Постанова № 37851327, 14.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 р. Справа № 2а-10787/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріПрихно К.С. за участю: представника позивача представника відповідача представника відповідача Новікова М.А. Ровенської І.В. Земляного О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2010 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа», в якому просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у сумі 452 806,80 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 113 969,76 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на вимоги ст. 19 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", в редакції від 06.10.05 р. № 2660 - IV, якими для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Стаття 20 зазначеного Закону встановлює, що підприємства незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. З урахуванням викладеного, позивач нарахував штрафні санкцій за порушення відповідачем нормативу робочих місць, розмір штрафу склав 452 806,80 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 113 969,76 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та додатково пояснили, що ВАТ „АК „Дніпроавіа" є підприємством з особливими умовами праці, що включає управління повітряним судном, управління наземним автомобільним транспортом, виконання робіт з фізичним напруженням на відкритому повітрі літом та взимку, постійний контакт з паливно-мастильними матеріалами, виконання робіт у діючих електроприладах з напруженням до та більше 1000 В, виконання аварійно-рятувальних робіт та робіт з гасіння пожежі, виконання робіт, пов'язаних з нервово-емоційними перенапруженнями, робота з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювачами, виконання робіт, що передбачають носіння вогнепальної зброї.

У зв'язку із зазначеним в особливих умовах праці зайнята більша частина особистого складу підприємства, тобто такі працівники зобов'язані відповідати медичним показникам та при наявності медичних протипоказань відсторонюються від роботи.

На протязі 2007 року на ВАТ „АК „Дніпроавіа" працювало 505 осіб із шкідливими умовами праці по наземним службам підприємства, у тому числі 100 осіб по льотному складу, на яких в силу закону не можуть працювати інваліди за медичними показниками згідно переліку професій, де є потреба у професійному доборі.

З огляду на зазначене, чисельність робочих місць, створених ВАТ «АК «Дніпроавіа», на яких з огляду на медичні показники можуть працювати інваліди, складала у 2007 році - 556 осіб, у зв'язку з чим, адміністративно-господарські санкції, нараховані позивачем за 20 нестворених робочих місць для інвалідів є незаконними.

Судом допущено процесуальне правонаступництво публічним акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа".

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з наступним.

Відповідно до звіту позивача - відкритого акціонерного товариства « «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, наданого Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 556 осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону - 22 особи. Фактично у відповідача штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, обліковуються у кількості 22 особи.

28 січня 2010 року позивачем було проведено перевірку та складено акт №23 по результатам документальної перевірки стану виконання ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємством ВАТ «АК Дніпроавіа» ЄДРПОУ 01130549.

Перевіркою встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працюють на підприємстві відповідача є 1061 особа.

Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 42 особи. Фактично на підприємстві відповідача працює 22 особи з обмеженими фізичними можливостями.

Таким чином перевіркою було встановлено недостовірність даних у звіті відповідача.

Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського Кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України, до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до статті 218 цього Кодексу є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

В силу частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ст. 5 Закону України „Про охорону праці" працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.

У зв'язку з тим, що ВАТ «АК «Дніпроавіа» не є підприємством зі звичайними умовами праці, тому працевлаштування інвалідів здійснюється з врахування Списків виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, переліку авіаційного персоналу, тобто інваліди не можуть бути працевлаштовані на посади, пов'язані з підвищеною небезпекою.

Суд враховує, що ВАТ „АК „Дніпроавіа" здійснює основну діяльність, яка пов'язана із перевезенням пасажирів, вантажів та багажу, із забезпеченням безпеки польотів, що означає виконання її кваліфікованими спеціалістами, які допущені до неї саме за медичними показниками.

ВАТ «АК «Дніпроавіа» є підприємством з особливими умовами праці, що включає у себе: управління повітряним судном; управління наземним автомобільним транспортом; виконання робіт з фізичним напруженням, у незручних позах, на відкритому повітрі літом та взимку; постійний контакт з паливно-мастильними матеріалами; виконання робіт у діючих електроприладах з напруженням до та більше 1000В; виконання аварійно-рятувальних робіт та робіт з гасіння пожежі; виконання робіт, пов'язаних з нервово-емоційними напруженням; робота з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювачами; виконання робіт, що передбачають носіння вогнепальної зброї.

У зв'язку із зазначеним, в особливих умовах праці зайнята більша частина особистого складу підприємства, тобто такі працівники зобов'язані відповідати медичним показникам, та при наявності медичних протипоказань відсторонюються від роботи.

При прийомі на роботу на підприємство позивача всі працівники проходять попередній медичний огляд, що передбачено наказом Міністерства цивільної авіації №169 від 07.05.1991 року, додатком №3 „Медичні протипоказання по професіям та посадам", Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом МОЗ України №45 від 31.03.1994 року, постановою Кабінету Міністрів України №1238 від 06.11.1997 року „Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд", Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 року №1465 „Про обов'язковий психіатричний огляд".

При цьому, особи, які мають групу інвалідності по захворюванням, входять у перелік протипоказаний для роботи у системі цивільної авіації України.

Відповідно до вимог Закону України „Про охорону праці" державна політика в області охорони праці базується на принципах, зокрема, пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.

Наказ Міністерства охорони здоров'я „Про вдосконалення науково-методичного забезпечення державної санітарно-епідеміологічної служби транспорту України" визначає умови праці на транспорті (у тому числі на повітряному) як специфічні з гігієнічної та епідеміологічної точок зору. У їх складі наступні умови: вахтовий режим праці, постійна зміна клімато-географічних і годинних зон, порушення біоритмів, висока психофізіологічна напруга, пов'язана з відповідальністю за життя людей, постійний вплив шуму, вібрації, електромагнітного випромінювання, перебування у замкнутому просторі. Саме ці умови спричиняють підвищену захворюваність працівників транспорту і вимагають зміцнення науково-методичної допомоги системі санітарно-епідеміологічної служби транспорту.

При визначенні переліку робіт з підвищеною небезпекою підприємство керується наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року №15, яким такий перелік затверджений на законодавчому рівні.

Таким чином, ВАТ «АК «Дніпроавіа», як підприємство у сфері транспорту з важкими, шкідливими, небезпечними, особливими умовами праці правомірно не враховує у загальній чисельності працюючих відповідні посади працівників, на яких не можуть працювати інваліди (з урахуванням Списків виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, переліку авіаційного персоналу).

На протязі 2007 року на ВАТ „АК „Дніпроавіа" працювало 505 осіб із шкідливими умовами праці по наземним службам підприємства, у тому числі 100 осіб по льотному складі, на яких в силу закону не можуть працювати інваліди за медичними показниками згідно переліку професій, де є потрібність у професійному доборі.

З огляду на зазначене, чисельність робочих місць, створених ВАТ «АК «Дніпроавіа», на яких з огляду на медичні показники можуть працювати інваліди, складала у 2007 році - 556 осіб.

У 2007 році ВАТ «АК «Дніпроавіа» вжило всі необхідні заходи для працевлаштування інвалідів, а тому до підприємства не повинні застосовуватись адміністративно-господарські санкції.

В матеріалах справи наявні докази того, що відповідач щомісячно у 2007 р. надавав у Бабушкінський районний центр зайнятості звіти щодо наявності на підприємстві вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а саме: слюсар-сантехнік, гладильниця, прибиральник приміщення та інші. Також відповідач звертався листами від 25.11.2006 року №1.11-52 та від 26.12.2007 року №1.11-52 щодо надання інформації стосовно інвалідів, які перебувають на обліку у Бабушкінському центрі зайнятості, для можливості їх працевлаштування, розміщувало оголошення у печатному виданні.

Крім того, 26.11.2007 року ВАТ «АК «Дніпроавіа» прийняло участь у Дніпропетровській обласній ярмарці вакансій для інвалідів, на якій особам, що звернулися, були запропоновані вакансії майстра ОЕНС, слюсара-ремонтника ПММ. Однак, з огляду на віддаленість підприємства та низьку заробітну платню від працевлаштування відмовлялися.

Отже, викладене свідчить про те, що підприємством приймались усі необхідні заходи щодо працевлаштування інвалідів.

Суд також враховує, що на підприємство відповідача з боку Бабушкінського районного центру зайнятості на протязі 2007 р. не було направлено жодного інваліда.

Усього на протязі 2007 року на підприємстві було працевлаштовано 1 інваліда, жодному інваліду, який звернувся на ВАТ «АК «Дніпроавіа» щодо свого працевлаштування не було відмовлено.

Таким чином, із матеріалів справи та наданих позивачем доказів не вбачається бездіяльності та протиправних дій відповідача, його вини у не працевлаштуванні інвалідів, що є складовими правопорушення. Відповідачем здійснені всі залежні від нього заходи по організації робочих місць для інвалідів, а тому відсутні правові підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, адже, по своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до підприємства відповідача або які були направлені центром зайнятості, позивачем не було надано.

З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 19 березня 2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 19 березня 2014 року. Суддя З оригіналом згідно. Помічник суддіВ.М. Олійник В.М. Олійник Е.Г. Лоба