Постанова № 37839242, 24.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2014 року Справа № 904/9552/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Валяр М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є.В. представник, довіреність № 14-61 від 22.03.13;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. у справі №904/9552/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна

компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго",

м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 847 402,78 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 626623,36 грн боргу, 55 082,06 грн - пені, 80167,30 грн - штрафу, 22512,06 грн - 3% річних, 5 054,00 грн - інфляційних, 16948,06 грн - судового збору. У решті позову відмовлено у зв'язку з наявністю підстав для застосуванням судом положень ст. 233 Господарського кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині зменшення пені та штрафу скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин справи, та ці вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом були неправильно застосовані ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, оскільки в оскаржуваному рішенні суд не обґрунтував своєї позиції щодо наявності виключних обставин для зменшення пені та штрафу, які не довів і відповідач. Зазначив, що закуповує імпортований природний газ, а внаслідок неналежного виконання зобов`язань своїх контрагентів (таких як Позивач) змушений залучати комерційні кредити, погашення відсотків за якими можливе лише шляхом стягнення пені з боржників у розмірі, передбаченому договорами. Вважає, що суд прийняв рішення не враховуючи інтереси Позивача.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 03.03.2014р.).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено, що 30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" - продавець (надалі - Позивач) та Нікопольськом комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" - покупець (надалі - Відповідач) був укладений договір №14/2500/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п.11.1 Договору).

На виконання умов Договору у жовтні 2011 року та у період з жовтня по грудень 2012 року Позивач передав у власність Відповідача 1 773,091 тис. м3 природного газу на загальну суму 2 321 330,75 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2012р. на суму - 505 263,49 грн, від 27.11.2012р. на суму 168 031,89 грн, від 30.11.2012р. на суму 699 366,79 грн, від 31.12.2012р. на суму 948 668,58 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, за поставлений природний газ та надані послуги з його транспортування розрахувався лише частково в сумі 1 694 707,39 грн. Станом на момент звернення з позовом до суду заборгованость складає 626 623,36 грн (за грудень 2012р.), що не заперечується Відповідачем (а.с. 52).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції було правомірно стягнуто з Відповідача на користь Позивача борг за поставлений у грудні 2012 року природний газ - 626 623,36 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою - штрафом, пенею (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання Відповідачем умов, передбачених п. 6.1. Договору (умови щодо строку оплати), останній зобов'язується сплатити Позивачу, окрім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Пеня за період прострочення оплати вартості природного газу з 15.12.2012р. по 14.07.2013р. в сукупності по кожному періоду заборгованості становить 76 688,65 грн та вірно розрахована Позивачем.

Штраф у сукупності становить 114 524,71 грн: за прострочення оплати за листопад 2012 року (прострочена оплата понад 30 днів - 687 398,68 грн) - 48 117,91 грн, за прострочення оплати за грудень 2012 року (прострочена оплата понад 30 днів - 948 668,58 грн) - 66 406,80 грн.

Позивачем штраф розрахований вірно, оскільки порушення строків оплати переданого у листопаді, грудні 2012 року природного газу має місце і становить понад 30 днів, та суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість цих позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 52-53) просив суд зменшити розмір пені та штрафу на 70%, посилаючись на те, що за спірним договором газ постачався виключно для потреб населення та фактичні витрати на виробництво теплової енергії перевищують встановлений тариф, а різниця несвоєчасно відшкодовується державою.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно положень підпункту 3.17.4 пункту 3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18, вирішуючи питання про зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України вина є підставою відповідальності за порушення зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Як вбачається із доказів, наданих відповідачем, заборгованість виникла у зв'язку з різницею в тарифах на послуги з теплопостачання внаслідок невідповідності фактичної вартості цих послуг тарифам, що затверджені в установленому порядку для відповідача, заборгованість по населенню станом на 31.12.2013р. складає 25 564,2 тис. грн. (а.с. 56). Крім того, за 9 місяців 2013 року Відповідач отримав збиток від виробничої діяльності 14 351 000,30 грн; значна частина майна підприємства знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює оформлення банківського кредиту; накладений арешт на всі грошові кошти, які містяться на рахунках та підлягають примусовому стягненню відповідно до наказу господарського суду від 27.02.2012р. №39/5005/168/2012 та зведеного виконавчого провадження №22-1 від 25.02.2003р.; станом на 31.12.2013р. відповідач має значну дебіторську та вживає заходи щодо стягнення в судовому порядку заборгованості за теплову енергію зі споживачів. Так, на користь Відповідача було винесено 853 судових рішень щодо стягнення заборгованості з населення за послуги теплопостачання на суму 5 002 000,30 грн; винесено 593 судових наказів щодо стягнення заборгованості з населення за послуги теплопостачання на суму 3 142 000,1 грн; протягом 2012 - 2013 р.р. направлено в виконавчу службу на виконання 970 наказів на примусове стягнення на суму 4 971 000,2 грн.

Враховуючи те, що несвоєчасна оплата Відповідачем за поставлений газ сталася внаслідок значних боргів населення за спожитий природний газ; Відповідач надає послуги з опалення за тарифами, які затверджуються державою та є нижчими собівартості послуг, що виробляються Відповідачем; несвоєчасне надходження субвенцій з бюджету за різницю між встановленим тарифом та собівартістю, виконання відповідачем зобов'язань з оплати природного газу забезпечено не лише пенею, але і штрафом, що в цілому покладає на відповідача досить значну відповідальність за прострочення виконання зобов'язання, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення пені до 55 082,06 грн та штрафу до 80 167,30 грн (70% суми, що підлягала стягненню) та вважає вказане зменшення співрозмірним та таким, що враховує інтереси обох сторін. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у справах №5011-35/1533/2012 від 12.11.2012р., №5011-22/1511/2012 від 11.12.2012р., №904/1622/13-г від 19.09.2013р.

При цьому, колегія суддів також враховує те, що з наданих позивачем доказів про своє скрутне фінансове становище не вбачається саме причинного зв'язку між простроченням оплат з боку відповідача та таким становищем позивача, а також, що ймовірні збитки від знецінення грошових коштів компенсуються за рахунок стягнених судом втрат від інфляції та річних за користування чужими грошовими коштами.

У зв`язку із простроченням Відповідачем зобов`язань щодо вчасної оплати за поставлений газ, в силу статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період прострочення з 15.11.2012р. по 11.11.2013р. у загальній сумі 22 512,06 грн, та інфляційні втрати у сумі 5 054,00 грн (індекси інфляції за листопад 2011 року, за грудень 2012 року - січень 2013 року).

Зважаючи на викладене, порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права не вбачається, підстави для зміни або скасування рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України відсутні. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по апеляційній скарзі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. у справі № 904/9552/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 26.03.2014р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко

26.03.2014 р.