Ухвала суду № 37846499, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/9991/38066/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011

у справі № 2а/0570/2139/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбуденерго»

до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамбуденерго» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період з 18.11.2010 року по 29.12.2010 було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Крамбуденерго» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09. 2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010, за наслідками якої був складений акт № 1/23-2-33199834 від 04.01.2011.

В ході вказаної перевірки виявлено порушення позивачем пункту 5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок відображення в податковому обліку господарських операцій щодо отримання від ТОВ «Арткас» товарно-матеріальних цінностей.

За наслідками висновків вищезазначеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000092302/0/2650, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 41 583,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10 395,75 грн.

- № 0000102302/02652, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 33 267,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8 316,75 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 33267,00 грн. пред'явлене позивачу до сплати постачальником (ТОВ «Арткас»») у ціні поставленої продукції(будматеріалів) в рамках виконання усного договору та шляхом включення до валових витрат у 2-му кварталі 2009 року 166332,00 грн.

Правова позиція податкового органу, покладена в основу оспорюваного донарахування, полягає у тому, що правовідносини позивача з названим контрагентом мали фіктивний характер, позаяк не опосередковувалися дійсним виконання поставок товару в адресу позивача.

При цьому відповідач посилається на те, що у названого контрагента відсутня матеріально-технічна база (виробничі та складські приміщення, транспортні засоби тощо) та трудові ресурси, необхідні для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій з поставки; основним видом діяльності ТОВ «Арткас» є розповсюдження фільмів .

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У справі, що переглядається, суди з'ясували, наявними в матеріалах справи документами підтверджено фактичне відбуття господарських операцій та правомірність відображення в податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбуденерго» наслідків здійснення господарських операцій з ТОВ «Арткас» шляхом включення до валових витрат у 2-му кварталі 2009 року 166332,00 грн. та включення до складу податкового кредиту травня 2009 року 9880,52 грн., червня 2009 року 23385,98 грн., що спростовує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про заниження податку на прибуток в 2-му кварталі 2009 року 41583,00 грн. та заниження податку на додану вартість у травні та червні 2009 року на 33267,00 грн.

Посилання ДПІ на відсутність у зазначеного постачальника об'єктивної можливості для виконання поставки товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних обставин були об'єктивно відхилені судами. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником. До того ж, відповідач не довів неможливості поставки спірним постачальником товарів наявними у нього силами та засобами.

Згідно пункту 3.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій, що визначальною ознакою витрат, що можуть бути віднесені до валових є їх здійснення у зв'язку із придбанням платником податку товарів (робіт, послуг для їх використання у власній господарській діяльності).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено віднесення до складу податкового кредиту звітних податкових періодів травня та червня 2009 року податку на додану вартість в сумі 9881,00 грн. та 23386,00 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2а/0570/2139/2011 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2а/0570/2139/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко