Постанова № 37851132, 20.03.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 803/2753/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Самокіша С.С.,

представника відповідача Міскевича С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови та наказу, визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (далі - ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн») звернулося з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 107 від 25 листопада 2013 року та наказу № 141/000134 від 8 листопада 2013 року, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для проведення перевірки за зверненням народного депутата Бойка В.Б., міг бути лише факт продажу контрафактної продукції та товарів, які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні, однак, в порушення вимог законодавства Інспекцією було проведено перевірку характеристик продукції та її відповідність вимогам Технічних регламентів. Зазначає, що згідно із Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 165/2011, питання перевірки факту продажу контрафактних товарів не входить до сфери повноважень Інспекції. Крім того, позивач звертає увагу, що органом ринкового нагляду не взято до уваги обставину, що ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн» є лише розповсюджувачем продукції, тому вважає хибними висновки відповідача про те, що товариство вводило в обіг велику та дрібну побутову техніку, телекомунікаційну апаратуру, апаратуру для оброблення інформації. Вважає, що ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн» здійснює господарську діяльність відповідно до вимог правил торгівлі та надання послуг, а продукція, яка реалізується товариством відповідає вимогам законодавства щодо якості та безпечності.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року провадження у справі було зупинено до 27 лютого 2014 року для подачі відповідачем необхідних доказів. Відповідач у визначений судом строк доказів не надав.

Ухвалою суду від 27 лютого 2014 року продовжено встановлений судом строк, на який було зупинено провадження до 11 березня 2014 року.

Ухвалою суду від 11 березня 2014 року провадження в справі було поновлено та призначено дану справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій № 107 від 25 листопада 2013 року та наказ № 141/000134 від 8 листопада 2013 року, визнати незаконними дій щодо проведення перевірки.

Відповідач в поданому письмовому запереченні та представник відповідача в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечили, посилаючись на правомірність дій і рішень відповідача. Вважають, що перевірка ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн» була проведена на законних підставах, а тому наказ № 141/000134 від 8 листопада 2013 року та постанова № 107 від 25 листопада 2013 року відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 листопада 2013 року посадовими особами Інспекції на підставі наказу № 141/000134 від 8 листопада 2013 року та направлення № 00134 від 8 листопада 2013 року проведено перевірку характеристик низьковольтного електричного обладнання, що реалізується у магазині «Фокстрот» ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн», за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Перемоги, 2А, за результатами якої складено акт № 000134 від 11 листопада 2013 року.

Перевіркою встановлено, що у магазині «Фокстрот» ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн», за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Перемоги, 2А розповсюджується низьковольтне електричне обладнання з порушенням вимог характеристик нехарчової продукції, встановлених Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149, Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 785.

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки № 000134 від 11 листопада 2013 року, про що в розділі ІІ «Зауваження суб'єкта господарювання щодо проведеної перевірки та складеного акта» вказав, що перевірка проведена Інспекцією незаконно, за відсутності підстав для проведення перевірки, з порушенням статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Частиною першою статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, в тому числі: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції, зокрема, на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів, ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно із частиною першою статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема, за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, проведенню перевірки характеристик продукції позивача слугувало депутатське звернення від 11 жовтня 2013 року № 216-к до Генерального прокурора України з проханням вчинити заходи прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів та здійснити перевірку торгової мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на факт продажу контрафактної продукції та товарів, які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні. Тим самим доручено територіальним органам Держспоживінспекції України здійснити позапланові заходи з перевірки продукції побутової техніки у торговій мережі магазинів «Фокстрот» на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів, перевірити факти викладені у зверненні народного депутата України.

На підставі листа Держспоживінспекції України № 1374 від 6 листопада 2013 року «Щодо проведення позапланових заходів», звернення народного депутата України Бойка В.Б. від 11 жовтня 2013 року № 216-к щодо ознак порушення законодавства про захист прав споживачів, Інспекцією прийнято наказ від 8 листопада 2013 року № 141/000314 про проведення позапланової перевірки ТзОВ «Сав-Дістрібьюшн», магазину «Фокстрот», за адресою, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Перемоги, 2А.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах наданої законом компетенції, із дотриманням встановлених вимог та за наявності необхідних документів для проведення позапланової перевірки позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

25 листопада 2013 року начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області винесено постанову № 107 про накладення штрафних санкцій, згідно з якою, на підставі акту перевірки від 11 листопада 2013 року № 000134 до ТзОВ «Сав-Дістрибьюшн» застосовано штраф у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. за порушення пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI безпечна нехарчова продукція (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням: характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування; впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею; попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції; застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо).

Частиною першою статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

Відповідно до частини п'ятої, сьомої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», визначено, що суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, посилання позивача на повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 9 грудня 2013 року вих. № 0010, у якому зазначає, що продукція, зазначена в акті перевірки характеристик продукції від 11 листопада 2013 року № 000134 відповідає вимогам чинного законодавства, суд не приймає до уваги, оскільки жодних доказів наявності такої інформації на час проведення перевірки не надано. У розділі ІІ до акту перевірки від 11 листопада 2013 року № 000134 «Зауваження суб'єкта господарювання щодо проведеної перевірки та складеного акта» містяться лише посилання посадової особи позивача щодо незаконності проведення перевірки.

Таким чином, виявлені відповідачем порушення вимог законодавства на момент перевірки не спростовані позивачем під час судового розгляду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, а тому не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 107 від 25 листопада 2013 року та наказу № 141/000134 від 8 листопада 2013 року, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 35625082) в дохід держави несплачений судовий збір у сумі 1 458 (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк