Рішення № 37839081, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25286/13 17.03.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноброк"

про стягнення 92 355,74 грн.

за участю представників:

від позивача : Кашира Л.О. - представник за довіреністю № 10-19/17-Д/187 від 11.11.2013 р.від відповідача :Жительний В.М. - директор наказ № 41-К від 02.10.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" (далі - ПАТ "Сумиобленерго") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноброк" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 685 від 22.02.2006 р. в сумі 92 355,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у липні-серпні 2013 року позивачем було виявлено перевищення відповідачем встановлених вищевказаним договором величин споживання, у зв'язку з чим ПАТ "Сумиобленерго" нарахувало ТОВ "Моноброк" вартість двократного перевищення договірної величини споживання за липень-серпень 2013 р. на суму 92 355,74 грн. Відповідач вказану заборгованість не сплатив, чим порушив норми цивільного законодавства про електроенергетику.

У позові ПАТ "Сумиобленерго" просить суд стягнути з ТОВ "Моноброк" вартість двократного перевищення договірної величини споживання електричної енергії за липень-серпень 2013 р. в сумі 92 355,74 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивачем порушений порядок коригування договірних величин споживання електричної енергії, а, отже, підстав для стягнення вартості за споживання електричної енергії понад договірну величину немає. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

22.02.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" в особі Шосткинського районного відділення "Енергозбут", правонаступником якого є Публічне акціонерним товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" (постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноброк" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 685 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.2 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору, згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання згідно фактичної категорії, визначеної додатком № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, із дотриманням граничних показників якості електричної енергії в межах відхилень, обумовлених у договорі між постачальником та споживачем.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4 "Порядок розрахунків" (п. 2.2.3 договору).

Відповідно до п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та граничної величини, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення граничної величини споживання електричної потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягу фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт/год. і більше.

Пунктом 2 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору.

Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 р. (надалі - ПКЕЕ), передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Судом встановлено, що згідно з додатком 12 до договору відповідач має об'єкти: житловий будинок (м. Шостка, вул. Кірова, 27), кіоск (м. Шостка, вул. Кірова, 15) та виробнича площадка РП-5 яч. 7 (м. Шостка, вул. Шевченко, 27), на яких були встановлені прилади обліку потужностей, та визначено кількість годин роботи даних об'єктів.

Додатком № 13 до договору передбачено, що дозволена та приєднана потужності вказаних об'єктів складає 65 кВт, 6 кВт та 90 кВт відповідно.

Додатком № 1 до договору постачання сторони визначили, що загальні договірні величини споживання електричної енергії по об'єктах ТОВ «Моноброк» на липень 2013 р. становлять - 11 100 кВт/год., а на серпень 2013 р. - 10 400 кВт/год.

Відповідно до п. 5.1 договору для призначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору при потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної енергії. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення боргу за минулий розрахунковий період, при наявності попередньої оплати згідно п. 2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу. Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

У судовому засіданні встановлено, що 08.07.2013 року ТОВ "Моноброк", виконавши умови договору про відсутність боргу за минулий розрахунковий період на момент звернення, про наявність попередньої оплати згідно п. 2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, звернулось з листом вих. № 35 до позивача про коригування договірної величини споживання електричної енергії у липні 2013 р. у зв'язку зі збільшенням ліміту обсягу споживання електричної енергії до величини 250 000 кВт/год.

Так само 07.08.2013 року ТОВ "Моноброк" звернулось до позивача з листом вих. № 51 про коригування договірної величини споживання електричної енергії у серпні 2013 р. у зв'язку зі збільшенням ліміту обсягу споживання електричної енергії у серпні 2013 р. до величини 75 000 кВт/год.

Відповідями № 66-20/2023 від 22.07.2013 р. та № 66-20/2313 від 21.08.2013 р. ПАТ "Сумиобленерго" частково задовольнило прохання відповідача та повідомило, що позивачем здійснено коригування договірної величини споживання електричної енергії в липні 2013 р. - до 53 800 кВт/год, що становить ліміт 64 800 кВт/год., а у серпні 2013 р. - до 56 660 кВт/год., що становить ліміт 66 960 кВт/год.

Проте, у подальшому на підставі актів про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії № 12-33/1480 від 22.07.2013 р. та № 12-33/1518 від 21.08.2013 р., позивачем було виявлено, що у липні місяці 2013 р. відповідачем здійснено перевищення договірної величини споживання на 96 511 кВт/год., що склало двократну суму перевищення договірної величини споживання електроенергії 76 745,55 грн., а у серпні 2013 р. - на 19406 кВт/год., що склало відповідну суму 15 610,19 грн.

