Постанова № 37868986, 13.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/9483/13-а

13 березня 2014 року 15год. 18хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Клименко А.П.

відповідача: представник не з'явився; третьої особи: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агрофірма "Дружба"

до Державного інспектора сільського господарства в Запорізькій області Оболонського Віктора Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області про скасування Приписів від 16.08.2013р. №000018/Т-Пр та від 13.11.2013р. №000032/Т-Пр , -ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агрофірма "Дружба" (далі по тексту постанови - позивач, ТОВ "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агрофірма "Дружба") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державного інспектора сільського господарства в Запорізькій області Оболонського Віктора Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області. В позовній заяві позивач просить: скасувати припис відповідача про усунення позивачем порушень вимог земельного законодавства № 0000018/Т-Пр від 16.08.2013 в частині виготовлення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь та припис № 0000032-Т-Пр від 13.11.2013 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 14 вересня 2013 року всі зауваження стосовно земельного законодавства позивачем були виконані, крім виготовлення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Однак, зі змісту ч. 5 ст. 25, ст. 33-1, абз. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону земель" не вбачається прямого обов'язку землекористувачів виготовляти проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. А відтак, позивач жодних порушень не допустив, приписи є протиправними та підлягають скасуванню. Представник позивача в судовому засіданні позов просив задовольнити повністю.

Від відповідача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників. Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Порядок розроблення таких проектів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134. Відповідно до ч. 18 перехідних положень Земельного кодексу України, на період до 1 січня 2015 року вимоги частини четвертої статті 22 цього Кодексу поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів. Оскільки площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача, значно перевищує 100 га, вимоги відповідача є законними та обґрунтованими. Також позивачем не надано доказів реєстрації усіх договорів оренди. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. При цьому суд врахував таке.

Державним інспектором сільського господарства в Запорізькій області Оболонським В.С. проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства позивачем. В результаті перевірки встановлено, що підприємство використовує частину земельних ділянок без державної реєстрації права власності чи права користування земельною ділянкою, самовільно використовує земельну ділянку площею 1,8 га; межі земельної ділянки не закріплені на місцевості межовими знаками встановленого зразка; на підприємстві відсутній проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. За результатами проведеної перевірки складено припис № 000018/Т-ПР від 16.08.2013 (а.с.5). Вказаним приписом позивачу приписано в місячний термін усунути порушення земельного законодавства.

08.11.2013 відповідачем проведено перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства, результати якої оформлено актом перевірки (а.с.7-16). Вказаною перевіркою встановлено, що позивач, на порушення ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України, використовує земельні ділянки без правоустановчих документів та без державної реєстрації права власності чи права користування земельною ділянкою, а саме, 5 договорів оренди землі знаходяться на реєстрації у відділі Держкомзему у Токмацькому районі; в порушення ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України, використовує земельні ділянки без розробленого та затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою, що забезпечує економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

За результатами проведення такої перевірки відповідачем складено повторний припис № 000032/Т-ПР від 13.11.2013 (а.с.6). У приписі відповідач зазначив, що позивач не зареєстрував 5 договорів оренди з пайовиками, на підприємстві відсутній проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Позивач, не погодившись із приписами, оскаржив їх в судовому порядку, а саме, припис № 0000018/Т-Пр від 16.08.2013 - в частині виготовлення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, припис № 0000032-Т-Пр від 13.11.2013 - в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про скасування приписів в частині виготовлення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Статтею 52 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів.

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначають розміщення виробничих будівель і споруд; організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов, формування інженерної та соціальної інфраструктури; визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва; складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні; проектування полів сівозміни; розробку плану переходу до прийнятної сівозміни, перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 р. N 1134, затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Судом встановлено, що позивач використовує земельні ділянки на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району загальною площею 4371,3587 га (довідка № 2 від 08.01.2014 (а.с.51)), у позивача на час винесення оскаржуваних приписів проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, відсутній. Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Щодо покликання позивача на внесення змін до законодавчих актів, які скасовують обов'язкову наявність проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, суд зазначає, що на дату винесення приписів та на дату розгляду справи такі зміни до законодавства не внесено.

Поряд з обумовленим суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія договору № 290-13 від 18.11.2013, укладеного між позивачем та ПП "Інфотера" про розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (а.с.64-71). Однак, такий договір позивачем укладено лише 18.11.2013 року, тобто після отримання двох приписів. Станом на дату винесення приписів у позивача такий договір був відсутній.

А відтак, підстави для скасування приписів в частині виготовлення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь - відсутні.

Стосовно позовних вимог про скасування припису від 13.11.2013 № 000032-Т-ПР в частині реєстрації договорів оренди з пайовиками, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. З врахуванням внесених змін, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до довідки № 2 від 08.01.2014, виданої позивачем, підприємство використовує земельні ділянки на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району загальною площею 4371,3587 га; договір з Токмацькою районною державною адміністрацією на площу 13,97 га, договори з пайовиками 1144 одиниць на площу 4357,3887 га. (а.с.51).

Відповідно до інформаційного листа Держземагенства у Токмацькому районі Запорізької області від 30.01.2014 № 01-01-04/181 (а.с.80), в архіві відділу знаходяться договори оренди земельних часток (паїв), укладених між позивачем та власниками земельних часток і які пройшли державну реєстрацію до введення в дію Постанови № 1051 від 17.10.2012 року в кількості 518 шт. на площі 3334,3445 га. Відповідно до довідки, виданої виконкомом Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області від 17.02.2014 № 98 (а.с.103), в Новомиколаївській сільській раді зареєстровано 298 договорів оренди по сертифікатам, укладених позивачем на площу 226,629 га (пасовища). Позивачем також надано список зареєстрованих договорів оренди землі по земельних сертифікатах станом на 1 січня 2014 року - 276 договорів (а.с.107-113) та список орендодавців позивача, договори оренди з якими зареєстровані згідно державних актів на землю - 518 договорів (а.с.114-128).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч наведеній нормі, не надав суду доказів на підтвердження того, усі договори оренди по земельних ділянках, які перебувають у користуванні позивача, пройшли державну реєстрацію у встановленому законом порядку.

А відтак, припис від 13.11.2013 № 000032-Т-ПР в частині реєстрації договорів оренди з пайовиками - є правомірним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька