Рішення № 37839117, 25.03.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.14р. Справа № 904/510/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА", с. Проліски, Броварський район, Київська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", смт. Покровське, Дніпропетровська область

про стягнення 245 244,40 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Смоленська А.В., представник, дов. №136 від 29.11.2013 року;

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" про стягнення 245 244,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №6188/002768 від 18.12.2012 року, щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2014 року розгляд справи призначено на 13.02.2014р.

13.02.2014р. від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача (а.с.31-33) та акту звірки взаємних розрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с. 30)

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області № 140 від 13.02.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Кармазіної Л.П. з 06.02.14р. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.13р. (протокол від 20.12.13р.) та наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 23-О від 24.12.13р. справу №904/510/14 передано на розгляд судді Красоті О.І.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2014р., справа №904/510/14 прийнята до провадження суддею Красота О.І., а розгляд справи призначено на 27.02.2014р.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2014р. розгляд справи відкладено на 11.03.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У зв'язку з поверненням судді Кармазіної Л.П. з лікарняного, на підставі доповідної записки судді Красоти О.І. від 03.03.14р. справу №904/510/14 передано на розгляд судді Кармазіній Л.П.

Ухвалою суду від 03.03.2014р. справа №904/510/14 прийнята до свого провадження суддею Кармазіною Л.П., а розгляд справи призначено на 11.03.2014р.

11.03.2014р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по справі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем ведуться переговори щодо узгодження умов мирової угоди стосовно предмету спору.(а.с.48)

Ухвалою господарського суду від 11.03.2014р. розгляд справи відкладено на 25.03.14р.

25.03.2014р. представник відповідача в призначене засідання не з'явився, до судового засідання надіслав до суду факсимільним зв'язком клопотання про відкладення розгляд справи, у зв'язку з проведенням між позивачем та відповідачем переговорів щодо узгодження умов мирової угоди стосовно предмету позову. (а.с.51)

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовну заяву подано до господарського суду Дніпропетровської області 28.01.2014р., а тому двохмісячний строк розгляду спору спливає 28.03.2014р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки позивачем заперечується факт проведенням між позивачем та відповідачем переговорів щодо узгодження умов мирової угоди стосовно предмету позову, строк розгляду спору закінчується 28.03.2014р., будь яких пояснень з приводу неявки відповідача до суду не надходило, а тому неявка представника відповідача є неповажною, оскільки відповідачем не доведено неможливість участі іншого представника в судовому засіданні, таким чином, відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

25.03.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (продавець-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (покупець-відповідач) укладено договір №6188/002768 від 18.12.2012 року, відповідно до умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити "товар" (насіння сількогосподарських культур), в кількості, асортименті, у терміни і за цінами, зазначеними у додатку (додатках) до даного договору. (а.с.9-11)

Відповідно до п.10.1. договору, дійсний договір набирає сили з моменту його підписання, і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами умов дійсного договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що асортимент, кількість та одиниця виміру, умови постачання, оплати товару та його вартість узгоджуються сторонами в відповідних додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.5.1. договору, ціна товару та умови його оплати зазначаються у додатках до даного договору.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що загальна вартість товару по даному договору складається з вартості товару, зазначеного в додатках до даного договору.

Відповідно до 5.5. договору, всі платежі, які здійснюються покупцем у випадку несвоєчасної оплати, незалежно від підстави платежу в платіжному дорученні проводяться в наступній послідовності:- пеня згідно п. 9.2.договору, - оплата відповідного платежу.

При здійсненні оплати покупець зобов'язується вказати у платіжному дорученні дату та номер даного договору, а також номер рахунку, виставленого продавцем, згідно якого здійснюється оплата. (п.5.6. договору)

Специфікацією до договору від 25.03.2013 року сторони погодили, що продавець постачає покупцю, а покупець приймає та зобов'язується оплатити наступний товар: насіння соняшника у кількості 150 посівних одиниць на суму 207 704 грн. 25 коп. (а.с.12-13)

Відповідно до п. 7 специфікації, покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% загальної вартості товару на наступних умовах: аванс, в розмірі 20% від загальної вартості товару, протягом 10 банківських днів з дати укладення даного додатку, решта 80% від загальної вартості товару підлягає сплаті до 25.10.2013 року.

На виконання вимог укладеного між сторонами договору та специфікації, позивач поставив відповідачу товар (насіння соняшника) на загальну суму 207 705 грн. 00 коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна №DN000894/002768 від 22.04.2013 року, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача.(а.с.14)

Товар за вищезазначеною видатковою накладною отримав уповноважений представник відповідача Чистов Олександр Михайлович, на підставі виданої йому довіреності №73 від 19.04.2013 року. (а.с.15)

Проте, в порушення своїх зобов'язань за договором, відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 207 705 грн. 00 коп., що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с. 30)

На підставі п.9.2. договору, у випадку прострочення оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від загальної вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно, якщо інша відповідальність не передбачена в додатках до даного договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2906 грн. 73 коп.

Відповідно до п. 9 специфікації, яким передбачено, що в разі порушення покупцем умов оплати товару, визначених в п. 7.2. даного додатку, більше ніж на 5 банківських днів, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 33232 грн. 80 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу за весь період прострочки 3% річних в розмірі 1399 грн. 87 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №DN000894/002768 від 22.04.2013 року, що міститься у матеріалах справи (а.с.14), яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача.

Доказів оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем оплату поставленого товару не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 207 705 грн. 00 коп. - доводяться матеріалами справи, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2906 грн. 73 коп. та штрафу у розмірі 33232 грн. 80 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.4), на суму боргу 41541 грн. 00 коп. (20% від загальної суми боргу), за період прострочення з 09.04.2013 року по 07.10.2013р. (182 дні) доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2906,73 грн. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, судом перевірено додержання позивачем вимог чинного законодавства при здійсненні розрахунку штрафу на суму боргу 166 164 грн. 00 коп. (80% від загальної суми боргу), нарахованого у відповідності до п. 9 специфікації, яким передбачено, що в разі порушення покупцем умов оплати товару, визначених в п. 7.2. даного додатку, більше ніж на 5 банківських днів, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку, у зв'язку з чим, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% на суму 33232 грн. 80 коп. - є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1399 грн. 87коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з того, що факт поставки позивачем товару відповідачу є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаного товару відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1399 грн.87 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлений товар встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (53600, Дніпропетровська область, смт. Покровське, вул. 40 років Жовтня, 17-А, ідентифікаційний код 30699186) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (08322, Київська область, Броварський район, с.Проліски, п/р 26001200124006 в ПАТ "Сітібанк" м. Київ, МФО 300584, ідентифікаційний код 21665011) суму основного боргу у розмірі 207 705 грн. 00 коп., пеню у розмірі 2906 грн. 73 коп., штраф у розмірі 33232 грн. 80коп., 3% річних у розмірі 1399 грн. 87 коп. та суму судового збору у розмірі 4904 грн. 89 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 26.03.2014р.