Рішення № 37873541, 20.01.2014, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1851/13-ц

Провадження № 2/147/26/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2014 року Тростянецький районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошина І.А.

за участі секретаря судового засідання Чудак Г.І.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Тростянець Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов'язання сплати боргу за спожиті комунальні послуги та квартплату зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про вселення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов'язання сплати боргу за спожиті комунальні послуги, вказуючи, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 04.12.2003 року. У вказаній квартирі зареєстрований її колишній чоловік - відповідач ОСОБА_4, з яким вона однією сім'єю не проживає з серпня 2012 року. Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.03.2013 року шлюб між ними розірвано. Маючи намір продати вказану квартиру, вона не може цього зробити, оскільки в квартирі прописаний відповідач, який добровільно відмовляється знятись з реєстрації і який фактично в квартирі не проживає з вересня 2012 року. В зв'язку з цим просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1. Крім того, просить суд зобов'язати відповідача сплатити борг за спожиті комунальні послуги та квартплату в сумі 4279,41 грн.

ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про вселення, вказуючи, що з 14.02.1999 року по 11.03.2013 року перебував в шлюбі з позивачкою. Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.03.2013 року шлюб між ними розірвано. За період шлюбу він з відповідачкою провели спірній квартирі ремонт, зробили прибудови, внаслідок чого площа квартири збільшилась майже вдвічі. Бажає проживати у вищевказаній квартирі, користуватися нею, оскільки в квартиру існує два окремі входи та відповідна житлова площа. Однак з кінця серпня 2013 року позивачка унеможливила його проживання в квартирі, оскільки змінила замки від вхідних дверей. Іншого придатного для проживання житла в м.Ладижин в його власності немає. Відповідно до даних його паспорта він зареєстрований в АДРЕСА_1. Просив суд вселити його у вказану квартиру.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 первісний позов підтримали, зустрічний не визнали з підстав викладених в позовній заяві. Додатково ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_4 в квартирі не проживає з серпня 2012 року. Дійсно замки вона поміняла в кінці серпня 2013 року, коли приїхала з дітьми з відпочинку і дізналась, що в її відсутність ОСОБА_4 з квартири вивозив речі і меблі.

ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнали, зустрічний підтримали, пославшись на обставини викладені в позовній заяві та запереченнях. ОСОБА_4 додатково пояснив, що він проживав і був зареєстрований у спірній квартирі і мав намір далі в ній проживати, оскільки за домовленістю з ОСОБА_3 мав проживати в двох прибудованих кімнатах, які мали окремий вхід. Він тимчасово проживав в своїх батьків, однак в спірній квартирі були його речі. В квартирі він також проживав, в двох його кімнатах він спілкувався з дітьми. Маючи намір зробити в них ремонт і опалення, він вивіз речі і меблі. В кінці серпня 2013 року позивачка унеможливила користування квартирою, оскільки змінила замки від вхідних дверей.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_3 необґрунтований і задоволенню не підлягає, проте, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються:

- ст.9 ЖК України - ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом;

- ст.64 ЖК України - до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї;

- ст.156 ЖК України - до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу;

- ст.162 ЖК України - плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги;

- ст.405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом;

В судовому засіданні встановлено, що сторони 14.02.1999 року уклали шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб (а.с.10)

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.03.2013 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.а.с.11-13).

04.12.2003 року ОСОБА_3 було подаровано квартиру АДРЕСА_1, про що свідчить копія договору дарування (а.с.21).

Відповідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.22).

Відповідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В даному випадку такою обставиною є відсутність члена сім'ї без поважних причин без поважних причин понад один рік.

Вказану обставину ОСОБА_3 в судовому засіданні не довела, тому суд вважає, що ОСОБА_4 не втратив права користування квартирою АДРЕСА_1.

Поряд з цим, суд вважає, що в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_3 чинить ОСОБА_4 перешкоди в користуванні спірною квартирою, а тому останній підлягає вселенню в квартиру АДРЕСА_1.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 4279,41 грн., суд вважає, що в цій частині позов також не підлягає задоволенню, оскільки заявлений в інтересах третьої особи, яка такі вимоги не заявляє, оскільки КП «Добробут» за заявою ОСОБА_3 в судовому засіданні виключено з учасників процесу.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог:

1) про позбавлення права власності на житлове приміщення;

2) про позбавлення права користування житловим приміщенням;

3) про визнання особи безвісно відсутньою;

4) про оголошення фізичної особи померлою.

Водночас відповідно до ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Вказані обставини ОСОБА_3 в судовому засіданні не доведені, тому в суду відсутні правові підстави зобов'язувати орган реєстрації зобов'язувати зняти ОСОБА_4 з реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.9, 64, 156, 162 ЖК України, ст.405 ЦК України, ст.30, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов'язання сплати боргу за спожиті комунальні послуги та квартплату - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про вселення - задовольнити.

Вселити ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 114 грн. 70 коп. сплаченого при подачі позову судового збору, а також 2000 грн. витрат на юридичну допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: