Ухвала суду № 37866549, 27.03.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/24/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова Г. В.Номер провадження 22-ц/788/616/14 Суддя-доповідач - Бойко Категорія - 55

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Бойка В. Б.,

суддів - Кононенко О. Ю., Семеній Л. І.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Гранфінресурс " на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 лютого 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Гранфінресурс " про визнання договору недійсним, відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним договір №224714 від 06 грудня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ « Гранфінресурс » ( далі - ТОВ ). Стягнуто з ТОВ на позивачки 1300 грн., сплачених за договором. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ТОВ, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. При цьому вказує, що, на його думку, відсутні законні підстави для визнання правочину недійсним та для стягнення коштів на користь позивачки.

Також зазначає, що оспорюваний договір був підписаний повноважними особами, він містить всі суттєві умови передбачені законом і які мають істотне значення, ці умови були узгоджені сторонами шляхом звернення позивача з пропозицією щодо укладання договору та погодженням відповідачем на укладання такого договору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ Дудушко М.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення позивачки ОСОБА_2, яка заперечує проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір між сторонами був укладений 26 грудня 2013 року, укладення такого договору не відповідало вимогам законодавства, оскільки для цього відповідач повинен був отримати у встановленому законом порядку відповідну ліцензію. В силу ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1,3 ст. 215, ст. 227 ЦК України, суд визнав договір недійсним, а також на підставі ч. 1 ст. 216 ЦПК України, стягнув з відповідача на користь позивача 1300 грн. коштів за договором.

Колегія суддів може погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 2013 року між сторонами було укладено договір №224714 разом з додатками ( а.с. 8-10 ).

Відповідно до умов п. 1.1 договору відповідач зобов'язався вчинити від імені та за рахунок учасника - позивача певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або відповідної суми у позику, зазначеної у Додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності Програми « Альянс Україна », що міститься в Додатку №2, в тому числі : сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування; організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини.

Також зазначеним договором передбачені обов'язки учасника, зокрема, сплатити одноразовий комісійний внесок.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору, учасник в день підписання договору сплачує одноразовий комісійний внесок та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачує загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 додатку №2 до договору, його предметом є послуги з формування реєстру учасників програми, метою яких є придбання товару або відповідної суми у позику.

Як вбачається з п. 4.1 ст. 4 додатку №2, після вчасної сплати чергового загального платежу учасник набуває право брати участь у найближчому заході, коли фонд реєстру є достатнім.

Конкретні умови отримання учасником заявленої суми визначені у ст. 5 цього додатку.

Адміністратор гарантує учаснику надати обумовлену грошову суму за умови виконання останнім всіх умов договору і додатків до нього ( ст. 12 додатку №2 ).

На виконання умов договору, позивачка 26 грудня 2013 року сплатила попередній внесок 1300 грн., що підтверджується квитанцією ( а.с. 7 ).

Із матеріалів справи вбачається також, що ТОВ є Адміністратором соціальної програми для населення, тобто адмініструє грошові кошти учасників і його діяльність регулюється Законом України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ».

Згідно статті 1 Договору, відповідач зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника - позивача певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або надати учаснику відповідну суму позики в тому числі: сформувати Реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги.

Пунктом 3 частині 1 ст. 9 Закону « Про ліцензування певних видів господарської діяльності» зазначено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність , зокрема з надання фінансових послуг.

Згідно з п. 1.5 ч. 1 ст. 1 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг », фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок інших осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку , збереження реальної вартості фінансових активів. Такими фінансовими послугами, як зазначено в пунктах 2, 6, 11 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, вважається довірче управління фінансовими активами, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту та адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах.

Законом України від 02.06. 2011 року « Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» стаття 4 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг « доповнена таким видом фінансової послуги як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах ( п. 11-1 статті 4 ). Даний закон набрав чинності з 09.01. 2012 року.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень цього Закону зазначено : спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Згідно п. 3 Прикінцевих положень цього Закону, фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідності з вимогами цього Закону.

З аналізу вказаного законодавства вбачається, що ліцензійні умови для здійснення діяльності адміністрування фінансових активів для придбання товарі у групах мали бути розроблені та затверджені в шестимісячний строк з дня опублікування цього закону. Фінансовим установам цим законом було надано час протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Закону, тобто до 09 січня 2013 року.

Оскільки спірний договір між сторонами був укладений 26 грудня 2013 року, колегія суддів не вбачає неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Гранфінресурс " відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 лютого 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -