Рішення № 37868620, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22486/13 27.01.14

За позовомПершого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Ютейр-Україна»Простягнення 275 352,31 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача-1: не з'явився;

позивача-2: Харченко В.І. - дов. № 67 від 05.09.2013 р.;

від відповідача: Неграбовий О.О. - дов. № 67 від 05.09.2013 року;

прокурор: Телічко І.В. - посвідчення № 002689

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Ютейр - Україна» про стягнення 275 352,31 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.12.2013 року.

У судовому засіданні 09.12.2013 року прокурор надав усні пояснення.

Представники сторін в судове засідання 09.12.2013 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд даної справи до 20.01.2014 р.

16.01.2014 р. через канцелярію суду від прокурора надійшли додаткові документи та пояснення по справі.

17.01.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що прокурором невірно було визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.01.2014 р. підтримав подане ним через канцелярію суду клопотання про залишення позову без розгляду, яке судом було розглянуто та відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду якщо позовну заяву підписано особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду судом відмовлено.

Прокурор в судове засідання 20.01.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача-1 в судове засідання 20.01.2014 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав письмові пояснення по справі.

Крім того, представник позивача-2 подав письмове клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача-1 та прокурора, суд відклав розгляд справи до 27.01.2014 р.

Прокурор через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 101 618,80 грн. та 1 190,31 пені.

У судовому засіданні 27.01.2014 р. прокурор підтримав подану ним через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у відповідності до якої просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заява прокурора про зменшення розміру позовних вимог судом була розглянута та прийнята.

Представник позивача у судове засідання 27.01.2014 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.01.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача-2, відповідача та прокурора, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Державний авіаційний метеорологічний центр» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Ютейр-Україна» (замовник) 29.01.2013 року було укладено договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 05.03.-2013, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з надання послуг з метеообслуговування, а саме:

- пакету послуг з метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден (ПС) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни;

- пакету послуг для передпольотної метеопідготовки, отриманих через синоптика або дистанційно через мережу Інтернет за допомогою автоматизованої системи «МетеоБрифінг» (за запитом)

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що замовник своєчасно в необхідному обсязі приймає послуги з метеообслуговування та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та договором

Відповідно до п. 3.1 договору, до 05 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості польотів шляхом надання виконавцем замовнику реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування та складає акт здачі-приймання наданих Послуг.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що замовник, після отримання платіжних документів та акта здачі-приймання наданих послуг, зобов'язаний підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання Акту здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, акта здачі-приймання наданих послуг вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, Акта здачі-приймання наданих послуг протягом 3 (трьох) банківських робочих днів зобов'язаний перерахувати кошти виконавцю. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений Замовником не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що підставою для оплати вартості наданих у відповідному місяці послуг з метеообслуговування є рахунок-фактура з прикладеними актами здачі-приймання наданих послуг.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір вступає в дію з 01 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача-2 та прокурор зазначив, що на виконання умов договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 05.03-2013 від 29.01.2013 р. виконавцем були надані замовнику послуги з метеообслуговування екіпажів перевізників у серпні-вересні 2013 року на суму 274 162,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). В свою чергу, відповідач за надані послуги розрахувався частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 101 618,80 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 101 618,80 грн. основного боргу та 1 190,31 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 05.03-2013 від 29.01.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що замовник, після отримання платіжних документів та акта здачі-приймання наданих послуг, зобов'язаний підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання Акту здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, акта здачі-приймання наданих послуг вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, Акта здачі-приймання наданих послуг протягом 3 (трьох) банківських робочих днів зобов'язаний перерахувати кошти виконавцю. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений Замовником не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем-2 відповідачу у період з серпня по вересень 2013 р. були надані послуги з метеобслуговування екіпажів на суму 274 162,00 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Представник позивача надав суду копії банківських виписок, з яких вбачається, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду (20.11.2013 р. та 14.01.2014 р.) було погашено заборгованість у розмірі 101 618,80 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 101 618,80 грн. суми основного боргу за надані послуги підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 190,31 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеообслуговування, згідно з пунктом 3.2 договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2 % від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 190,31 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Отже, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду), здійснені судові витрати покладаються на нього.

Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між сторонами частково було врегульовано внаслідок сплати відповідачем суми боргу, проте і виник він внаслідок неправильних дій останнього. У зв'язку з чим, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, оскільки сплату заборгованості було здійснено після подання позивачем позовної заяви до суду.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження в частині стягнення 101 618,80 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Ютейр-Україна» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 36129430) на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» (місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ 23568810) 1 190 (одну тисячу сто дев'яносто) грн. 31 коп. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Ютейр-Україна» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 36129430) на користь Державного бюджету України 2 056 (дві тисячі п'ятдесят шість) грн. 18 коп. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

03.02.2014 р.

Суддя Спичак О.М.