Ухвала суду № 37854147, 13.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 р. Справа № 2а-2773/12/2170

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Вишневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року в адміністративні справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» до державної податкової інспекції в м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» звернулось до суду позовом до державної податкової інспекції в м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення № 00044722200 від 20 червня 2012 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

На думку позивача, неправомірність висновків акту перевірки полягає в тому, що визнання нікчемними правочинів, укладених між ним та ПП "Агро-Прод-Транс" не відповідає вимогам Цивільного кодексу України та не входить до компетенції державної податкової служби, позивач має всі законні підстави для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, що були отримані за наслідками укладення угод з купівлі пшениці у ПП "Агро-Прод-Транс", а відповідачем не доведено, що зміст правочинів, укладених між Позивачем та контрагентом суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 05 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби № 0004722200 від 20 червня 2012 року.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, державна податкова інспекція в м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки ТОВ "Тріумф-Агро" не надано товарно-транспортних накладних, які мають підтвердити факт здійснення господарських операцій з ПП "Агро-Прод-Транс", за наслідками перевірки ПП "Агро-Прод-Транс" встановлено відсутність у підприємства трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, основні засоби відсутні, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, та як наслідок, укладені угоди позивача з контрагентом ПП «Агро-Прод-Транс» є нікчемними, а саме такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України суперечить інтересам держави.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» є юридичною особою, перебуває на обліку ДПІ у м. Херсоні як платник податку на додану вартість. Підприємство здійснює свою діяльність у сфері виробництва продуктів борошно-круп'яної промисловості.

23-25 травня 2012 року на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС в№ 473 від 23 травня 2012 року посадовою особою податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ПП «Агро-Прод-Транс» за рудень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 982/22-1/32809339 від 29 травня 2012 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення податкового законодавства, а саме: встановлено порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим підприємством ТОВ «Тріумф-Агро» завищено суму податкового кредиту та занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року на 61379,48 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2012 року № 0004722200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 61379,48 грн. та застосування штрафу в сумі 15344,87 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Тріумф-Агро» мало взаємовідносини з ПП «Агро-Прод-Транс», в грудні 2011 року основним постачальником зернових культур позивача було ПП "Агро-Прод-Транс".

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення, стало те, що ТОВ "Тріумф-Агро" не надано товарно-транспортних накладних, наявність яких б підтверджували факт здійснення господарських операцій, та у свою чергу засвідчували факт транспортування пшениці, у зв'язку з чим реальність здійснення операцій придбання пшениці, та відповідно правильність формування податкового кредиту не підтверджено.

Також, в акті зазначено про те, що у відповідності до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Міністерством транспорту України від 14.10.97 № 363 та Закону України від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство, яке сплатило за послуги перевезення вантажу, для віднесення вартості таких послуг до складу валових витрат повинно мати належним чином оформлені первинні транспортні документи, що підтверджують отримання здійснених послуг по перевезенню вантажу.

Відповідачем також посилається на акт № 31/15-2/35120792 від 24 лютого 2012 року про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП «Агро-Прод-Транс» щодо господарських відносин із платниками податків у грудні 2011 року, в якому зазначено, що останній має стан 9 "відсутність за місцезнаходженням", декларація з ПДВ за грудень 2011 року надано 20.01.2012 № 259496, яка свідчить про відсутність ведення фінансово-господарської діяльності, у підприємства відсутні власні, орендовані, одержані по договорах лізингу складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні своєї діяльності, загальна чисельність працюючих за 3-й квартал 2011 року складає 1 особа. Первинні документи ПП "Агро-Прод-Транс" не відповідають вимогам первинного документа, видаткові накладні не містять підпису особи, яка отримала товар, печатки підприємства, або інших даних, які б свідчили про отримання товару від продавця.

Таким чином, висновки податкової інспекції в акті перевірки базуються на нікчемності укладених між ТОВ "Тріумф-Агро" та ПП "Агро-Прод-Транс" відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України та віднесення до первинних документів товарно-транспортних накладних в підтвердження здійснення операцій з купівлі-продажу пшениці, які позивачем не були надані до податкової інспекції, а також невідповідності первинних документів ПП "Агро-Прод-Транс" вимогам чинного законодавства

Судом встановлено, що позивач здійснює свою діяльність у сфері закупівлі пшениці, переробки її на борошно і продаж даного борошна контрагентам, має у штаті 16 осіб

Згідно договору № 01/12 від 01 грудня 2011 року ПП "Агро-Прод-Транс" (продавець) зобов'язалось продати ТОВ "Тріумф-Агро" (покупецю) пшеницю українського походження врожаю 2011 року 2,3 класу у кількості 400 тон на місяць. Постачання товару здійснювалось за умовами франко-склад ТОВ "Тріумф-Агро".

Придбання товару оформлено видатковими накладними № РН-0000147 від 09.12.11, № РН-0000152 від 14.12.11, №РН-0000154 від 15.12.11 та податковими № 8 від 09.12.11, № 13 від 14.12.11, № 14 від 15.12.11. Сума ПДВ 61379,40 грн. по вищевказаним податковим накладним включено ТОВ "Тріумф-Агро" до складу податкового кредиту грудня 2011 року

Зазначена угода була виконана, що підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV, п.1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача.

ТОВ «Тріумф-Агро» було надано до ДПІ видаткові накладні, товарно-транспортні накладні від 09.12.11 № 858339, від 10.12.11 № 858337, від 11.12.11 № 881087, від 13.12.11 № 881886, від 14.12.11 № 01АА, від 09.12.11 № 858336, які наявні в матеріалах справи та свідчать про перевезення пшениці ПП "Агро-Прод-Транс" до ТОВ "Тріумф-Агро", зазначено місце розвантаження в м. Херсоні "Херсонський хлібзавод №1", суду надані відомості на підтвердження розрахунків з постачальником.

Проте, податкова інспекція в свою чергу в акті перевірки зазначає про відсутність даних товарно-транспортних накладних хоча, їх надіслання підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 29.12.12 № 15 ТОВ "Тріумф-Агро", отриманим податковою інспекцією 31.05.12. Запит про надання ТТН відповідачем був надісланий 23.05.12 № 93/22-1 поштою, отриманий платником тільки 28 травня 2012 року, проте відповідач вказав в акті про їх відсутність, що не відповідає дійсності.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Отже, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ, в тому числі наявність податкової накладної.

Крім того, посадовою особою відповідача досліджувались податкові декларації з ПДВ за грудень 2011 року, податкові та видаткові накладні, претензій до правильності їх заповнення не висувалось.

Позивач та його постачальник були на момент вчинення поставок платниками ПДВ, претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які були сторонами правочину, укладеного між позивачем та ПП «Агро-Прод-Транс», до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ відповідач не має.

Також апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що протиправними є висновки відповідача про неналежну господарську діяльність постачальника даного підприємства, що також не доведено належними доказами.

Податковий орган при визначені права платника податку на формування податкового кредиту зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Діючим законодавством України не передбачена можливість отримання покупцем товарів (робіт, послуг) відомостей про стан оподаткування постачальника та його контрагентів, його виробничі потужності, та наявність ресурсів для здійснення господарських операцій, стан сплати податків. Така інформація у відповідності із Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992р. може мати сугубо конфіденційний характер, тобто має обмежений доступ до неї інших осіб.

Допитана судом першої інстанції в якості свідка директор підприємства «Агро-Прод-Транс» ОСОБА_2 підтвердила здійснення поставок ТОВ «Тріумф-Агро» зернових культур та пояснила, що підприємство знаходиться за адресою Ладичука, 136, де проживає та здійснює свою діяльність свідок, зміни місця реєстрації юридичної особи не здійснювала, свідоцтво платника ПДВ не анульовано, підприємство вже довгий час займається закупкою та реалізацією зерна, ніякого акту перевірки свого підприємства від ДПІ не отримувала, про існування такого акту перевірки їй стало відомо від покупців. Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Зі спірних податкових накладних, виданих ПП «Агро-Прод-Транс» вбачається, що всі обов'язкові реквізити заповнені правильно та достовірно, в тому числі, юридична адреса постачальника, яка відповідає адресі, вказаній в ЄДРПОУ, тому незалежно від того, що за офіційною адресою ПП «Агро-Прод-Транс» даного підприємства не знайшли посадові особи податкової інспекції, такі податкові накладні вважаються заповненими без порушень.

Відсутність підприємства за своєю юридичною адресою не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на включення до податкового кредиту сплаченого податку в ціні товару, якщо він виконав усі передбачені законом умови формування податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідачем не надано суду доказів того, що на момент вчинення правочинів з позивачем ПП «Агро-Прод-Транс» було відсутнє за місцезнаходженням, а директор - за місцем реєстрації, окрім того, ПП «Агро-Прод-Транс» було зареєстровано платником ПДВ в період видачі податкових накладних та товарно-транспортних накладних.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд першої інстанції встановив фактичне виконання сторонами договору субпідряду, що підтверджено супровідними документами.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Тріумф-Агро» виконало всі передбачені законом умови щодо включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту та має документальні підтвердження його розміру, оскільки ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, на в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що правочини вчинені між позивачем - та ПП «Агро-Прод-Транс» мають ознаки нікчемності.

Апеляційний суд, погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованосмті зазначеного висновку відповідача, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, не підтвердженних вироком суду, зміст акту перевірки не містить викладення належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень положень податкового законодавства при справлянні податків, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочину без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентом позивача тягнуть за собою як наслідок порушення з боку позивача, не відповідають нормам чинного законодавства. Жодних доказів, які б підтверджували доводи апеляційної скарги, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі.

Крім того, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання ТОВ «Тріумф-Агро» та ПП «Агро-Прод-Транс» правочинів.

З урахуванням вище значеного та вимог ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст. 228 ЦК України, ст. 207 ГК України ст. 14 Конституції України, положень Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якими не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених угод (навіть без їх переліку) ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що господарські операції, вчинені позивачем, не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, ТОВ «Тріумф-Агро» не допущено порушень вимог діючого законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з ПП «Агро-Прод-Транс».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.