Ухвала суду № 37873467, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3266/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Ганечко О.М.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фастівської об»єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСПАДА ПЛЮС» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Фастівської ОДПІ Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ Київської області ДПС № 0000042202, № 0000052202, № 0000062202 від 19 лютого 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Фастівська ОДПІ Київської області ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21 січня 2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ЕСПАДА ПЛЮС» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» за період з 01 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року, за результати якої складено акта № 31/2202-37871032 від 28 січня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 122 308, 00 грн., у т.ч. за квітень 2012 року на 40 325, 00 грн., за травень 2012 року на 81 983, 00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 19 558, 00 грн.; п. 138.2 ст. 138 , п. п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток на 148 960, 00 грн.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки податковий орган прийшов до висновку про безтоварність господарських операцій позивача на підставі Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва № 4020/22-4/37567248 від 28 вересня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 грудня 2011 року по 30 червня 2012 року, яким встановлено відсутність документів на підтвердження транспортування і зберігання товару.

На підставі Акта перевірки прийняті 19 лютого 2013 року відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000042202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 148 960, 00 грн. та штрафні санкції у сумі 37 240, 00 грн.;

№ 0000052202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 122 308, 00 грн. та штрафні фінансові санкції у сумі 30 577, 00 грн.;

№ 0000062202, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у зв»язку з завищенням залишку від'ємного значення з цього податку у сумі 19 558, 00 грн.

Між тим, колегія суддів з рішенням податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у квітні 2012 року між позивачем та ТОВ ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 17 від 05 квітня 2012 року.

Відповідно до умов даного договору, Продавець (ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД») зобов'язується передати у власність Покупцеві (ТОВ «ЕСПАДА ПЛЮС») Товар (меблеву фурнітуру, пластик декоративний, профіль, шпалери, арки МДФ, перфоровані панелі, ротангове полотно, ДСП, ДВП, дзеркало, скло) в асортименті, кількості та ціні згідно рахунків-фактур та видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» укладено додаткову угоду № 1/17 від 07 квітня 2012 року до вищезазначеного договору купівлі-продажу № 17, якою визначено, що поставка товару відбувається за умовами DDP «Інкотермс-2000».

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

З метою підтвердження оформлення довіреностей для отримання товарів (матеріалів) від ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД», позивачем надано витяг із електронного журналу обліку виданих доручень за 2 квартал 2012 року.

Для підтвердження оприбуткування придбаного у ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» товару на складі, позивачем подано засвідчені витяги з журналу обліку товарно-матеріальних цінностей за квітень-травень 2012 року, у яких відображено найменування

оприбуткованої продукції; її кількість; постачальника; дату і час надходження; дані відповідального за доставку; особу, яка її прийняла та її підпис.

Також позивачем подано реєстр отриманих та виданих податкових накладних за квітень-червень 2012 року та податкові накладні з податку на додану вартість за цей же період.

Крім того, позивачем на підтвердження відображення у бухгалтерському обліку операцій з ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» надані: оборотно-сальдова відомість за квітень-червень 2012 року, картка рахунку 631 за період з квітня по червень 2012 року, картка рахунку 201 за другий квартал 2012 року, калькуляція виробництва продукції в розрізі використання сировини та матеріалів від ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД».

На підтвердження факту наявності складських приміщень та обладнання для ведення господарської діяльності, позивачем подано засвідчені копії договору оренди виробничо-складського приміщення № 4/12 від 10 січня 2012 року із актом прийому-передачі № 1 від 10 січня 2012 року та договір про оренду виробничого обладнання № 5/12 від 20 січня 2012 року, акт прийому-передачі № 1 від 20 січня 2012 року.

Недоліків як у первинних документах, так і в податкових накладних у ході перевірки не встановлено.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ПП «Унісон дизайн» були чинні. Крім того, вказана особа була зареєстрована платником податку на додану вартість.

Основними видами його діяльності позивача є: виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; виробництво кухонних меблів; виробництво інших меблів; діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; вантажний автомобільний транспорт; спеціалізована діяльність із дизайн; ремонт меблів і домашнього начиння.

Як вбачається з матеріалів справи, поставлені ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» товари позивач використав у власній господарській діяльності, а виготовлена із придбаних матеріалів готова продукція у подальшому реалізовувалась ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», ТОВ «ДЦ УКРАЇНА», ТОВ «СУМАРТ ЛТД», ПАТ «Фоззі-Фарм», що підтверджується поданими завіреними копіями договорів, видаткових накладних, банківських виписок.

З приводу відсутності товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов договору поставка товару відбувалась на умовах DDP у відповідності до норм «Інкотермс-2000»: «продавець здійснює поставку покупцю товару з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення».

Отже, продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, оскільки максимальний обсяг обов'язків покладається на нього.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання договорів підтверджується вищезазначеними матеріалами справи .

Також як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва № 4020/22-4/37567248 від 28 вересня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 грудня 2011 року по 30 червня 2012 року, оскільки в ньому не досліджувалась поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

А відповідачем в свою чергу не надано будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, не наведено в чому саме порушено зазначені в акті та податкових повідомленнях-рішеннях приписи податкового законодавства України.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фастівської об»єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Хрімлі О.Г.