Для оплати вартості двократного перевищення величини споживання електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго" виставило ТОВ "Моноброк" рахунки № 12-33/1480 від 22.07.2013 р. на суму 76 745,55 грн. та № 12-33/1518 від 21.08.2013 р. на суму 15 610,19 грн.

Відповідач зазначені у вказаних рахунках суму грошових коштів позивачу не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з ТОВ "Моноброк" 92 355,74 грн. вартості двократного перевищення величини споживання електричної енергії за липень-серпень 2013 р.

Встановивши фактичні обставини у справі та перевіривши доводи сторін, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем - ТОВ "Моноброк" дійсно було вчинене правопорушення у сфері електроенергетики, а саме - перевищення договірної величини споживання електроенергії у липні та серпні 2013 року, та позивач мав право притягнути підприємство позивача до передбаченої законом відповідальності.

Так, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має здійснити коригування договірної величини споживання електричної енергії та, відповідної договірної величини споживання електричної потужності (для об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год і більше) таким чином, щоб скориговані величини, з урахуванням графіка роботи споживача, не призвели до перевищення величини дозволеної потужності, що зазначена в договорі про постачання електричної енергії.

Отже, якщо заявлений споживачем на коригування обсяг очікуваного споживання електричної енергії на об'єкті у розрахунковому періоді більший ніж максимально можливий обсяг споживання електричної енергії на цьому об'єкті у розрахунковому періоді, то енергопостачальник, має здійснити коригування договірної величини споживання електричної енергії до рівня максимально-можливого обсягу споживання електричної енергії на цьому об'єкті у розрахунковому періоді без перевищення величини дозволеної потужності, зазначеної в договорі.

Наявність в діях відповідача правопорушення, передбаченого п. 4.2.2 договору, ч. 5 ст. 26, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» підтверджується актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії за період з 19.06.2013 р. по 18.07.2013 р. у розмірі 161325 КВт/год. та за період з 19.07.2013 р. по 18.08.2013 р. у розмірі 869 376 кВт/год., які підписані сторонами; довідкою про нарахування та оплату двократного перевищення договірної величини споживання станом на 06.12.2013 р., листом НКРЕ № 5645/26/47-13 від 15.08.2013 р. щодо надання роз'яснень.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем порушено порядок притягнення ТОВ «Моноброк» до відповідальності, передбачений законом, а також договором.

Так, статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлена відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушенням в електроенергетиці є порушення правил користування енергією, що мало місце в даному випадку.

За змістом пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, споживачі у разі перевищення встановлених граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

Згідно ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Відповідно до п. 6.16 Правил користування електричною енергією обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст. 217 ГК України).

Згідно частини 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Стаття 546 ЦК України також визначає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що статтями Закону України "Про електроенергетику" визначений особливий вид відповідальності, суть якої полягає у сплаті споживачами подвійної вартості електричної енергії у випадку її споживання понад договірну величину. Вказана міра відповідальності є оперативно-господарською санкцією за порушення у сфері електроенергетики.

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Так само пунктом 4.4 договору постачання сторони погодили, що у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною (окрім прострочення споживачем терміну сплати платежів), за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання такого акту. Акт порушення складається у присутності уповноважених представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Однак, в порушення вказаних вимог законодавства ПАТ «Сумиобленерго» актів порушень стосовно відповідача не складало. Як зазначалось вище, позивачем було складено акти про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії № 12-33/1480 від 22.07.2013 р. та № 12-33/1518 від 21.08.2013 р., в яких зазначено, що ТОВ "Моноброк" перевищило договірну величину споживання електроенергії за липень - серпень 2013 р. При цьому складення вказаних актів передбачено додатком № 2 до договору постачання і вони за своєю суттю не є актами про порушення.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ протоколи про порушення розглядаються на засіданнях комісії енергопостачальника з розгляду актів про порушення, споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно з цим же пунктом (6.42 ПКЕЕ) на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Як вбачається з матеріалів справи, засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією позивачем також не проводилось, що не заперечувалось його представником у судовому засіданні, а відповідно, протокол засідання комісії на підставі, якого порушнику мав бути виданий розрахунок вартості двократного перевищення договірної величини споживання електричної енергії, не складався.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин у справі суд приходить до висновку, що позивач порушив норми діючого законодавства в частині порядку (процедури) притягнення відповідача до господарської відповідальності, а отже, неправомірно нарахував відповідачу суму заборгованості.

За таких обставин суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимог про стягнення з ТОВ «Моноброк» вартості двократного перевищення договірної величини споживання за липень-серпень 2013 р. на суму 92 355,74 грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 32 - 35, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі Філії "Шосткинський район електричних мереж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноброк" про стягнення заборгованості в сумі 92 355,74 грн. відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 березня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 24 березня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна