Постанова № 37848885, 17.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року /14:30/Справа № 808/8998/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою ОСОБА_1

до Запорізького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2013 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (далі - відповідач) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

У судове засідання 17.02.2014 сторони не з'явилися, а тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позивач у судове засідання не з'явився. Направив заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на п. 2 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постанову Кабінету Міністрів України № 63 від 08.02.1994 року "Про організаційні заходи по застосуванню Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Позивач зазначає, що він, в період з 29.07.1964 року по 20.01.1968 року проходив службу у військовій частині 09719 Тихоокеанського флоту (19 морській радіотехнічний загін), та згідно наказу командуючого Тихоокеанського флоту Радянського союзу, ОСОБА_1 неодноразово залучався до виконання спеціальних завдань в зоні бойових дій у В'єтнамі. Комісія Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України відмовила позивачу у встановленні відповідного статусу у зв'язку з тим, що відсутні документи щодо підтвердження факту участі у бойових діях на території В'єтнаму. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, наводить підстави для визнання його учасником бойових дій та просить визнати противоправним та скасувати вказане рішення комісії, та зобов'язати її встановити позивачу статус учасника бойових дій і видати посвідчення встановленого зразка.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився. Надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що згідно архівних даних вказаної архівної довідки військова частина 09719 являла собою 19 морський радіотехнічний загін, який на території В'єтнаму не знаходився, участі у бойових діях не приймав. Більш того, згідно архівних даних ОСОБА_1 із військової частини 09719 до розвідувальних кораблів «Гідрофон», «Протрактор», «Барограф» не відряджався, а самі розвідувальні кораблі участі у бойових діях в Піденно-Китайському морі (В'єтнам) не приймали. Крім того, позивачем не надано документів, які б підтверджували факт його перебування на території В'єтнаму в період, визначений даною постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994р. № 63, а також підтверджували б факт його безпосередньої участі у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ на території В'єтнаму, а тому позов є необгрунтованим, а отже у його задоволенні необхідно відмовити.

У судове засідання 17.02.2014 сторони не з'явилися, а тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 29 липня 1964 року по 20 січня 1968 року проходив військову службу на території Радянського Союзу в військовій частині 09719 Тихоокеанського флоту (19 морській радіотехнічний загін). Згідно наказу командуючого Тихоокеанського флоту Радянського союзу, позивач неодноразово залучався до виконання спеціальних завдань в зоні бойових дій у В'єтнамі, а саме: з 03 січня 1967 року по 15 квітня 1967 року в складі оперативної групи військовослужбовців військової частини 09719 був відряджений на розвідувальний човен « Протрактор», в/ч 31170, а з 05 травня 1967 року по 22 липня 1967 року на розвідувальний човен « Барограф», в/ч 72131 для виконання бойових задач в зону бойових дій у В'єтнамі, Південно-Китайському морі для забезпечення бойових дій радянських підрозділів ППО на території В'єтнаму.

Згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони РФ від 28.05.2013 року за № 4246, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 у період з 29 липня 1964 року по 20 січня 1968 року проходив службу у військовій частині 09719 Тихоокеанського флоту (19 морській радіотехнічний загін). По документам архіву (звіт про бойову службу ТОФ) встановлено, що човен розвідник «Протрактор» вирішував завдання бойової служби у Південно - Китайському морі (В'єтнам) в період з 03 січня 1967 року по 15 квітня 1967 року, човен розвідник «Барограф» - з 05 травня 1967 року по 22 липня 1967 року. Списку особового складу, задіяного на бойовій службі у складі екіпажів вказаних човнів в бойових діях в Південно- Китайському морі (В'єтнам), звіт не містить.

Так, матеріалами справи встановлено, що участь позивача у бойових діях підтверджують своїми заявами, завіреними нотаріусами, колишні військовослужбовці військової частини 09719, учасники бойових дій ОСОБА_2 (посвідчення серія НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (посвідчення серія НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (посвідчення серія НОМЕР_3 ), які зазначили, що в вищезазначений період у складі оперативної групи «Осназ» були відряджені разом з ОСОБА_1 на малий розвідувальний човен «Протрактор» та малий розвідувальний човен «Барограф» для виконання бойового завдання в районі бойових дій між ВМС США і збройних сил СР В'єтнам в Тонкійській затоці Південно - Китайського моря для забезпечення бойових дій радянських підрозділів ППО на території В'єтнаму. Зазначені особи визнані учасниками бойових дій і їм видані посвідчення.

Позивач звертався до комісії Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України. Однак, витягом з протоколу № 22 від 23.08.2013 року, йому повідомлено, що комісією прийнято рішення про відмову у визнанні його учасником бойових дій у зв'язку з відсутністю документів щодо підтвердження факту участі у бойових діях на території В'єтнаму.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

У ст. 4 зазначеного Закону зафіксовано, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Відповідно до п.2 ст.6 зазначеного Закону учасниками бойових дій визнаються, зокрема, учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської армії, військово-морського флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерств внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відряджені в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпечені бойової діяльності військ (флотів).

Кабінетом Міністрів України 08.02.1994 року прийнято Постанову № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Постанова № 63), згідно з якою затверджений Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, в якому вказана Республіка В'єтнам, на території якої з 03.05.1960 року по 01.01.1969 року, мали місце бойові дії.

До матеріалів справи долучена довідка Центрального архіву Міністерства оборони РФ від 28.05.2013 року за № 4246, в якій зазначено що позивач у період з 29 липня 1964 року по 20 січня 1968 року проходив службу у військовій частині 09719 Тихоокеанського флоту (19 морській радіотехнічний загін). Список особового складу, задіяних на бойовій службі у складі екіпажів вже вказаних човнів в бойових діях в Південно- Китайському морі (В'єтнам) не містить.

Варто зазначити, що відповідно до п.10 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 08.04.2009 року № 158 (далі - Положення про комісії) за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його праві на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником. Отже, участь позивача у бойових діях також підтверджено заявами (містяться в матеріалах справи) колишніх військовослужбовців військової частини 09719.

Таким чином, позивачем були надані всі необхідні можливі документи для встановлення факту участі в бойових діях та визнання його учасником бойових дій на території В'єтнаму, а відповідачем будь - яких доказів встановлення відсутності спірного факту участі у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ на території В'єтнаму не надано. Отже, суд вважає встановленим той факт, що згідно архівної довідки та заяв свідків, позивач виконував завдання бойової служби в зоні бойових дій США проти ДР В'єтнам в Токінскій затоці Південно - Китайського моря та був нагороджений наказом командира військової частини 09719.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджений факт проходження позивачем служби у військовій частині, яка знаходилась на територій В'єтнаму саме у період часу, який визначений у Постанові № 63. За таких обставин суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в наданні йому статусу учасника бойових дій, і діяв з порушенням положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Постанови № 63, без з'ясування всіх обставин справи.

Наказом Міністра оборони України від 08.04.2009 року № 158 затверджено Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2009 року за № 428/16444.

Відповідно до п. 1 цього Положення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України (далі - Комісії) створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

Відповідно до п. 5 та п. 6 цього Положення у своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та цим Положенням; на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.

Вивчивши обставини справи, керуючись визначеним у ст. 8 КАС України принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 160-163, 167, 267 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій у Збройних Силах України від 23 серпня 2013 року (протокол № 22) про відмову визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій.

Зобов'язати комісію Запорізького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій у Збройних Силах України визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій і видати посвідчення встановленого зразка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко