Рішення № 37850832, 26.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2224/14 26.03.14

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Ті. Логістікс»Простягнення 14 107,00 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаОСОБА_2Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Ті. Логістікс» (надалі -Відповідач) про стягнення 14 107,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору транспортної експедиції №01/10 від 01.10.2014 р. позивач надав послуги з організації перевезення, а відповідач належним чином своє грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 107,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.03.2014 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.2014 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 26.03.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103026328377, яке отримано відповідачем 11.03.2014 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 р. між позивачем (надалі - Експедитор - 2) та відповідачем (надалі - Експедитор - 1) укладено Договір транспортної експедиції №01/10 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор -2, що діє від свого імені та за рахунок експедитора - 1, зобов'язується надати експедитору - 1 транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Експедитора - 1 автомобільним транспортом на території України та за її межами, згідно заявок Експедитора - 1 (надалі - Заявка). Номенклатура, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі умови та інші умови виконання послуг оговорюються в заявках, які додаються до Договору, і є невід'ємною частиною Договору. Експедитор - 1, в свою чергу, зобов'язується оплатити надані послуги.

Положеннями п. 2.3.3 Договору визначено, що експедитор - 1 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги відповідно до умов дійсного Договору.

Згідно із п. 3.1 Договору розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно заявки, на підставі рахунку, виставленого Експедитором - 2. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України.

Пунктом 3.2 Договору експедитор - 1 сплачує рахунки експедитора - 2 на умовах відстрочки платежу 10 (десяти) банківських днів з дати подання Експедитору - 1 наступного пакету оригіналів документів: актів виконаних робіт, рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненими відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного Договору.

Із змісту п. 3.4 Договору вбачається, що вартість послуг з урахуванням страхування, фрахту, всіх додаткових платежів, податків, зборів узгоджується сторонами в заявках,що є невід'ємною частиною дійсного Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 р.

01.10.2013 р. між позивачем (експедитор - 2) та відповідачем (експедитор - 1) укладено заявку №01/10, згідно із якої позивач зобов'язався здійснити організацію перевезення вантажу за маршрутом Catignola (Італія) - м. Київ (Україна).

Заявкою сторонами узгоджено, що вартість послуг становить 14 107,00 грн., а оплата здійснюється на протязі 5-7 днів по оригіналам документів.

Факт надання позивачем послуг на виконання умов Заявки підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №201719 та актом надання послуг №233 від 09.10.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідком надання послуг позивачем виставлено відповідачу до сплати рахунок-фактуру №233 від 09.10.2013 р. на суму 14 107,00 грн.

14.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №25/2, за змістом якої просив відповідача погасити заборгованість у розмірі 14 107,00 грн. за надані послуги із організації перевезення вантажу. Також до претензії позивачем було додано копію договору, копію заявки, копію рахунку-фактури та товарно-транспорту накладну CMR №201719.

Відповідач відповіді не направив, грошові кошти на вимогу претензії не сплатив.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з організації перевезення вантажів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 14 107,00 грн.

Договір є договором транспортного-експедирування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глав 64, 65 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі заявки по перевезенню вантажу підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR CMR №201719 (в т.ч. відмітками вантажоодержувачів в графі 24) та актом надання послуг №233 від 09.10.2013 р.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно із п. 3.1 Договору розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно заявки, на підставі рахунку, виставленого Експедитором - 2. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України.

Відповідно до умов Заявки вартість послуг становить 14 107,00 грн., а оплата здійснюється на протязі 5-7 днів на підставі оригіналів документів.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умови заявки строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з організації перевезення на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 14 107,00 грн. на підставі Договору за надані послуги з організації перевезення вантажів. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Ті. Логістікс» заборгованості у розмірі 14 107,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Ті. Логістікс» (02140, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04210, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 14 107 (чотирнадцять тисяч сто сім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2014 р.