Постанова № 37868990, 13.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 березня 2014 року 09год.30хв. Справа № 808/8707/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329"

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) - звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" (далі - відповідач) про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 43876,33 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач не відшкодовує органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначених працівникам відповідача на пільгових умовах згідно з п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) з травня по серпень 2013 року. Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат. Від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання також не прибув, надав до канцелярії суду письмові заперечення на адміністративний позов. Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, зазначив, що річних розрахунків відповідач не отримував, формування та направлення проміжних (протягом поточного року) розрахунків витрат є безпідставним. Згідно з нормами пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, збережено порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв на момент прийняття цього Закону. В момент набрання чинності з 01.01.2004 Закону № 1058-IV, Закон №1788-ХІІ не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону № 1788-ХІІ, що дає всі підстави стверджувати, що у відповідача відсутній передбачений законодавством обов'язок відшкодовувати витрати ПФУ на вказані цілі. З 2005 року питання відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту, на законодавчому рівні взагалі не врегульоване і відповідно у підприємства взагалі відсутній обов'язок такого відшкодування. В задоволенні позову просив відмовити, справу розглянути в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву, дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" - пройшов процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (а.с.62-63). Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329": ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій, розрахунками стажу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, копіями трудових книжок (а.с.16-61, 142-143).

Позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача (а.с.7-15, 105-107). Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 43876,33 грн. (а.с.6).

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №400/97-ВР від 26.06.1997) встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі іменується - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджують наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії працівникам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з травня 2013 року по серпень 2013 року в сумі 43876,33 грн. Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаних пенсіонерах визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №400/97-ВР від 26.06.1997 та Інструкції.

Встановлені судом обставини справи підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.

Посилання відповідача на те, що він не отримував розрахунки фактичних витрат, а тому у нього відсутній обов'язок відшкодовувати вказані витрати суд вважає необґрунтованими, оскільки п. 6.4 Інструкції покладає обов'язок на УПФУ щодо надсилання таких розрахунків. Той факт, що відповідач ухилявся від отримання поштової кореспонденції не звільняє його від визначеного законодавством обов'язку відшкодовувати фактичні витрати.

Щодо покликання відповідача на відсутність у позивача обов'язку надсилати проміжні розрахунки суд зазначає, що відповідачем не оскаржувалися дії органів Пенсійного фонду по формуванню та направленню таких розрахунків.

Щодо покликання відповідача на те, що ним не видавалася довідка що уточнює особливий характер роботи ОСОБА_3, а відтак призначення вказаній особі пенсії на пільгових умовах безпідставне, суд зазначає, що відповідач не оскаржував дії органів Пенсійного фонду щодо призначення пенсії (протоколи про призначення пенсії на пільгових умовах) ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача щодо відсутності у підприємства обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п. "з" Закону № 1788-ХІІ, про відсутність в УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя права на стягнення вказаних сум - спростовуються вищевикладеними нормами чинного законодавства.

Крім того, аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного суду України від 21.02.2012 року у справі № 21-19а12.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство №12329" (код ЄДРПОУ 03114164) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з травня по серпень 2013 року в розмірі 43876,33 грн. (сорок три тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 33 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька