Рішення № 37864982, 26.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2808/14 26.03.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

про стягнення 10 936,53 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача Грабова І.А. - представник за довіреністю № 3364/18 від 23.12.2013 р.

від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 26.03.2014, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення 10 936,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору страхування наземного транспорту № 1289а/12кр/во від 30.08.2012, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Suzuki» державний номер НОМЕР_5, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1166, 1188 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Geely» державний номер НОМЕР_3, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» позивач просить стягнути з відповідача 10 936,53 грн. в якості відшкодування витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2014 порушено провадження у справі № 910/2880/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 26.03.2014.

11.03.2014 на адресу Господарського суду м. Києва надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Geely» державний номер НОМЕР_3.

У судове засідання 26.03.14 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву та документи на виконання вимог ухвали суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. За доводами відповідача ним було отримано лист та перелік документів від позивача щодо виплати страхового відшкодування лише 21.12.2013 р., а тому за переконанням відповідача граничним строком для добровільної виплати страхового відшкодування є 20.3.2014 р. У зв'язку з чим відповідач вважає позовні вимоги позивача передчасними та просить відмовити у позові повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів відповідача, вважаючи їх надуманими та просив суд задовольнити позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

За договором добровільного страхування транспортних засобів № 1289а/12кр/во від 30.08.2012 ПрАТ «СК «АХА Страхування» було застраховано автомобіль «Suzuki» державний номер НОМЕР_5, страхувальником та вигодонабувачем по договору є ОСОБА_2. Строк дії договору з 30.08.2012 по 30.08.2013.

Згідно відомостей № 9220026 про дорожньо-транспортну пригоду: 23.06.2013 на Феодосівській розв'язці у м. Сімферополі мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю двох автомобілів: «Suzuki» державний номер НОМЕР_5, під керуванням гр. ОСОБА_3 та «Geely» державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4, під керуванням гр. ОСОБА_5.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 п.13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 10.07.2013 р. справа № 123/7018/13-п (3/123/1825/2013).

Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Suzuki» державний номер НОМЕР_5, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до відповідно до звіту про оцінку № 5804.-07/13 від 13.07.2013 складає 12 999,77 грн.

Страхувальник транспортного засобу - автомобіля «Suzuki» державний номер НОМЕР_5, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

За страховим випадком - ДТП що сталась 23.06.2013 за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту від 16.07.2013р. за договором страхування № 1289а/12кр/во від 30.08.2012 визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 11 436,53 грн. Виплата вказаних витрат підтверджується платіжним дорученням № 45 475 від 17.07.2013 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «Geely» державний номер НОМЕР_3 підтверджується постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 10.07.2013 р. справа № 123/7018/13-п (3/123/1825/2013).

Пунктом 36.4. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_4 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 19.06.2013 р. до 18.06.2014 р. (Поліс АС/3157606), відповідно до якого, забезпечений транспортний засіб «Geely» державний номер НОМЕР_3, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 500 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля автомобіля «Suzuki» державний номер НОМЕР_5, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 1289а/12кр/во від 30.08.2012, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Suzuki» державний номер НОМЕР_5.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АС/3157606) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 500 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем в сумі 10 936,53 грн (11 436,53 грн - 500,00 грн).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не надано.

Заперечення відповідача щодо не порушення прав позивача та передчасності позовної заяви спростовуються наступним.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З приписів зазначених норм не вбачається, що позивач зобов'язаний звертатись до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування; натомість ними передбачено перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. Відповідно до зазначених законодавчих приписів позивач може реалізувати своє право шляхом подання позову до суду (постанова Вищого господарського суду України від 14.11.2012 № 5028/17/22/2012).

Враховуючи нездійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20, ідентифікаційний код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 10 936 (десять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 53 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.