Ухвала суду № 37861832, 19.03.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 128/916/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ганкіна І.А.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Шалімова О.Ю.

представників третіх осіб: Черепащука Р.А., Кривіцького М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Мрія Вороновиці" та Міністерства оборони України на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Мрія Вороновиці" до голови виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області Шевчука Юрія Юрійовича, виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Вінницький квартирно-експлуатаційний відділ Головного КЕУ Міністерства оборони України, Міністерство оборони України про визнання незаконним та скасування рішення щодо оформлення та видачі свідоцтва про право власності 40 квартирного житлового будинку загальною площею 3043,6 кв. м.у власність Держави в особі Міністерства оборони України , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним дій голови виконавчого комітету Вороновицької селищної ради, визнання незаконним та скасування рішення Вороновицької селищної ради за №4 від 19.01.2006 року.

Відповідно до постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 02 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

В свою чергу, третя особа - Міністерство оборони України не погоджуючись із судовим рішенням, також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а вищевказаний адміністративний позов залишити без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та заперечила проти апеляційної скарги Міністерства оборони України.

Представники третіх осіб на стороні відповідача у судовому засіданні проти тверджень позивача заперечили та просили суд задовольнити апеляційну скаргу Міністерства оборони України.

Відповідачі будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Враховуючи, що судом не визнавалась обов'язкова явка сторін, а матеріали справи містять докази належного та завчасного повідомлення осіб, які беруть участь у справі про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, у відповідності до положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу №1 загальних зборів робітників Вороновицької державної швейної фабрики, яким було необхідне житло від 17.12.1992 року був створений житлово-будівельний кооператив при Вороновицькій державній швейній фабриці по будівництву 40-ка квартирного житлового будинку, якому була дана назва «Мрія», що на теперішній час носить назву «Мрія Вороновиці».

24.12.1992 року виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради було прийнято рішення №57 про реєстрацію житлово-будівельного кооперативу «Мрія» при Вороновицькій державній швейній фабриці та був затверджений Статут ЖБК «Мрія».

28.12.1992 року Вінницькою РДА було видано розпорядження про включення до Державного реєстру по Вінницькому районі ЖБК «Мрія» для будівництва 40-ка квартирного житлового будинку для працівників Вороновицької державної швейної фабрики.

29.04.1993 року між ЖБК «Мрія» та Управлінням капітального будівництва Вінницької ОДА був укладений договір на проектування та будівництво зазначеного будинку.

В 1994 року ЖБК «Мрія» та її членами було укладено кредитні договора з банком «Україна», а саме, 25.07.1994 року на суму 600 000 000 крб, 13.10.1994 року на суму 450 000 000 крб, та 12.12.1994 року на суму 445 000 000 крб.

Також, в 1994 року відповідно до Інструкції Держбанку СРСР №20 від 24.11.1986 р. на підставі повідомлення банку «Україна» Вінницькою районною державною нотаріальною конторою було накладено заборону на відчуження житлового будинку до повного погашення кредиту на членів ЖБК «Мрія».

13.08.2004 року між ЖБК «Мрія» в особі директора Смельгіної Т.С. та ПП «ЮТА-А» в особі директора Юрчак Т.О. був укладений договір купівлі-продажу недобудованого житлового будинку на 40 квартир і на даний час в Вінницькому районному суді Вінницької області розглядається спір про визнання незаконним та скасування вищевказаного договору купівлі-продажу. Рішення по справі не постановлено.

В зв'язку з погашенням кредиту 19.01.2006 року Вінницькою дирекцією банку «Україна» було надіслано листа про зняття заборони на відчуження житлового будинку кооперативу «Мрія». Заборона на відчуження житлового будинку в зв'язку з повним погашенням кредиту була знята.

19.01.2006 року виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради було прийнято рішення №4 за яким було вирішено оформити 40 квартирний житловий будинок за адресою: вул. Вишнева, 5, в смт. Вороновиця Вінницького району у власність держави в особі Міністерства Оборони України в оперативне управління Квартирно-експлуатаційного відділу Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України та вирішено просити комунальне підприємство ВООБТІ оформити та зареєструвати свідоцтво про право власності.

30.01.2006 року КП ВООБТІ було оформлено та видане свідоцтво за №4 на будинок по вул.Вишнева, 5, в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області на державу в особі Міністерства Оборони України в оперативне управління Квартирно експлуатаційного відділу Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з того, що позивачем не було надано доказів, які б свідчили про незаконність рішення відповідача, яке оскаржує позивач та на підтвердження протиправності дій відповідача.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що первинним суб»єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

В силу ст.4 вказаного закону місцеве самоврядування в Україні здійснюється зокрема, на принципі колегіальності.

Згідно з ст.11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створюванні радами виконавчі органи.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях, а у відповідності до дії ст.ст.25,27,42,45, 46,51 ЗУ «Про місцеве самоврядування» рішення сесії ради приймаються виключно колегіально, у відповідності до порядку денного засідання виконкому та регламенту ради та делегованих виконкому повноважень. Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а не голові сільської, селищної, міської ради.

Разом з тим, рішення щодо наявності чи відсутності підтсав для видачі свідоцтва про право власності приймає відповідний інвентарний орган, яким у даному випадку був КП ВООБТІ.

Крім того, посилання позивача на те, що оскаржене рішення відповідача було прийнято в період дії обмеження на відчуження, яке було прийнято на підставі повідомлення банку від 26.01.1994 року нотаріальним органом, тому його слід визнати недійсним, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, з огляду на таке.

Як встановлено з тексту даної заборони, нотаріальним органом було накладено заборону на відчуження лише щодо окремих членів ЖБК «Мрія», тобто така дія носила індивідуальний характер та не включала в себе заборону на постановлення рішень щодо видачі свідоцтва про право власності.

Більше того, як досліджено з листа Регіонального уповноваженного ліквідатора банку «Україна» Педосенко Р.С. від 04.04.2006 року №050-042/347 в зв'язку з погашенням кредиту 19.01.2006 року Вінницькою дирекцією банку «Україна» було надіслано листа про зняття заборони на відчуження житлового будинку кооперативу «Мрія», що підтверджує правомірність дій нотаріуса по зняттю заборони на відчуження.

Що стосується апеляційної скарги Міністерства оборони України, в якій апелянт просить залишити адміністративний позов без розгляду, то суд апеляційної інстанції також не знаходить підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 16 серпня 2013 року причини пропуску строку на звернення позивача до суду було визнано поважними та поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом. Зазначена ухвала набрала законної сили та є чинною.

Слід зазначити, що положеннями КАС України не передбачена можливість оскарження ухвали про поновлення строку окремо, адже така ухвала не перешкоджає провадженню у справі.

Разом з тим, апелянт - Міністерство оборони України у своїй апеляційній скарзі та вході розгляду справи не навів нових підстав та не надав доказів, які б свідчили про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що приймаючи оскаржене апелянтами рішення відповідач діяв в межах та спосіб, передбачений діючим на час виникнення правовідносин законодавством, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Мрія Вороновиці" та Міністерства оборони України, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 02 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 березня 2014 року .

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.