Постанова № 37851397, 11.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року 810/1057/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби у вигляді зміни призначення платежів Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» з податку на додану вартість за січень-жовтень 2012 року на податок на додану вартість за травень-грудень 2010 року, січень - грудень 2011 року, визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, у вигляді розподілення сплачених сум на суми, що спрямовані на погашення податкового боргу і на суми, що спрямовані на погашення пені та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0002571530.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП КОР «Бородянкатепловодопостачання» впродовж травня - грудня 2010 року та січня-грудня 2011 року подавало податковому органу декларації з податку на додану вартість та, відповідно, сплачувало самостійно узгоджені суми податкових зобов'язань. Проте, відповідач протиправно змінює призначення платежу, вказане у відповідних платіжних дорученнях, і зараховує кошти у рахунок погашення додаткового боргу попередніх періодів. На думку позивача, дії і рішення відповідача по зміні призначення платежу, по нарахуванню й утриманню штрафу, податкове повідомлення-рішення є протиправним та порушує норми податкового законодавства.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що станом на 3 січня 2013 року у позивача був наявний значний податковий борг податку на додану вартість. Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до картки особових рахунків КП КОР «Бородянкатепловодопостачання», яка ведеться у Державній податковій інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, нарахована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціях за звітні періоди по черговості виникнення податкового боргу. На погашену суму основного платежу за вказаний період нараховано штрафну санкцію згідно п.126.1 ст.126 Податкового Кодексу України. Всі кошти, які позивач сплачував у цей період, спрямовувалися в рахунок погашення боргу, відповідно до п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу. Станом на початок періоду, що оскаржується платником, у позивача був наявний податковий борг з ПДВ, а відтак зміна призначення платежу у платіжних дорученнях з травня 2010 року була спрямована на виконання обов'язків органів ДПС.

Представники сторін 11.03.2014 через канцелярію суду подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» зареєстроване Бородянською районною Державною адміністрацією Київської області 24 грудня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації Юридичної особи Серії А01 № 740580.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Серії НБ № 258061 № 100321748, КП КОР «Бородянкатепловодопостачання» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Бородянському районі.

Як вбачається з матеріалів справи, 3 січня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби на підставі статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету по податку на додану вартість. Результати перевірки оформлено актом від 3 січня 2013 року № 556/1530/33710516.

За результатами проведеної перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства: пункту 203.2 статті 203 та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничний строк сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2257952,20 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0002571530, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 629 календарних днів застосовано штрафні санкції у розмірі 20%, а саме 451590,44 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач надав заперечення від 15 січня 2013 року до Державної податкової інспекції у Бородянському районі до акту камеральної перевірки від 3 січня 2013 року № 556/1530/33710516.

В результаті розгляду заперечення від 15 січня 2013 року відповідачем залишено їх без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та діями Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 87.9 ст. 89 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Податковий кодекс України набрав чинності 01.01.2011 року, тобто з 01.01.2011 року податкові органи зобов'язані змінювати призначення платежів платників податків, що мають податковий борг. При чому такий обов'язок виникає лише за наявності податкового боргу у платника податків.

Аналіз акта від 3 січня 2013 року № 556/1530/33710516 та додатку до нього (розрахунку штрафних санкцій) дає підстави вважати, що КП КОР «Бородянкатепловодопостачання» скеровувало на погашення податкового зобов'язання з ПДВ суми, які в подальшому податковим органом були зараховані як сплата боргу з ПДВ. Звідси, мала місце затримка більше 30 календарних днів у сплаті суми податкового зобов'язання за платежем ПДВ.

Так, наявним розрахунком штрафних санкцій підтверджено, що сплата (скерування податковим органом сум) була проведена в 2011-2012 роках в рахунок податкових зобов'язань, що виникли в 2010-2011 роках. Таким чином, враховуючи факт наявності боргу і надані податковому органу повноважень, безпідставними є посилання позивача на відсутність права податкового органу зараховувати кошти, сплачені в рахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість в 2011-2012 роках в рахунок існуючого податкового боргу, відповідно до поданих платіжних доручень.

Згідно ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відтак, враховуючи факт наявності у КП КОР «Бородянкатепловодопостачання» податкового боргу з податку на додану вартість, повноваження Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби по зміні призначення платежу, затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість більше як на 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, суд приходить до висновку про те, до позивача податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції та підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0002571530 відсутні.

Окрім того, суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог пункту 203.2 статті 203 та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничний строк сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2257952,20 грн., а також доведено наявність підстав для скерування коштів, сплачених КП КОР «Бородянкатепловодопостачання» у період з 2011-2012 року у попередні періоди. Отже, судом встановлено, що мала місце затримка сплати КП КОР «Бородянкатепловодопостачання» грошових зобов'язань з податку на додану вартість за 2012 рік більше ніж 30 календарних днів.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.