Рішення № 37848671, 19.02.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/22613/13-ц

н/п 2/640/794/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Зуб Г.А.

при секретарі Хлистун Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ

Представник позивача Подвезько Д.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить в рахунок задоволення вимог позивача за договором позики від 09.01.2003 року та відповідно до додаткової угоди №6 від 19.12.2007 року в сумі 635 377 грн. 40 коп. звернути стягнення на предмет застави- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу його на публічних торгах за початковою ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб*єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та судові витрати стягнути з відповідачів.

В обґрунтування своїх вимог посилався на наступне. 09.01.2003 року між відповідачами та позивачем укладено договір позики, посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_5, згідно якого позивач передав відповідачам валютні цінності на суму 8700 дол. США, які відповідачі зобов*язувались повернути не пізніше 09.08.2005 року в порядку та частках, що передбачені додатком №1 до цього договору. 05.05.2004 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору позики, посвідчену ПН ХМНО ОСОБА_5, відповідно до якої позивач передав відповідачам 23 700 дол. США, останні зобов*язувались повернути не пізніше 09.10.2007 року. 11.11.2004 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору позики, посвідчену ПН ХМНО ОСОБА_5 згідно якої позивач передав відповідачам 26280 дол. США, останні зобов*язувались повернути не пізніше 09.10.2007 року. 29.11.2005 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору позики, посвідчену ПН ХМНО ОСОБА_5 згідно якої позивач передав відповідачам 63310 дол. США, які зобов*язувались повернути не пізніше 23.01.2011 року. 13.02.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору позики, посвідчену ПН ХМНО ОСОБА_5 відповідно до якої позивач передав відповідачам 83 146 дол. США, які зобов*язувались повернути до 15.01.2011 року. 28.08.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору позики, посвідчену ПН ХМНО ОСОБА_5, згідно якого позивач передав відповідачам 100 246 дол. США, які зобов*язувались повернути не пізніше 15.01.2011 року. 19.12.2007 року між сторонами додаткову угоду №6 до договору позики, посвідчену ПН ХМНО ОСОБА_5, відповідно до якої позивач передав відповідачам 133 456 дол. США, які зобов*язувались повернути до 15.02.2013 року. Але, відповідачі зобов*язання за договором позики від 09.01.2003 року не виконали. Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12.04.2012 року, яке набуло чинності з відповідачів та користь позивача було стягнуто 635 377 грн. 40 коп. згідно вище вказаного договору позики та додаткових угод до нього. 19.01.2003 року між відповідачами і позивачем було укладено договір застави, посвідченим ПН ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим №38 з метою забезпечення виконання зобов*язань. Тому, позивач звернувся до суду для задоволення своїх позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет застави.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_6 не з*явились, надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з*явилась, повідомлені належним чином про день, час та місце слухання справи належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

09.01.2003 року між позивачем та відповідачами укладено договір позики та додаток №1, посвідченого ПН ХМНО ОСОБА_5 (а.с. 7-8).

До договору позики від 09.01.2003 року укладались додаткові угоди з додатками, які були посвідчені ПН ХМНО ОСОБА_5 (а.с. 9-21).

Відповідачі умови Договору позики від 09.01.2013 року та додаткові угоди до нього не виконали.

Повторним заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.04.2012 року, яке набуло чинності, вимоги позивача задоволено та стягнуто з відповідачів борг згідно договору позики від 09.01.2003 року та додаткових угод №1,2,3,4,5,6 в сумі 635 377 грн. 40 грн.(а.с. 22-25).

09.01.2003 року між позивачем та відповідачами укладено договір застави житлової квартири АДРЕСА_1, який посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 35 як засіб забезпечення виконання зобов*язання за договором позики від 09.01.2003 р.(а.с. 26).

В п. 3 Договору застави визначена вартість предмету застави, яка становить 19 345 грн.

Предмет застави, а саме квартира АДРЕСА_1 належить відповідачам відповідно до договору купівлі-продажу від 25.12.2002 року, посвідченого ПН ХМНО ОСОБА_7 25.12.2002 р., реєстраційний №11500, зареєстрованого КП «ХМБТІ» 28.12.2002 року за реєстровим № П-2-11465, загальною площею 70,6 кв.м. (а.с. 27-30).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави … із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до п.7 Договору застави, згідно з домовленістю сторін Заставодержатель самостійно, або через третіх осіб, здійснює реалізацію заставленого за цим договором майна при виникненні звернення стягнення на нього.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки ст. 16 ЦК України визначено один із способів захисту цивільних прав як примусове виконання обов'язку в натурі.

В зв'язку з вищевикладеним, керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 589, 590, 610, 629 ЦК України, ст.ст. 19, 20 ЗУ «Про заставу», ст.ст.. 25, 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 11, 60, 212-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити в повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 09.01.2003 року в редакції відповідно до додаткової угоди № 6 від 19 грудня 2007 року в сумі 635 377 (шістсот тридцять п*ять тисяч три сімдесят сім) гривень 40 коп. звернути стягнення на предмет застави: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 19 345 гривень, як зазначено в договорі застави від 09.01.2003 року.

Визначити спосіб реалізації вказаного предмету застави - трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 70.6 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_2) - у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною продажу, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб*єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_2), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_3, судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев*ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було винесено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Суддя: