Рішення № 37847834, 25.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/9936/13-ц Номер провадження 22-ц/775/111/2014

Категорія: 24 Головуючий у 1 інстанції: Пікалова Н.М.

Доповідач: Лісовий О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЛІСОВОГО О.О.

Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ІВАНОВОЇ А. П.

При секретарі ГАНЖЕЛА М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором № KTH3RX08822616 від 24.07.2006 року у розмірі 8 714, 66 грн., та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21 лютого 2014 року доповнена резолютивна частина рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» пені у розмірі 17 576,06 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду змінити в частині стягнення пені та стягнути з відповідача на їх користь пеню у розмірі 17 576, 06 грн., а також витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення порушив норми діючого матеріального законодавства.

Позивач звернувшись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, зазначив, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 24.07.2006 року було укладено договір № KTH3RX08822616, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 2 963,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач своїх зобов'язань перед банком не виконав, у зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28.06. 2013 року має заборгованість у розмірі 26 290,72 грн., яка складається з заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6 073,87, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 912 ,66 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 17 576,06, а також штрафів відповідно до п.2.4.5.5. Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500, грн. (фіксована частина) та 1 228,13 грн.(процентна складова), тому просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з»явивися, про час та місце розгляду справи апеляційним судом повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині відмови у стягненні пені підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині відповідно до вимого ст. 309 ЦПК України за таких підстав:

Відповідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти / кредит/ у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір № KTH3RX08822616 від 24.07.2006 року про надання кредиту, згідно якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 2 963,40 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № KTH3RX08822616 від 24.07.2006 року /а.с. 4-6/ станом на 08. 06. 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 26 290,72 грн.,яка складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6 073,87, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 912 ,66 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 17 576,06, а також штрафів у розмірі 500, грн. (фіксована частина) та 1 228,13 грн. (процентна складова).

Приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 714,66 грн. та судових витрат у розмірі 229,40 грн. суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем порушені умови кредитного договору, апеляційна скарга на рішення суду в цій частині від сторін не надійшла.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у своїй позовній заяві не вказав суму заборгованості за тілом кредиту, на яку була нарахована пеня.

Однак такі висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих виконанням або неналежним виконанням зобов'язання, у нього виникає право на неустойку, штраф пеню).

З цих підстав позивач має право на одержання від відповідача суми заборгованості та неустойки за прострочення обумовлених договором платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, договір між сторонами не обмежений в період часу, правовідносини між сторонами тривають і на даний час.

Відповідач починаючи з 2006 року користується грошима Банку, ознайомлений з усіма умовами договору і навмисно ухиляється від виконання своїх зобов'язань, що встановлено судом першої інстанції, позивач нарахував неустойку саме за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для стягнення неустойки/штрафу, пені/ встановлена спеціальна позовна давність в один рік

Із наданого позивачем до апеляційного суду розрахунку, розмір пені за останній рік становить 3 825,12 грн., тому виходячи з вимог зазначеного закону та розрахунку заборгованості саме зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають також стягненню витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги у розмірі 134,95 грн., що підтверджується квитанцією позивача.

Керуючись ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України апеляційний суд -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року в частині відмови у стягненні пені скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» пеню у розмірі 3 825,12 грн. /три тисячі вісімсот двадцять п»ять грн. 12 коп./ та судовий збір у розмірі 134,95 грн. /сто тридцять чотири грн. 95 коп./.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: