Ухвала суду № 37843544, 15.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р.справа № 2а/1109/879/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14 грудня 2012 року

у адміністративній справі № 1109/7278/12 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградскої міськради та третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14 грудня 2012 року закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградскої міськради та третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 з тих підстав, що дана справа не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Зазначена ухвала суду першої інстанції оскаржена позивачкою в апеляційному порядку підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення у справі, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути матеріали справи до того ж суду для продовження її розгляду по суті.

Апеляційна скарга позивачки мотивована тим, що спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням Кіровоградською міськрадою управлінських функцій, що визначені у ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і відповідно є публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, що також було визначено в ухвалі Ленінського райсуду м.Кіровограда від 22.08.2011 року, винесеної у справі № 2-2304/11 за цивільним позовом ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивачки підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Відповідачі по справі та третя особа, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, за викликом суду в призначений час не прибули, що відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

Як вбачається з матеріалів справи, поданий позивачкою у липні 2012 року до суду адміністративний позов у цій справі стосується саме бездіяльності виконкому Кіровоградської міськради при вирішенні звернень ОСОБА_1 щодо надання додаткової кімнати у гуртожитку її сім'ї в порядку поліпшення житлових умов та зобов'язання відповідача вчинити певні дії на відновлення порушених прав.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції невірно визначився з тим, що усі позовні вимоги у цій справі ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки окрім вимог пов'язаних з бездіяльністю виконкому Кіровоградської міськради при здійсненні владних управлінських функцій, позивачка в уточненому позові заявила про недійсність ордеру на жиле приміщення, виданого відповідачем на ім'я третьої особи - ОСОБА_2 (а.с.29-30), що на думку суду свідчить про наявність спору про право цивільне, який відповідно до положень ст.15, 16, 21 ЦК України повинен вирішуватися в межах цивільної юрисдикції задля уникнення штучного поділу спору і створення умов для реалізації принципу процесуальної економії та розгляду справи у розумні строки.

За вказаних вище обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність закрити провадження у цій справі згідно п.1 ч.1 ст.157 КАСУ, та роз'яснив позивачці про те, що її спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, як виниклий у сфері житлових правовідносин.

Зазначені висновки суду першої інстанції судова колегія вважає помилковими, а підставою цьому стало неправильне визначення судом першої інстанції предмету спору та характеру спірних правовідносин.

Суд першої інстанції формально послався в оскаржуваній ухвалі на положення ст.2 ст.3 та ст.17 КАСУ, не надавши належної оцінки змісту наведених норм, та вимогам позивачки, які пов'язані саме з бездіяльністю відповідача по вирішенню питання про виділення ОСОБА_1 та її сім'ї додаткової кімнати АДРЕСА_1, яку з січня 2010 року просила виділити її сім'ї з метою поліпшення умов проживання, і яку не дочекавшись відповіді, сім'я позивачки зайняла для проживання.

З урахуванням зазначених вище вимог позивачки, суд першої інстанції зобов'язаний був перевірити дії та бездіяльність виконкому при розгляді звернень позивачки з приводу виділення її сім'ї додаткової кімнати в гуртожитку, та правомірність прийнятого відповідачем рішення по виділенню спірної кімнати гуртожитку третій особі, а не сім'ї позивачки з урахуванням критерій, що наведені в ч.3 ст.2 КАСУ, в залежності від чого прийняти відповідне рішення по суті заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у цій справі.

Про обов'язок адміністративного суду перевірити та вирішити по суті наведені в попередньому абзаці питання, свідчать як визначене у ст.2 КАСУ завдання адміністративного судочинства, так і пов'язаність виниклого у цій справі спору з повноваженнями відповідача, до відання якого згідно ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» належить: облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, та розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, а також вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Виходячи із аналізу норм які регулюють спірні правовідносини, судова колегія вважає, що позовна заява у цій справі в частині протиправності бездіяльності відповідача при вирішенні питання про поліпшення умов проживання сім'ї ОСОБА_1, повинна бути розглянута по суті саме за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Керуючись п.3 ч.1 ст.199, ст.204, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14 грудня 2012 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити матеріали справи для продовження їх розгляду до суду першої інстанції

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов