Ухвала суду № 37839795, 26.03.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/954/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Варакіна Н. Б.

Спори, що виникають із договорів кредиту Доповідач Потапенко В. І.

УХВАЛА

Іменем України

26.03.2014 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді - Потапенка В.І.

Суддів - Черненко В.В., Франко В.А.

секретар - Кечкін А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу , - ВСТАНОВИЛА:

18.11.2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору кредиту у сумі 15565,65 грн. та судових витрат. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено. У апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2014 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що 25.01.2006 року між ПАТ «Приватбанк» та відповідачем укладений кредитний договір № б/н. Договором передбачено, що ПАТ «ПриватБанк» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму заборгованості за кредитом. Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання . Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Станом на 30.09.2013 року заборгованість ОСОБА_2 становить 15565, 65 грн. Відповідач позов не визнала та просила застосувати строк позовної давності. Пояснила , що у серпні 2008 року оформила зарплатну картку в ПАТ «Приватбанк» , з якої Банк без її згоди знімав кошти на погашення кредиту. З врахуванням встановлених обставин справи , суд першої інстанції з посиланням на ст. 267,1046 ЦК України дійшов висновку , про відсутність правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначив, що остаточний розрахунок мав бути здійснений ОСОБА_2 у серпні 2008 року , а з позовом до суду банк звернувся тільки 18.11.2013 року , тобто після спливу трирічного строку позовної давності. Той факт , що позивач без згоди відповідача знімав кошти з її рахунку з метою погашення кредиту, не дає підстав вважати, що строк позовної давності переривався. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного. Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом. З апеляційної скарги вбачається, що її зміст зводиться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм процесуального права та теоретичних викладок певних понять, зазначених у нормах ЦПК України, цитування постанов Пленуму Верховного Суду України. Єдиними доводами , які стосується оспорювання висновків суду першої інстанції є неправильний висновок суду першої інстанції щодо припинення строку дії договору та пропуск строку позовної давності. Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи , умовам укладеного між сторонами договору та вимогам ЦК України, а зазначені доводи є безпідставними. Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання . Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. З змісту зазначеного пункту можливо зробити висновок, що договір може бути пролонговано тільки на один рік, а не на необмежену кількість років. Інших умов пролонгації строку дії договору Умови та правила надання банківських послуг не містять. ( ас. 8-11) Доказів того , що відповідач зверталася у Банк з заявою про продовження строку дії картки чи вчинення Банком дій , передбачених п.3.1.3 Умов та правил надання банківських послуг матеріали справи не містять. Крім цього слід зазначити , що з наявних в матеріалах справи доказів, можливо зробити висновок , що відповідачці була видана універсальна банківська картка . З пояснень представника Банку встановлено , що строк дії картки два роки - з 25.01.2006 року по 25.01.2008 року. Правильним є також і висновок суду першої інстанції , стосовно того, що списання Банком коштів з іншої картки відповідачки для погашення боргу, без її згоди та уповноваження на ці дії Банку , не перериває строки позовної давності. Вчинення таких дій повинно бути здійснено особою добровільно. Таким чином , оскільки як строк дії картки так і строк дії договору припинився у 2008 році , Банк пропустив без поважних причин встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності, про застосування якого заявила у суді першої інстанції відповідач. Угода між сторонами про зміну тривалості позовної давності не укладена. Інші доводи апеляційної скарги є також необгрунтованими. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відхилити. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2014 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя

Судді :