договору, ввів її в оману та отримав від неї гроші в сумі 1000 грн. ( 350 грн за виконану роботу, 650 грн на закупівлю необхідного матеріалу), хоча не мав наміру виконувати ремонт вказаних меблів через небажання це робити та відсутність такої можливості, що пов'язано з поломкою відповідного ремонтного устаткування та інструменту, про що ОСОБА_1 такі відомості приховав від потерпілого. В період часу з липня 2012 року по 2 жовтня 2013 року ОСОБА_1 ремонт двох крісел не виконав, зазначене майно не повернув ОСОБА_4 і таким чином, шляхом обману та зловживаючи довірою з боку ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів її коштами в загальній сумі 1000 грн., які обернув в свою користь, потратив їх на особисті потреби, чим заподіяв ОСОБА_4 майнову шкоду.

Крім того, в серпні 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 прибув до місця проживання ОСОБА_8, що в АДРЕСА_5, де оглянув належний їй диван, оскільки ОСОБА_8 просила ОСОБА_1 їх відремонтувати. ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_8, що виконає дану роботу у строк один-два місяці з моменту отримання коштів. Таким чином, ОСОБА_1, будучи в довірливих стосунках з ОСОБА_8, повторно, з метою заволодіння чужими коштами та діючи з корисливих мотивів, переконавши ОСОБА_8, що виконає умови договору, ввів її в оману та отримав від неї гроші в сумі 800 грн. ( 200 грн за виконану роботу, 600 грн на закупівлю необхідного матеріалу), хоча не мав наміру виконувати ремонт вказаних меблів через небажання це робити та відсутність такої можливості, що пов'язано з поломкою відповідного ремонтного устаткування та інструменту, про що ОСОБА_1 такі відомості приховав від потерпілого. В період часу з серпня 2012 року по 2 жовтня 2013 року ОСОБА_1 ремонт дивану не виконав і таким чином, шляхом обману та зловживаючи довірою з боку ОСОБА_8 шахрайським шляхом заволодів її коштами в загальній сумі 800 грн., які обернув в свою користь, потратив їх на особисті потреби, чим заподіяв ОСОБА_8 майнову шкоду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся, та пояснив, що дійсно мав провести ремонт меблів потерпілих, не заперечує факт отримання від них певних коштів, однак своєчасно не зміг виконати зобов'язання, оскільки захворів і в нього вийшло з ладу необхідне обладнання..

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового провадження, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд обмежився лише дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 в період з 2010 по 2012 роки вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), з кваліфікуючою ознакою вчинене повторно, а тому його дії кваліфікує за ст.190 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи позицію обвинувачення та потерпілих щодо виду і міри покарання, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ст.190 ч.2 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України та покладенням на нього передбачених ст.76 КК України обов'язків, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Заявлені потерпілими і прокурором позови підлягають задоволенню як такі що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і беззаперечно визнані обвинуваченим.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.1, 2 КК України, за якою призначити йому покарання у виді трьох років обмеження волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Позов прокурора Тростянецького району Вінницької області, позови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 1000 грн. матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_3 - 1360 грн. матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_4 - 1000 грн. матеріальної шкоди, на користь Ободівського дитячого закладу оздоровлення і відпочинку «Колос» - 1366 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляції через Тростянецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: