Рішення № 37865489, 28.02.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21811/13-ц

Провадження № 2/161/5910/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

в складі: головуючої - судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

з участю: представника позивача Марченко І.І.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2013 року в суд звернулось ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.

Свій позов мотивує тим, що 21.02.2007 року установою банку та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/1101/74/33958.

Згідно вказаного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у вигляді не віднвлювальної кредитної лінії з лімітом 52 300,00 доларів США строком до 20 лютого 2027 року зі сплатою 14,5 % річних.

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог п. 3.2 Кредитного договору № 014/1101/74/33958 від 21.02.2007 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшою видачею готівки через касу банку.

В забезпечення виконання умов кредитного договору був укладений договір поруки № 014/1101/74/33958/П від 21.02.2007 року між банком та ОСОБА_5, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком по зобов'язаннях ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору № 014/1101/74/33958 в повному обсязі цих зобов'язань.

Згідно п. 3.1 зазначеного договору поруки поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком.

Оскільки, відповідач не повертав кредит, то згідно п. 6.5 Договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

В зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_4 строків погашення кредиту банк був змушений звернутися до нього та поручителя з позовом про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги банку були задоволені рішенням Луцького міськрайонного суду від 30.09.2010 року у справі № 2-9122/101, згідно з яким з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача 531 950,16 грн. заборгованості за договором № 014/1101/74/33958 від 21.02.2007 року, а також судові витрати.

З моменту відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду від 30.09.2010 року і на момент подачі цього позову рішення суду не виконується, а заборгованість продовжує зростати.

Оскільки попередні позовні вимоги банку задоволені в розмірі 531 950,16 грн.- з поданого розрахунку заборгованості станом на 03.07.2009 роу, на це2й час є наявною заборгованість позичальника за зростаючими процентами та пенею.

Оскільки, ОСОБА_4 було порушено умови договору, а саме не вчасно проводиться повернення кредиту, станом на 03.06.2013 року за відповідачем рахується заборгованість за відсотками за період з 0407.2009 року по 03.06.2013 року в розмірі 26 321,97 доларів США, що в еквіваленті до гривні (офіційний курс 1 долара США - 7,9930 грн.) становить 210 391,51 грн., пеня - 1 036 447,11 грн., а всього заборгованість відповідача складає 1246838,62 грн.

Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість по кредитному договору № 014/1101/74/33958 від 21.02.2007 року в розмірі 1246838,62 гривень та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених у заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явивсь по невідомих суду причинах, хоча належним чином був повідомлений про місце, день та час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток, а тому суд вважає можливим провести розгляд справи по наявних доказах у відсутності відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив застосувати строки позовної давності до нарахованих відсотків та пені.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 21.02.2007 року установою банку та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/1101/74/33958 (а.с. 4-9).

Згідно вказаного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у вигляді не віднвлювальної кредитної лінії з лімітом 52 300,00 доларів США строком до 20 лютого 2027 року зі сплатою 14,5 % річних.

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог п. 3.2 Кредитного договору № 014/1101/74/33958 від 21.02.2007 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшою видачею готівки через касу банку.

В забезпечення виконання умов кредитного договору був укладений договір поруки № 014/1101/74/33958/П від 21.02.2007 року між банком та ОСОБА_5, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком по зобов'язаннях ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору № 014/1101/74/33958 в повному обсязі цих зобов'язань (а.с. 10).

Згідно п. 3.1 зазначеного договору поруки поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком.

Оскільки, відповідач не повертав кредит, то згідно п. 6.5 Договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

В зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_4 строків погашення кредиту банк був змушений звернутися до нього та поручителя з позовом про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги банку були задоволені рішенням Луцького міськрайонного суду від 30.09.2010 року у справі № 2-9122/101, згідно з яким з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача 531 950,16 грн. заборгованості за договором № 014/1101/74/33958 від 21.02.2007 року, а також судові витрати.

З моменту відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду від 30.09.2010 року і на момент подачі цього позову рішення суду не виконується, а заборгованість продовжує зростати.

Оскільки попередні позовні вимоги банку задоволені в розмірі 531 950,16 грн. - з поданого розрахунку заборгованості станом на 03.07.2009 року, на цей час є наявною заборгованість позичальника за зростаючими процентами та пенею.

Оскільки, ОСОБА_4 було порушено умови договору, а саме не вчасно проводиться повернення кредиту, станом на 03.06.2013 року за відповідачем рахується заборгованість за за відсотками за період з 0407.2009 року по 03.06.2013 року в розмірі 26 321,97 доларів США, що в еквіваленті до гривні (офіційний курс 1 долара США - 7,9930 грн.) становить 210 391,51 грн., пеня - 1 036 447,11 грн., а всього заборгованість відповідача складає 1246838,62 грн.

Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Згідно п. 3 зазначеного договору поруки поручитель відповідає за зобов'язаннями позичальника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним, за сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих банку невиконанням або неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору. Поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком. Договори поруки діють до повного виконання обов'язків боржника по кредитному договору.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. А відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні відповідати перед кредитором - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Застосування до відповідачів подвійної відповідальності суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а отже розмір, нарахованої банком, пені підлягає зменшенню.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про застосування відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строків позовної давності - один рік до вимог про стягнення неустойки (пені).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Представник позивача в судовому засіданні повідомила, що пеня за період з 16.06.2012 року по 03.06.2013 року становить 429 779,45 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про зменшення неустойки (пені) за договором до 400 000,00 грн.

Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню за кредитним договором становить 610 391,51 грн.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 610 391,51 грн.

Крім того, з відповідачів підлягають до стягнення судового збору в розмірі 3 441,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 536, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, в користь Публічного акціонерного товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції заборгованість по кредитному договору № 014/1101/74/33958 від 21.02.2007 року в розмірі 610 391,51 (шістсот десять тисяч триста дев'яносто одну гривню п'ятдесят одну копійку) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 3 441,00 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню судового збору по 1 720,50 (одній тисячі сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) грн. з кожного

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання скарги про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги про апеляційне оскарження, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя луцького міськрайонного суду В.П.Пушкарчук