Рішення № 37848444, 19.03.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/798/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/590/14

Головуючий у 1-й інстанції Середа А. В.

Доповідач Пікуль В. П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Пікуля В.П.,

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

при секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2013 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» про відшкодування збитків в порядку суброгації,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року позивач Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ПрАТ «АСК «Інго Украина» про відшкодування збитків в порядку суброгації.

В позові вказує, що 12.04.2010 року о 11 год. 30 хв. в м. Кременчуці Полтавської області по вул. Радянській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: легкового автомобіля «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1; легкового автомобіля «Daewoo Lanos TF 48Y» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП, транспотрний засіб «Daewoo Lanos TF 48Y» отримав механічні пошкодження. Вина відповідачки ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеного ДТП встановлена в судовому порядку згідно постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 квітня 2010 року (справа №3-1255/2010 р.). На момент вчинення ДТП діяв Договір добровільного страхування транспортного засобу серія УБ №568404 від 25 травня 2009 року, відповідно до якого, автомобіль «Daewoo Lanos TF 48Y» д.н.з. НОМЕР_2, був застрахований його власником ОСОБА_3 в НАС «Оранта», у тому числі на випадок ДТП. Відповідно до умов Договору страхування, позивачем було виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 2305,78 грн. Отже збиток у позивача виник внаслідок здійснення страхового відшкодування.

Посилаючись на обставини і підстави викладені в позовні заяві, а також уточненнях до позовної заяви позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 510 грн. як відшкодування збитків в порядку суброгації; стягнути з ПрАТ СК «Інго Україна» 1795,78 грн. на відшкодування збитків в порядку суброгації; судові витрати стягнути з відповідачів, розподіливши їх відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2013 року позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» про відшкодування збитків в порядку суброгації - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суму страхового відшкодування у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суму страхового відшкодування у розмірі 1795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) грн. 78 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» витрати пов'язані із сплатою судового збору в сумі 50 грн. 65 коп.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» витрати пов'язані із сплатою судового збору в сумі 178 грн. 20 коп.

З рішенням суду не погодився відповідач ПрАТ «АСК «Інго Україна», який його оскаржив, просив скасувати провадження у справі в частині позовних вимог до ПрАТ «АСК «Інго Україна» закрити, оскільки вважає, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05.06.2013 року, яка набрала законної сили, скасовано ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.04.2013 року, постановлену під головуванням судді Середи А.В., про закриття провадження у справі за позовом ВАТ НАСК «Оранта» до ОСОБА_1, ПрАТ «АСВ Інго Україна» про відшкодування збитків в порядку суброгації. Справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Проте, в порушення вимог чинного цивільно-процесуального законодавства справу було розглянуто та ухвалено рішення суддею Середою А.В., який брав участь у новому розгляді справи після скасування ухвали про закриття провадження в справі. Дані обставини свідчать про розгляд справи неповноважним складом суду, що тягне за собою безумовне скасування судового рішення з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що 12.04.2010 року о 11 год. 30 хв. в м. Кременчуці Полтавської області по вул. Радянській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: легкового автомобіля «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1; легкового автомобіля «Daewoo Lanos TF 48Y» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП, транспотрний засіб «Daewoo Lanos TF 48Y» отримав механічні пошкодження.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука, Полтавської області від 21.04.2010 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП і притягнуто її до адміністративної відповідальності. Зазначена постанова набрала законної сили.

Між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу. 12.04.2010 року ОСОБА_3 написано заяву про страхову виплату.

Згідно звіту №364/10 складеного 13.05.2010 року визначено, що матеріальний збиток, завданий власникові DAEWOO Lanos TF48Y державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 2305,78 грн. Згідно розрахунку страхового відшкодування від 03.09.2010 року сума страхового відшкодування 2305,78 грн. Згідно платіжного доручення №17637 від 30.09.2010 року ВАТ НАСК «Оранта» виплачено ОСОБА_3 2305,78 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до полісу №ВС/ 5050046 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ АСК «Інго Україна». Згідно полісу № ВС /5050046 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяної майну складає 25 000 грн., франшиза - 510 грн.

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

Враховуючи викладене, а також те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП визнана в судовому порядку, позивач НАСК «Оранта» виплатив страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_3 в повному обсязі, згідно укладеного між ними договору добровільного страхування транспортного засобу, тобто до НАСК «Оранта» таким чином перейшло право вимоги до ОСОБА_1, як до особи відповідальної за заподіяний збиток, відповідальність якої застрахована у ПрАТ АСК «Інго Україна».

З наведеного слідує, що з ПрАТ АСК «Інго Україна», як з страховика відповідальності ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь НАСК «Оранта» 1795, 78 грн. понесених збитків, а з ОСОБА_1 відповідно залишок суми збитків у розмірі встановленої у полісі страхування франшизи у сумі 510 грн. (1795, 78 + 510 = 2305, 78).

Окрім того, з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати необхідно розподілити між відповідачами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Так, з ОСОБА_1 на користь ВАТ НАСК «Оранта» підлягає стягненню 50,65 грн. сплаченого судового збору, а з ПрАТ АСК «Інго Україна» 178, 20 грн. витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Не заслуговують на увагу доводи в апеляційній скарзі ПрАТ АСК «Інго Україна» про те, що даний спір є господарським. Так, у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року дано роз'яснення, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Оскільки даний спір витікає, зокрема, із договорів страхування, які не являються господарськими (не укладалися між юридичними особами), при цьому, одним із відповідачів у справі є фізична особа - ОСОБА_1, а вимоги які заявляються до відповідачів є взаємопов'язані, підстав вважати, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства немає.

З наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 303, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» - задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - 510 (п'ятсот десять) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - 1795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» витрати пов'язані із сплатою судового збору в сумі 50 грн. 65 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго Україна» на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» витрати пов'язані із сплатою судового збору в сумі 178 грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: В.П. Пікуль

Судді: С.Б. Бутенко

О.В. Прядкіна

З оригіналом згідно

суддя В.П. Пікуль